Котовиді

Котовиді Період існування: 40–0 млн р. т. PreꞒ Ꞓ O S D C P T J K Ꝑ N середній еоцен — сучасність
зліва направо, згори вниз представники родин Eupleridae, Felidae, Hyaenidae, Herpestidae, Nandiniidae і Viverridae.
Біологічна класифікація
Царство:	Тварини (Animalia)
Тип:	Хордові (Chordata)
Клада:	Синапсиди (Synapsida)
Клас:	Ссавці (Mammalia)
Ряд:	Хижі (Carnivora)
Підряд:	Котовиді (Feliformia) Kretzoi, 1945
Родини
†Nimravidae †Palaeogalidae (unranked): Aeluroidea Nandiniidae надродина Feloidea Felidae Prionodontidae †Barbourofelidae інфраряд Viverroidea Viverridae надродина Herpestoidea Eupleridae Herpestidae Hyaenidae †Lophocyonidae †Percrocutidae
Вікісховище: Feliformia

Котовиді, або котоподібні (Felimorpha, або Feloidei, Feliformia) — надродинний таксон ссавців, підряд зі складу ряду хижих (Carnivora, seu Caniformes). Є ряд морфологічних і біохімічних особливостей, які характеризують цю кладу. Серед найважливіших характеристик, що визначають котовидих, є двокамерні слухові булли. У котовидих є дві кістки (барабанна і внутрішньобарабанна), які об'єднуються, щоб сформувати буллу з перегородкою, що розділяє дві отримані камери. На відміну від них, псовиді мають слухову буллу, що складається з одної внутрішньобарабанної кістки.

Склад підряду

Підряд Котовиді включає 7 сучасних родин:

• Котові (Felidae, ≈ 40 сучасних видів)
• Лінзангові (Prionodontidae, 2 види)
• Гієнові (Hyaenidae, 5 видів)
• Мангустові (Herpestidae, 35 видів)
• Віверові (Viverridae, 36 видів)
• Нандінієві (Nandiniidae) (1 вид — Нандінія пальмова)
• Фаланукові (Eupleridae, 7 видів)

Сюди відносять також 5 вимерлих родин:

• †Palaeogalidae
• †Барбурофеліди (Barbourofelidae)
• †Німравіди (Nimravidae)
• †Перкрокутіди (Percrocutidae)
• †Lophocyonidae

Філогенетичне древо підряду Feliformia:

Feliformia	Нандінієві (Nandiniidae)     Viverroidea   Віверові (Viverridae)       Гієнові (Hyaenidae)       Мангустові (Herpestidae)     Фаланукові (Eupleridae)         Feloidea   Лінзангові (Prionodontidae)     Котові (Felidae)

Українська назва

Попри те, що для даного підряду інколи використовують назву Котоподібні, з точки зору називництва, вона не є правильною, оскільки назви підрядів повинні мати закінчення «-виді». Тому для цього таксона пропонується назва Котовиді.

Типові представники

• 
  Котові:
  Пантера
• 
  Гієнові:
  Гієна
• 
  Мангустові:
  Мангуст
• 
  Віверові:
  Генета
• 
  Нандінієві:
  Нандінія
• 
  Фаланукові:
  Фоса

Значення

Значення у природі

Всі представники цього підряду є довершеними хижаками, які контролюють і регулюють чисельність багатьох видів диких тварин.

Значення для людини

Гепард в Ялтинському зоопарку

Дресирувальниця з пантерою, поч. 20 ст.

На даних щодо динаміки чисельності багатьох видів котовидих побудовано різноманітні моделі взаємин, загалом відомі як «модель хижак—жертва», зокрема, модель Лотки—Вольтери.

Котовиді є дуже бажаними трофеями мисливців, які здобувають їх у природі з різною метою:

• заради самих трофеїв як стандартних експонатів (опудало, шкіра, череп),
• заради передачі у живі колекції (зоопарки, цирки, приватні колекції),
• заради специфічних мистецьких задач (кінозйомка, виготовлення медальйонів).

Котовиді в Україні

Дикі котовиді

У сучасній дикій фауні України котовиді представлені двома видами родини Felidae:

• рись євразійська
• кіт лісовий

Обидва ці види є рідкісними та внесені до Червоної книги України. Знахідки цих видів приурочені переважно до карпатського регіону та Полісся.

Свійські котовиді

В Україні існує величезна популяція свійських котів. Її чисельність оцінюється у 20-30 мільйонів особин^{[джерело?]}. Приблизно 1/3 котів живе в домашніх умовах, не маючи контакту з дикою природою. Серед бродячих свійських котів висока частка скажених тварин^{[джерело?]}.

У домашніх умовах також утримують котів лісових.

У часи Руси князі тримали «пардусів» — дарованих їм гепардів, яких використовували на полюваннях^{[джерело?]}.

Джерела

• підряд FELIFORMIA Kretzoi, 1945 // «Види ссавців світу» (2005) [1] [Архівовано 3 березня 2016 у Wayback Machine.](англ.)
• Загороднюк І. Наукові назви рядів ссавців // Вісник Львівського університету. Серія Біологічна. — 2008. — Вип. 48. — С. 33-43. PDF [Архівовано 21 жовтня 2013 у Wayback Machine.] (укр.)
• Склад та історичні зміни фауни хижих ссавців України PDF [Архівовано 11 січня 2012 у Wayback Machine.] (укр.)
• Anjali Goswami, Anthony Friscia. Carnivoran Evolution: New Views on Phylogeny, Form and Function. — Cambridge University Press, 2010. — С. 77. — ISBN 0521515297.(англ.)
• Terry A. Vaughan, James M. Ryan, Nicholas J. Czaplewski. Mammalogy. — Jones & Bartlett Learning, 2011. — С. 295. — ISBN 0763762997. (англ.)