Перейти до вмісту

Котовиді

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
(Перенаправлено з Котоподібні)

Котовиді
Період існування: 40–0 млн р. т. середній еоценсучасність
зліва направо, згори вниз представники родин Eupleridae, Felidae, Hyaenidae, Herpestidae, Nandiniidae і Viverridae.
Біологічна класифікація редагувати
Царство: Тварини (Animalia)
Тип: Хордові (Chordata)
Клада: Синапсиди (Synapsida)
Клас: Ссавці (Mammalia)
Ряд: Хижі (Carnivora)
Підряд: Котовиді (Feliformia)
Kretzoi, 1945
Родини
Вікісховище: Feliformia

Котовиді, або котоподібні (Felimorpha, або Feloidei, Feliformia) — надродинний таксон ссавців, підряд зі складу ряду хижих (Carnivora, seu Caniformes). Є ряд морфологічних і біохімічних особливостей, які характеризують цю кладу. Серед найважливіших характеристик, що визначають котовидих, є двокамерні слухові булли. У котовидих є дві кістки (барабанна і внутрішньобарабанна), які об'єднуються, щоб сформувати буллу з перегородкою, що розділяє дві отримані камери. На відміну від них, псовиді мають слухову буллу, що складається з одної внутрішньобарабанної кістки.

Склад підряду

[ред. | ред. код]

Підряд Котовиді включає 7 сучасних родин:

Сюди відносять також 5 вимерлих родин:

Філогенетичне древо підряду Feliformia[1]:

Feliformia

Нандінієві (Nandiniidae)

Viverroidea

Віверові (Viverridae)

Гієнові (Hyaenidae)

Мангустові (Herpestidae)

Фаланукові (Eupleridae)

Feloidea

Лінзангові (Prionodontidae)

Котові (Felidae)


Українська назва

[ред. | ред. код]

Попри те, що для даного підряду інколи використовують назву Котоподібні, з точки зору називництва, вона не є правильною, оскільки назви підрядів повинні мати закінчення «-виді». Тому для цього таксона пропонується назва Котовиді.

Типові представники

[ред. | ред. код]

Значення

[ред. | ред. код]

Значення у природі

[ред. | ред. код]

Всі представники цього підряду є довершеними хижаками, які контролюють і регулюють чисельність багатьох видів диких тварин.

Значення для людини

[ред. | ред. код]
Гепард в Ялтинському зоопарку
Дресирувальниця з пантерою, поч. 20 ст.

На даних щодо динаміки чисельності багатьох видів котовидих побудовано різноманітні моделі взаємин, загалом відомі як «модель хижак—жертва», зокрема, модель Лотки—Вольтери.

Котовиді є дуже бажаними трофеями мисливців, які здобувають їх у природі з різною метою:

  • заради самих трофеїв як стандартних експонатів (опудало, шкіра, череп),
  • заради передачі у живі колекції (зоопарки, цирки, приватні колекції),
  • заради специфічних мистецьких задач (кінозйомка, виготовлення медальйонів).

Котовиді в Україні

[ред. | ред. код]

Дикі котовиді

[ред. | ред. код]

У сучасній дикій фауні України котовиді представлені двома видами родини Felidae:

Обидва ці види є рідкісними та внесені до Червоної книги України. Знахідки цих видів приурочені переважно до карпатського регіону та Полісся.

Свійські котовиді

[ред. | ред. код]

В Україні існує величезна популяція свійських котів. Її чисельність оцінюється у 20-30 мільйонів особин[джерело?]. Приблизно 1/3 котів живе в домашніх умовах, не маючи контакту з дикою природою. Серед бродячих свійських котів висока частка скажених тварин[джерело?].

У домашніх умовах також утримують котів лісових.

У часи Руси князі тримали «пардусів» — дарованих їм гепардів, яких використовували на полюваннях[джерело?].

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. Hassanin, A.; Veron, G.; Ropiquet, A.; Jansen van Vuuren, B.; Lécu, A.; Goodman, S. M.; Haider, J.; Nguyen, T. T. Evolutionary history of Carnivora (Mammalia, Laurasiatheria) inferred from mitochondrial genomes // PloS one. — 2021. — Вип. 16. — № 2. — С. e0240770. — DOI:10.1371/journal.pone.0240770.

Джерела

[ред. | ред. код]