Очікує на перевірку

Коцаба Руслан Петрович

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Руслан Петрович Коцаба
Руслан Коцаба під час протестів під будівлею Генеральної прокуратури України (12 грудня 2013)
Ім'я при народженніРуслан Петрович Коцаба
Народився18 серпня 1966(1966-08-18) (58 років)
Івано-Франківськ, Українська РСР, СРСР
Країна СРСР
 Україна
Діяльністьжурналіст, блогер, активіст
Alma materНаціональний лісотехнічний університет України
Знання мовукраїнська і російська
У шлюбі зрозлучений

Руслан Петрович Коцаба (нар. 18 серпня 1966, Івано-Франківськ, УРСР) — проросійський пропагандист із України, журналіст[1], блогер та громадський активіст, фігурант бази «Миротворець»[2]. Учасник українофобського проросійського прапагандистського проєкту «Другая Украина», створеного колаборантом Медведчуком[3][4][5].

Після заклику до бойкоту нової хвилі мобілізації в Україні під час війни на Донбасі та інтерв'ю з цього приводу російським ЗМІ, був звинувачений у державній зраді і ув'язнений через перешкоджання діяльності ЗСУ[1][6][7]. Обвинувачений Коцаба не з'явиляється до суду, оскільки перебуває у США[8], куди він виїхав зі статусом політичного біженця за програмою «Єднання заради України». Коцаба зміг виїхати з України на підставі того, що супроводжував свою мати, яка має інвалідність[9][10][11].

Також відомий своїми антисемітськими висловлюваннями[12][13].

Життєпис

[ред. | ред. код]

За освітою еколог (Український державний лісотехнічний університет (УкрДЛТУ), нині Національний лісотехнічний університет України), магістр державного управління.[14]

На межі 1980-1990-х рр. член Студентського Братства. У жовтні 1990 — учасник Революції на граніті. Очолював Івано-Франківську обласну рибінспекцію й міграційну службу[15].

Під час Помаранчевої революції був керівником наметового містечка. Згодом — головою Івано-Франківської обласної організації партії «Пора»[15].

До кінця 2014 року був позаштатним кореспондентом (стрингером) телеканалу «112 Україна»[16][17], до укладення річного контракту з яким понад три роки пропрацював власним кореспондентом «телеканалу ZIK» в Івано-Франківській області[1].

Революцію гідності називає «змовою олігархів»[18]. Заперечує російську агресію щодо України, каже, що на сході України відбувається «збройний громадянський конфлікт», російських терористів називає «повсталий Донбас», який «спробували упокорити з допомогою танків та авіаційних бомб», також називав Антитерористичну операцію незаконною[19][20]. Коцаба кілька разів побував у зоні проведення АТО, після чого закликав на російському ТБ припинити «братовбивчу війну» в Україні[21]. Він провів «антивоєнний» телеміст із так званою «громадськістю» окупованої частини Луганщини[22].

У 2015 році Коцаба виступав за «федералізацію» України[23].

Коцаба поширює фейки, що начебто в Україні процвітає неонацизм, ксенофобія[24]. У риториці Коцаби присутні такі вислови як: «укрсучвлада», «диктатура „української гниди“»[25].

У 2019 році Коцаба створив ГО «Український рух пацифістів», однак у 2023 був виключений з цієї організації за відмову брати участь у ненасильницькому спротиві російській агресії[26].

У лютому 2021 року Коцаба став одним із «співзасновників» медведчуківського проросійського пропагандистського телеканалу «Перший незалежний»[27].

Після призначення міністра освіти та науки Оксена Лісового заявив, що добровольцям російсько-української війни не місце серед науковців[28].

Коцаба назвав повернення Києво-Печерської лаври у власність держави «захопленням», зробленим, щоби «відволікти увагу українців від розпаду держави»[29].

Переховуючись у США, Коцаба стверджує, що саме США розв'язали війну в Україні, і що пересічні американці не підтримують Україну[30].

У січні 2023 року Коцаба став учасником медведчуківського проросійського пропагадистського проєкту «Другая Украина», який веде свою діяльність передусім у російських соцмережах. Коцабу на ресурсах «Другая Украина» патосно називають «український Ассанж»[31].

Справа про державну зраду

[ред. | ред. код]

Після того, як у середині січня 2015 року поширив звернення про відмову від мобілізації (коцаба зробив звернення під час боїв за Дебальцеве)[32], громадський активіст Тарас Дем'янів звернувся до СБУ з заявою про скоєння кримінального злочину за статтями 111 та 336 КК України, звинувативши журналіста в державній зраді й ухиленні від мобілізації[1].

Наприкінці січня управління СБУ в Івано-Франківській області розпочало кримінальне провадження[7][33]. Процесуальне керівництво у провадженні здійснює прокуратура Івано-Франківської області[7].

Ув'язнення

[ред. | ред. код]

Руслана Коцабу затримали 7 лютого 2015 в Івано-Франківську. 8 лютого 2015 Івано-Франківський міський суд обрав йому запобіжний захід у вигляді тримання під вартою на строк 60 днів[6][34]. В ухвалі суду зазначено, що Руслан Коцаба за винагороду працював на замовлення телеканалу «НТВ» і організовував збір провокативних матеріалів про мобілізацію в Україні у присутності представника російського телеканалу[35]

Коцабі інкримінують порушення за ч. 1 ст. 111 (Державна зрада) та ч. 1 ст. 114-1 (Перешкоджання законній діяльності Збройних Сил України та інших військових формувань) КК України.[7] Відповідно до санкцій статей Коцабі загрожує від 5 до 15 років ув'язнення.[36] Радник голови СБУ Маркіян Лубківський заявив, що під час затримання в Руслана Коцаби вилучено матеріали, які можуть вказувати на вчинення злочинів за інкримінованими йому статтями Кримінального кодексу.[37]

14 лютого 2015 року Апеляційний суд Івано-Франківської області залишив у силі ухвалу слідчого судді Івано-Франківського міського суду про обрання запобіжного заходу[38].

Оцінки ув'язнення

[ред. | ред. код]

9 лютого 2015 року міжнародна організація Amnesty International закликала владу негайно звільнити Руслана Коцабу, якого вважає в'язнем сумління.[6] Того ж дня Незалежна медіа-профспілка України (НМПУ), висловила свою стурбованість рішенням суду про утримання під вартою Коцаби. НМПУ вважає, що заклики блогера бойкотувати мобілізацію в умовах війни вписується в антиукраїнську інформаційну кампанію, і взяття під варту журналіста було правомірним за українським законодавством. Однак, це створює прецедент, коли кожного журналіста або громадського діяча за висловлювання, які суперечать офіційній позиції влади, може бути звинувачено у державній зраді.[39]

Голова правління Українська Гельсінська спілка з прав людини Євген Захаров заявив, що дії Коцаби заслуговують на моральний осуд, він — не журналіст, а пропагандист, який відверто брехав про події в Україні, фактично займаючись дезінформацією[40]:

Так, він стверджував, що найманців, зокрема, чеченців, серед т. зв. «ополченців» немає, хоча є купа підтверджень цьому факту.

Водночас, Коцабу можна вважати «політичним в'язнем», а арешт на 60 діб порушує право на свободу (стаття 5 Європейської Конвенції з прав людини) і є непропорційною реакцією держави. Член правління Української Гельсінської спілки з прав людини Володимир Яворський вважає, що виступи проти мобілізації не є правопорушенням в Україні — це лише висловлення власної думки.[37]

Того ж дня уповноважена з прав людини Валерія Лутковська заявила, що вважає недопустимим у демократичному суспільстві таке обмеження свободи, як у справі Коцаби та вбачає в його арешті ознаки порушення статті 10 Європейської Конвенції з прав людини.[41]

Водночас юрист Інституту масової інформації Роман Головенко вбачає у відеозверненні Руслана Коцаби порушення статті 114-1 Кримінального кодексу України.[42]

Вирок та апеляція

[ред. | ред. код]

12 травня 2016 року рішенням Івано-Франківського міського суду був засуджений до 3,5 років позбавлення волі[43]. Суд не побачив у діях підсудного державної зради, але кваліфікував їх за ст. 114-1 КК України (перешкоджання законним діям Збройних сил України в особливий період)[44]. Його адвокат Тетяна Монтян висловила намір оскаржити вирок[45].

14 липня 2016 року апеляційний суд Івано-Франківської області, розглядаючи підготовлену колаборанткою Тетяною Монтян апеляційну скаргу Руслана Коцаби[46], визнав його невинним за всіма пунктами звинувачення, повністю виправдав[47], та звільнив Коцабу з-під варти в залі суду[48], що було частиною суспільства оцінено негативно[49], прокуратура готує касаційну скаргу у справі.[50] 1 червня 2017 року Вищий спеціалізований суд задовольнив скаргу прокуратури та скасував виправдувальне рішення стосовно журналіста Руслана Коцаби[51][52].

