Кочерги
| село Кочерги | |
|---|---|
 
| |
| Країна |  Україна
|
| Область | Сумська область |
| Район | Конотопський район |
| Тер. громада | Путивльська міська громада |
| Код КАТОТТГ | UA59020150200041095 
|
| Основні дані | |
| Населення | 336 |
| Поштовий індекс | 41511 |
| Телефонний код | +380 5442 |
| Географічні дані | |
| Географічні координати | 51°28′19″ пн. ш. 33°52′17″ сх. д. / 51.47194° пн. ш. 33.87139° сх. д. |
| Середня висота над рівнем моря |
151 м |
| Місцева влада | |
| Адреса ради | 41500, Сумська обл., Конотопський р-н, м. Путивль, вул. Князя Володимира, буд. 50 |
| Карта | |
  Кочерги | |
 Кочерги | |
| Мапа | |
| |
|
| |
Коче́рги — село в Україні, у Конотопському районі[1] Сумської області. Входить до складу Путивльської міської територіальної громади. Населення становить 336 осіб.
Село Кочерги знаходиться на березі річки Есмань, вище за течією примикають села Кубареве і Мацкове, нижче за течією на відстані 2 км розташоване село Волокитине. До села примикає невеликий лісовий масив (дуб, сосна).
Перша згадка про село належить до 1648 року.
Краєзнавчі матеріали засвідчують, що у цьому населеному пункті проживали майстри, які славилися виготовленням різних господарчих речей, зокрема кочерг. Від цього й пішла назва села[2].
12 червня 2020 року, відповідно до розпорядження Кабінету Міністрів України № 723-р «Про визначення адміністративних центрів та затвердження територій територіальних громад Сумської області», село увійшло до складу Путивльської міської громади[3].
19 липня 2020 року, в результаті адміністративно-територіальної реформи та ліквідації Путивльського району, увійшло до складу новоутвореного Конотопського району[1].
Згідно з переписом УРСР 1989 року чисельність наявного населення села становила 353 особи, з яких 151 чоловік та 202 жінки[4].
За переписом населення України 2001 року в селі мешкало 336 осіб[5].
Розподіл населення за рідною мовою за даними перепису 2001 року:[6]
| Мова | Відсоток |
|---|---|
| українська | 91,37 % |
| російська | 8,63 % |
У ХVІІІ столітті у селі була дерев'яна Миколаївська церква, яка занепала на початку ХІХ століття. На її місці в 1807 році на замовлення й кошти місцевого поміщика Михайла Миклашевського було збудовано мурований храм. Він стоїть на високому правому березі річки Есмань.
Церква зведена за тим самим проєктом, що і Воскресенська церква-усипальниця гетьмана Кирила Розумовського в Батурині (1803) та Успенська церква у с. Новий Биків на Чернігівщині (1804)[7].
Миколаївська церква в Кочергах — одна з визначних храмових будівель доби високого класицизму в Україні[8].
- Сиромолотний Іван Костянтинович — журналіст, директор Радіотелеграфного агентства України (РАТАУ). Кандидат у члени ЦК КП(б)У у 1940—1949 р. Член нелегального ЦК КП(б)У у жовтні 1942 — червні 1943 р.
- Царенко Олександр Михайлович — український політик. Народний депутат України.
- ↑ а б Постанова Верховної Ради України від 17 липня 2020 року № 807-IX «Про утворення та ліквідацію районів»
- ↑ Беценко Т. Топоніми Путивльського краю / Тетяна Беценко, Людмила Михно // Земляки : альманах Сумського земляцтва в Києві. — Суми, 2009. — С.181.
- ↑ Розпорядження Кабінету Міністрів України № 723-р «Про визначення адміністративних центрів та затвердження територій територіальних громад Сумської області». kmu.gov.ua. Процитовано 25 жовтня 2021.
- ↑ Кількість наявного та постійного населення по кожному сільському населеному пункту, Сумська область (осіб) - Регіон, Рік, Категорія населення, Стать (1989(12.01)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України.
- ↑ Кількість наявного населення по кожному сільському населеному пункту, Сумська область (осіб) - Регіон, Рік (2001(05.12)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України.
- ↑ Розподіл населення за рідною мовою, Сумська область (у % до загальної чисельності населення) - Регіон, Рік, Вказали у якості рідної мову (2001(05.12)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України.
- ↑ Вечерський В. Пам'ятки архітектури й містобудування Лівобережної України: Виявлення, дослідження, фіксація / Віктор Вечерський. — Київ, 2005. — С. 501.
- ↑ Вечерський В. В. Монастирі та храми Путивльщини / В. В. Вечерський. — Київ, 2007. — С.151.
- Беценко Т. Етюди з топонімії Сумщини. Походження географічних найменувань. — Суми : Собор, 2001. — 72 с. — Бібліогр.: с. 62-66. — ISBN 966-7164-43-8
- Вечерський В. В. Церква Св. Миколи [у с. Кочерги] // Вечерський В. В. Монастирі та храми Путивльщини. — Київ : 2007. — С. 148—151 : іл.
- Тупик С. Кочерги // Тупик С. Глухівський Петропавлівський монастир та навколишні села : історико-краєзнавчі нариси. — Суми : Університетська книга, 2015. — С. 300—312 : фот. — Бібліогр.: 20 назв.
- Погода в селі Кочерги [Архівовано 20 грудня 2011 у Wayback Machine.]
- Історія села Кочерги : презентація https://naurok.com.ua/prezentaciya-istoriya-sela-kochergi-59905.html
