Котовиді
Котовиді | |
---|---|
зліва направо, згори вниз представники родин Eupleridae, Felidae, Hyaenidae, Herpestidae, Nandiniidae і Viverridae. | |
Біологічна класифікація | |
Царство: | Тварини (Animalia) |
Тип: | Хордові (Chordata) |
Клада: | Синапсиди (Synapsida) |
Клас: | Ссавці (Mammalia) |
Ряд: | Хижі (Carnivora) |
Підряд: | Котовиді (Feliformia) Kretzoi, 1945 |
Родини | |
| |
Вікісховище: Feliformia |
Котовиді, або котоподібні (Felimorpha, або Feloidei, Feliformia) — надродинний таксон ссавців, підряд зі складу ряду хижих (Carnivora, seu Caniformes). Є ряд морфологічних і біохімічних особливостей, які характеризують цю кладу. Серед найважливіших характеристик, що визначають котовидих, є двокамерні слухові булли. У котовидих є дві кістки (барабанна і внутрішньобарабанна), які об'єднуються, щоб сформувати буллу з перегородкою, що розділяє дві отримані камери. На відміну від них, псовиді мають слухову буллу, що складається з одної внутрішньобарабанної кістки.
Підряд Котовиді включає 7 сучасних родин:
- Котові (Felidae, ≈ 40 сучасних видів)
- Лінзангові (Prionodontidae, 2 види)
- Гієнові (Hyaenidae, 5 видів)
- Мангустові (Herpestidae, 35 видів)
- Віверові (Viverridae, 36 видів)
- Нандінієві (Nandiniidae) (1 вид — Нандінія пальмова)
- Фаланукові (Eupleridae, 7 видів)
Сюди відносять також 5 вимерлих родин:
- †Palaeogalidae
- †Барбурофеліди (Barbourofelidae)
- †Німравіди (Nimravidae)
- †Перкрокутіди (Percrocutidae)
- †Lophocyonidae
Філогенетичне древо підряду Feliformia[1]:
Feliformia |
| ||||||||||||||||||||||||||||||||||||
Попри те, що для даного підряду інколи використовують назву Котоподібні, з точки зору називництва, вона не є правильною, оскільки назви підрядів повинні мати закінчення «-виді». Тому для цього таксона пропонується назва Котовиді.
Всі представники цього підряду є довершеними хижаками, які контролюють і регулюють чисельність багатьох видів диких тварин.
На даних щодо динаміки чисельності багатьох видів котовидих побудовано різноманітні моделі взаємин, загалом відомі як «модель хижак—жертва», зокрема, модель Лотки—Вольтери.
Котовиді є дуже бажаними трофеями мисливців, які здобувають їх у природі з різною метою:
- заради самих трофеїв як стандартних експонатів (опудало, шкіра, череп),
- заради передачі у живі колекції (зоопарки, цирки, приватні колекції),
- заради специфічних мистецьких задач (кінозйомка, виготовлення медальйонів).
У сучасній дикій фауні України котовиді представлені двома видами родини Felidae:
Обидва ці види є рідкісними та внесені до Червоної книги України. Знахідки цих видів приурочені переважно до карпатського регіону та Полісся.
В Україні існує величезна популяція свійських котів. Її чисельність оцінюється у 20-30 мільйонів особин[джерело?]. Приблизно 1/3 котів живе в домашніх умовах, не маючи контакту з дикою природою. Серед бродячих свійських котів висока частка скажених тварин[джерело?].
У домашніх умовах також утримують котів лісових.
У часи Руси князі тримали «пардусів» — дарованих їм гепардів, яких використовували на полюваннях[джерело?].
- підряд FELIFORMIA Kretzoi, 1945 // «Види ссавців світу» (2005) [1] [Архівовано 3 березня 2016 у Wayback Machine.](англ.)
- Загороднюк І. Наукові назви рядів ссавців // Вісник Львівського університету. Серія Біологічна. — 2008. — Вип. 48. — С. 33-43. PDF [Архівовано 21 жовтня 2013 у Wayback Machine.] (укр.)
- Склад та історичні зміни фауни хижих ссавців України PDF [Архівовано 11 січня 2012 у Wayback Machine.] (укр.)
- Anjali Goswami, Anthony Friscia. Carnivoran Evolution: New Views on Phylogeny, Form and Function. — Cambridge University Press, 2010. — С. 77. — ISBN 0521515297.(англ.)
- Terry A. Vaughan, James M. Ryan, Nicholas J. Czaplewski. Mammalogy. — Jones & Bartlett Learning, 2011. — С. 295. — ISBN 0763762997. (англ.)
Це незавершена стаття з теріології. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |