Кос Михайло (офтальмолог)

Кос Михайло
Кос Михайло
Народився	1 грудня 1863; Комарно, Королівство Галичини та Володимирії, Австрійська імперія
Помер	12 лютого 1930 (66 років)
Діяльність	військовий лікар
Членство	Наукове товариство імені Шевченка

У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Кос.

Ко́с Миха́йло (1 грудня 1863, Комарно — 12 лютого 1930, Перемишль) — перший українець лікар-окуліст на Галичині, член НТШ, автор численних публікацій у фахових журналах та періодиці, а також мандрівних нотаток з подорожей по Європі, Азії та Північній Африці, член-засновник Українського Лікарського Товариства, член багатьох українських центральних і місцевих товариств.

Біографія

Докладніше: Коси (рід)

Освіта

1873 р. — Закінчив третій клас початкової польської школи (м. Комарно)

1882 р. — Випускник Львівської української академічної гімназії.

1882–1888 рр. — Навчався на медичному факультеті Краківського університету.

1889 р. — Стажувався у Граці і Відні, приятелі і знайомі звикли його називати «ходячою енцикльопедією».

Кар'єра

1889–1917 рр. — Військовий лікар австрійської армії, полковник, нагороджений хрестом Франца-Йосифа та іншими військовими нагородами у 1916-1918 рр.

Меценат

Регулярно жертвував на усі українські товариства (наприклад у 1911 р. 120 корон на українську приватну школу ім. М. Шашкевича в Перемишлі), власну бібліотеку постійно уприступнював українським студентам, а згодом подарував Товариству наукових викладів імені Петра Могили у Перемишлі.

Поліглот

Знав польську, німецьку, англійську, французьку, італійську, російську, сербську мови та їдиш.

Інше

Приятель Є. Чикаленка. За політичними поглядами — прихильник гетьманської орієнтації та ідеології В. Липинського. Залишив щоденники і записні книжки періоду Першої світової війни (нім. мовою, зберігаються у відділі рукописів Львівської бібліотеки АН України). В часи війни внаслідок доносів сусідів потерпав від австрійської влади, що, як «небезпечному», не дозволила жити в місті й переслідувала його. Відзначався незвичайною гуманністю і совісністю. За спогадами сучасників «лічив і вчив, виховував».

Надруковані праці

«Про скіяскопію» // Збірник математично-природописно-лікарської секції НТШ. — Т.5, випуск 2. — 1899.
«Очні хороби новобранців» // Збірник математично-природописно-лікарської секції НТШ. — Т.9. — 1903.
«Ліченє трахоми і других запалень» // Збірник математично-природописно-лікарської секції НТШ. — Т.9. — 1903.
Брошура «Трахома» (1907, Перемишль).
Брошура «Про полові справи» (1908 та 1912, Львів; 1941, Вінніпег)
«Уживанє окулярів» // «Діло». — № 74 -1900.
«Очна катаракта» // «Діло». — № 148—1901.
«Зизоокість» // «Діло». — № 187—188 -1901.
«Історія окулярів» // «Діло».- № 65-66-67. -1902.
«Щіпленє віспи» // «Діло».- № 253—255,257,258,261,262. -1903.
«Невражливість на хороби» // «Діло».- № 291-292. -1903.
«Більмо» // «Діло».- № 187. -1904.
«Деструкцийний інстинкт» // «Діло».- № 44. -1905.
«Мануїл Гарсія» // «Діло».- № 65. -1905.
«Надзорість у дітей» // «Українська хата».- № 1. -1905.
«Медицина перед 4000 літ» // «Діло».- № 129. -1906.
«Чому звізди мають „звіздистий“ вигляд» // «Діло».- № 11. -1907.
«Куряча сліпота» // «Діло».- № 182. -1910.
«Henri Dunant» // «Діло».- № 290—291. -1910.
«Лікарський гонорар» // «Діло».- № 29. — 8 лютого 1910.
«Воєнна слава» // «Діло».- № 249. -1912.
«Про скалічення очей» // «Український голос» (Перемишль). — № 25. — 29 серпня 1920.
«Про лікарську поміч» // «Український голос» (Перемишль). — № 26. — 5 вересня 1920.
«Чи варто пускати кров і коли?» // «Український голос» (Перемишль). — № 31. — 18 жовтня 1920.

Посилання

Енциклопедія сучасної України [Архівовано 10 червня 2020 у Wayback Machine.]