Коукал вохристоголовий
| Коукал вохристоголовий | ||||||||||||||||
|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
 | ||||||||||||||||
| Біологічна класифікація | ||||||||||||||||
| ||||||||||||||||
| Centropus milo Gould, 1856 | ||||||||||||||||
 Ареал виду | ||||||||||||||||
Підвиди
| ||||||||||||||||
|
(Див. текст) | ||||||||||||||||
Посилання
| ||||||||||||||||
|
Коука́л вохристоголовий[2] (Centropus milo) — вид зозулеподібних птахів родини зозулевих (Cuculidae). Ендемік Соломонових Островів[3].
Вохристоголовий коукал — велика, довгохвоста зозуля з міцним дзьобом і відкосно короткими крилами. Це один з найбільших представників не лише роду Коукал (Centropus), але і всієї родини зозулевих, його довжина становить 60-69 см, а вага 769 г, що більше, ніж в середньому важать зозулі-велети. Довжина крила вохристоголового коукала становить 24,5-29 см, довжина хвоста 31,2-41 см, довжина дзьоба 52-73 мм, довжина кігтя на задньому пальці 17-23 мм. У дорослих вохристоголових коукалів голова, верхня частина спини і нижня частина тіла охристі, крила, нижня частина тіла і хвіст чорні, блискучі. У представників підвиду C. m. albidiventris верхня частина тіа світліша, білувато-охриста. Райдужки червоні або червонувато-карі, дзьоб і лапи темно-сірі або чорні, ступні синювато-чорні. У молодих вохристоголових коукалів крила і хвіст рудувато-коричневі, поцятковані чорними горизонтальними смугами, як у алопатричного смугастохвостого коукала. Решта оперення у молодих птахів коричнева, поцяткована чорними плямами, райдужки сірувато-карі, дзьоб зверху коричневий, знизу блідо-роговий, лапи сизі. Вохристоголові коукали видають різноманітні скрипучі звуки, трістотіння, хрипи і воркування.
Виділяють два підвиди:[4]
- C. m. albidiventris Rothschild, 1904 — острови архіпелагу Нової Джорджії[en];
- C. m. milo Gould, 1856 — острова Гуадалканал і Нггела.
Вохристоголові коукали живуть у вологих рівнинних і гірських тропічних лісах, у вологих і сухих чагарникових заростях, на плантаціях і в садах. Вони ведуть переважно наземний спосіб життя. Живляться богомолами, кониками, жуками, лялечками комах і великими багатоніжками.
- ↑ BirdLife International (2016). Centropus milo. Архів оригіналу за 10 грудня 2021. Процитовано 18 червня 2022.
- ↑ Фесенко Г. В. Вітчизняна номенклатура птахів світу. — Кривий Ріг : ДІОНАТ, 2018. — 580 с. — ISBN 978-617-7553-34-1.
- ↑ Payne, R.B. (2005). The Cuckoos. Oxford University Press. ISBN 0-19-850213-3.
- ↑ Gill, Frank; Donsker, David, ред. (2022). Turacos, bustards, cuckoos, mesites, sandgrouse. World Bird List Version 12.1. International Ornithologists' Union. Архів оригіналу за 17 листопада 2021. Процитовано 18 червня 2022.
- Johannes Erhitzøe, Clive F. Mann, Frederik P. Brammer, Richard A. Fuller: Cuckoos of the World. Christopher Helm, London 2012, ISBN 978-0-7136-6034-0.
- Doughty, Chris; Day, Nicolas & Plant, Andrew (1999): Birds of the Solomons, Vanuatu and New Caledonia. Christopher Helm, London. ISBN 0-7136-4690-X
- Read, John L. & Moseby, Katherine (2006): Vertebrates of Tetepare Island, Solomon Islands. Pacific Science 60(1): 69–79. DOI: 10.2984/1534-6188(2006)60[69:VOTISI]2.0.CO;2 HTML abstract [Архівовано 24 лютого 2016 у Wayback Machine.]
|
Це незавершена стаття з орнітології. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |