Перейти до вмісту

Кочергіна-Макарець Тетяна Іванівна

Очікує на перевірку
Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Тетяна Кочергіна-Макарець
Тетяна Іванівна Кочергіна - Макарець
Загальна інформація
Національністьукраїнка
Громадянство СРСР[1]
 Україна
Місце проживанняКиїв
Народження26 березня 1956(1956-03-26) (68 років)
Овідіополь, Одеська область, Українська РСР, СРСР
Alma materНаціональний університет фізичного виховання і спорту України
Чоловікгандболіст Сергій Кочергін
Дітидонька Дарія
Спорт
Вид спортужіночий гандбол
Спортивне звання
Заслужений майстер спорту СРСР
Заслужений майстер спорту СРСР
Клуб1968—1970 Локомотив (Одеса)
1971—1984 Спартак (Київ)
1984 Полум'я (Бровари)
1986—1987 Полум'я (Бровари)
КомандаГК Ростов-Дон
Нац. збірна1973—1980 збірна СРСР 133 (616)
ТренериІ. Є. Турчин, Валерій Оркіс, Володимир Бондаренко
Завершення виступів1981
ТренуєАМК «Університет»
Нагороди
орден «Знак Пошани» медаль «За трудову доблесть» орден «За заслуги» III ступеня
Грамота Президії Верховної Ради УРСР Заслужений працівник фізичної культури і спорту України заслужений майстер спорту СРСР
Гандбол
Представник СРСР СРСР
Олімпійські ігри
Золото Літні Олімпійські ігри 1976 Гандбол
Золото Літні Олімпійські ігри 1980 Гандбол
CMNS: Кочергіна-Макарець Тетяна Іванівна у Вікісховищі

Тетя́на Іва́нівна Кочергіна́ (при народженні Макарець; *26 березня 1956) — радянська українська гандболістка, що виступала на позиції півсередньої, дворазова олімпійська чемпіонка в складі збірної СРСР з гандболу. Заслужений майстер спорту СРСР (1976).

Біографія

[ред. | ред. код]

Тетяна Макарец народилася 1956 року у родині, де було 9 дітей[2], і, тим самим, є ровесницею чемпіонатів СРСР з гандболу, оскільки саме 1956 року був проведений перший в історії чемпіонат Союзу за правилами гандболу 11х11. Вихованка овідіопольського гандболу починала свій спортивний шлях під керівництвом Володимира Бондаренка, а її першою командою майстрів став легендарний одеський «Локомотив» — найтитулованіший клуб СРСР в жіночому гандболі 11х11. Дитинство провела в селі, завдяки чому вирізнялася як фізично сильний гравець. Під час однієї з комерційних поїздок по ФРН у складі клубу вона відвідала змагання з доїння корів і на запрошення організаторів сама подоїла корову, здивувавши учасників і глядачів[3].

Виступала за київський «Спартак», разом з яким неодноразово здобувала звання чемпіонки СРСР і добивалася успіху на міжнародній арені. Під час олімпійського турніру 1976 року в Монреалі грала у всіх 5 зустрічах команди, закинувши 24 голи. Під час московської олімпіади теж неодмінно виходила на поле, закинувши 28 голів.

Нині — завідувач кафедри фізичного виховання та спорту, професор Київського національного університету ім. Тараса Шевченка, заслужений працівник фізичної культури і спорту України.

Скандал

[ред. | ред. код]

Через надмірну грубість у спілкуванні з вихованцями її тренерська діяльність часто викликала нарікання. Тетяна Іванівна стала героїнею відео, на якому погрожує юним спортсменкам.[4]

Титули і досягнення

[ред. | ред. код]

Спортивні

[ред. | ред. код]

Трудові

[ред. | ред. код]

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. Sports-Reference.com
  2. Вітаємо з ювілеєм видатну гандболістку, дворазову чемпіонку Олімпійських ігор Тетяну Кочергіну!
  3. Лариса Карлова: «Что была любимицей Турчина, узнала только из его последнего интервью» (рос.)
  4. Вконтакті Група КНУ імені Шевченка Відео Завідувач кафедри фізичного виховання та спорту КНУ імені Тараса Шевченка «професор» Кочергіна Тетяна Іванівна "надзвичайно добра
  5. Указ Президента України №1289/97 від 22.11.1997 року «Про нагородження олімпійських чемпіонів відзнаками Президента України ». Архів оригіналу за 3 лютого 2018. Процитовано 26 березня 2021.

Посилання

[ред. | ред. код]