З квітня 2019 року справа перебуває на розгляді у Коломийському суді[53]. Коцабу захищає адвокатка Світлана Новицька, яка є підозрюваною у держзраді, та перебуває під вартою.[54]

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. ↑ а б в г Відомого закликами проти мобілізації Руслана Коцабу не пустили на захід — ЗМІ від нього відхрещуються [Архівовано 2015-02-04 у Wayback Machine.] // Телекритика, 04.02.2015.
  2. ↑ Руслан Коцаба [Архівовано 1 лютого 2020 у Wayback Machine.] на сайті «Миротворець». (рос.)
  3. ↑ Медведчук набрав у свій новий «рух» в РФ обвинувачених у держзраді політтехнологів та коментаторів, яким вдалось втекти з України — «Схеми» «Радіо Свобода»
  4. ↑ Медведчук вигадав собі «другу Україну» і взяв туди Коцабу — ЗМІ «VERSII.IF.UA»
  5. ↑ Медведчук залучає до свого нового проекту обвинувачених у держзраді пропагандистів, які втекли з України
  6. ↑ а б в Amnesty International закликала українську владу негайно звільнити Р. Коцабу [Архівовано 20 лютого 2015 у Wayback Machine.] // УНН, 09.02.2015.
  7. ↑ а б в г Суд заарештував на два місяці журналіста Р. Коцабу, якого підозрюють у державній зраді [Архівовано 20 лютого 2015 у Wayback Machine.] // УНН, 08.02.2015.
  8. ↑ Виїхав у США. Судове засідання у справі обвинуваченого у держзраді журналіста Руслана Коцаби не відбулося. «Суспільне»
  9. ↑ Обвинувачений у державній зраді Руслан Коцаба виїхав з України у США зі статусом політичного біженця
  10. ↑ Обвинувачений у державній зраді Руслан Коцаба виїхав з України у США зі статусом політичного біженця «Суспільне»
  11. ↑ Проросійський блогер Коцаба знову не з'явився на судове засідання. Еспресо
  12. ↑ Правління Аахенської премії миру вирішило не нагороджувати блогера Руслана Коцабу
  13. ↑ Правління Аахенської премії миру — проти нагородження Коцаби
  14. ↑ «Влада рахується лише з сильними. Так будьмо ними». Архів оригіналу за 5 березня 2016. Процитовано 19 жовтня 2015.
  15. ↑ а б Ірина Копистинська. Руслан Коцаба не хоче віддавати борг [Архівовано 20 лютого 2015 у Wayback Machine.] // Gazeta.ua, 07.12.2010.
  16. ↑ Руслан Коцаба. Лжец, которого необходимо освободить // Телекритика, 12.02.2015. (рос.)
  17. ↑ Архівована копія. Архів оригіналу за 21 лютого 2015. Процитовано 20 лютого 2015.{{cite web}}: Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title (посилання) // 112 Україна, 18.01.2015.
  18. ↑ Руслан Коцаба про Євромайдан як геополітичну провокацію // Політв'язень № 1 про війну, мир і Україну(рос.)
  19. ↑ У держбюджеті мають бути кошти на реабілітацію повернулися з війни людей — Коцаба 05.11.19. Архів оригіналу за 29 грудня 2019. Процитовано 14 квітня 2020.
  20. ↑ Руслан Коцаба розповів свою версію історії: проплачена Революція, незаконне АТО та повсталий Донбас. «Детектор медіа»
  21. ↑ Руслан Коцаба. Лжец, которого необходимо освободить «Детектор медіа»(рос.)
  22. ↑ Руслан Коцаба // Телемiст ЛНР — Київ — Івано-Франківськ 11.12.2014
  23. ↑ Руслан Коцаба зі Львова про федерацію заради збереження Нації
  24. ↑ Руслан Коцаба про неонацизм укрсучвлади як державну ідеологію ненависті та ксенофобії
  25. ↑ Чи відчуваєте прихід нацизму в Україну? // Руслан Коцаба, бліц-опитування, Хрещатик, 09.06.2017
  26. ↑ Руслан Коцаба виключений з Українського Руху Пацифістів – Український Рух Пацифістів | Ukrainian Pacifist Movement (укр.). Процитовано 12 грудня 2023.
  27. ↑ Команда «каналів Медведчука» розпочала мовлення на Першому незалежному «Детектор медіа»
  28. ↑ Атака на патріотів. Як Кремль використовує держзрадника Коцабу для пацифізму
  29. ↑ Руслан Коцаба про захоплення Лаври як технологію відволікання уваги українців від розпаду держави
  30. ↑ Руслан Коцаба про непідтримку простими американцями війни в Україні
  31. ↑ «Украинскому Ассанжу» угрожают экстрадицией!
  32. ↑ Журналист Руслан Коцаба призвал бойкотировать мобилизацию (видео) [Архівовано 20 лютого 2015 у Wayback Machine.] // Дуся, 18.01.2015.
  33. ↑ СБУ не порушувала кримінальне провадження стосовно Руслана Коцаби — офіційна відповідь [Архівовано 2015-02-20 у Wayback Machine.] // Телекритика, 28.01.2015.
  34. ↑ Суд заарештував журналіста Коцабу, що агітував проти мобілізації. ukranews.com. Українські новини. 8 лютого 2015. Архів оригіналу за 1 лютого 2016.
  35. ↑ Суд заявляє, що Руслан Коцаба працював на російський канал НТВ і організовував провокаційні інтерв'ю [Архівовано 2015-02-09 у Wayback Machine.] // Телекритика, 09.02.2015.
  36. ↑ Журналіст Р. Коцаба не є зрадником держави — правозахисник [Архівовано 20 лютого 2015 у Wayback Machine.] // УНН, 10.02.2015.
  37. ↑ а б Українська Гельсінська спілка назвала арешт Руслана Коцаби «переслідуванням за політичними мотивами» [Архівовано 2016-05-28 у Wayback Machine.] // Телекритика, 10.02.2015.
  38. ↑ Апеляційний суд залишив під вартою журналіста Р.Коцабу, якого підозрюють у державній зраді [Архівовано 20 лютого 2015 у Wayback Machine.] // УНН, 14.02.2015.
  39. ↑ НМПУ заявляє, що арешт Руслана Коцаби попри неоднозначність його дій створює небезпечний прецедент [Архівовано 2015-02-09 у Wayback Machine.] // Телекритика, 09.02.2015.
  40. ↑ Правозахисник Євген Захаров називає звинувачення проти Коцаби й Захарчука непереконливими. Архів оригіналу за 21 серпня 2016. Процитовано 12 серпня 2016.
  41. ↑ Валерія Лутковська: «Таке обмеження свободи, як у справі Руслана Коцаби, є недопустимим у демократичному суспільстві» [Архівовано 20 лютого 2015 у Wayback Machine.] — Уповноважений Верховної Ради України з прав людини, 10.02.2015.
  42. ↑ Арешт блогера Руслана Коцаби на 60 днів по-різному оцінюють правники [Архівовано 2015-02-09 у Wayback Machine.] // Телекритика, 09.02.2015.
  43. ↑ Журналіста Коцабу посадили майже на 3,5 роки за пост у фейсбуку. ukranews.com. Українські новини. 12 травня 2016. Архів оригіналу за 17 травня 2016.
  44. ↑ Коцабу не визнали зрадником, але дали 3,5 року в'язниці. pravda.com.ua. 12 травня 2016. Архів оригіналу за 16 травня 2016.
  45. ↑ Журналисту Коцабе, которого подозревали в госизмене, присудили три с половиной года тюрьмы. gordonua.com. 12 травня 2016. Архів оригіналу за 20 травня 2016.
  46. ↑ МОЯ АПЕЛЯЦІЙНА СКАРГА ПО СПРАВІ КОЦАБИ. Livejournal. 12 липня 2016. Архів оригіналу за 25 квітня 2017. Процитовано 14 липня 2016.
  47. ↑ Суд виправдав скандального журналіста Коцабу. ukranews.com. Українські новини. 14 липня 2016. Архів оригіналу за 18 липня 2016.
  48. ↑ Сльози й пиво Коцаби: з'явилися фото й відео першого дня на волі скандального журналіста. ukranews.com. Українські новини. 14 липня 2016. Архів оригіналу за 17 липня 2016.
  49. ↑ Справа Коцаби. «Ваті» дали сигнал, що можна «бузіть» в Києві. Архів оригіналу за 13 серпня 2016. Процитовано 11 серпня 2016.
  50. ↑ Коцаба озвучив таємні бажання багатьох українців – письменник. Архів оригіналу за 29 липня 2016. Процитовано 12 серпня 2016.
  51. ↑ Скандальний журналіст Коцаба не винен? Вищий спецсуд вважає інакше Читайте більше тут: http://expres.ua/news/2017/06/01/245342-skandalnyy-zhurnalist-kocaba-ne-vynen-vyshchyy-specsud-vvazhaye-inakshe. Архів оригіналу за 1 червня 2017. Процитовано 2 червня 2017.
  52. ↑ Журналісту Руслану Коцабі скасували виправдувальний вирок. ukranews.com. Українські новини. 1 червня 2017. Архів оригіналу за 21 лютого 2018.
  53. ↑ На Прикарпатті судили Коцабу. Коломия зустріла обвинуваченого у держзраді «негостинно»
  54. ↑ Підозрювана у держзраді адвокатка Новицька з СІЗО захищатиме пропагандистів Коцабу й Іваночко zaxid.net

Посилання

[ред. | ред. код]
Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Коцаба_Руслан_Петрович&oldid=42664121