Перейти до вмісту

Кочетов Всеволод Онисимович

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Кочетов Всеволод Онисимович
рос. Всеволод Анисимович Кочетов
Народився22 січня (4 лютого) 1912[2] або 4 лютого 1912(1912-02-04)[1][2]
Новогород, Російська імперія
Помер4 листопада 1973(1973-11-04)[1][2] (61 рік)
Передєлкіно, Ленінський район, Московська область, РРФСР, СРСР
ПохованняНоводівичий цвинтар
ГромадянствоРосія Росія, СРСР СРСР
Національністьросіянин
Діяльністьжурналіст, письменник, редактор, прозаїк, військовий кореспондент
Знання мовросійська[3]
Учасникнімецько-радянська війна
ЧленствоСП СРСР
Жанрроман і повість[d]
ПартіяКПРС
Нагороди
орден Леніна орден Леніна орден Жовтневої Революції орден Червоної Зірки медаль «В ознаменування 100-річчя з дня народження Володимира Ілліча Леніна» медаль «За оборону Ленінграда» медаль «За перемогу над Німеччиною у Великій Вітчизняній війні 1941—1945 рр.» медаль «20 років перемоги у Великій Вітчизняній війні 1941—1945 рр.» медаль «50 років Збройних Сил СРСР»
У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Кочетов.

Всеволод Онисимович Кочетов (4 лютого 1912(19120204), місто Новгород, тепер Великий Новгород, Російська Федерація — покінчив життя самогубством 4 листопада 1973, місто Москва) — радянський письменник, головний редактор «Литературной газеты» та головний редактор журналу «Октябрь». Член Центральної Ревізійної комісії КПРС у 1956—1966 роках.

Життєпис

[ред. | ред. код]

Народився 22 січня (4 лютого) 1912 року в місті Новгороді в селянській родині. У 1927 році переїхав до Ленінграда, де жив його старший брат.

У 1931 році закінчив сільськогосподарський технікум у Ленінграді.

У 1931—1938 роках — агроном, науковий співробітник сільськогосподарської дослідної станції. Також працював на суднобудівній верфі в Ленінграді.

У 1938 році розпочалася його журналістська робота як кореспондента газети «Ленінградська правда». У роки німецько-радянської війни був на журналістській роботі, працював співробітником газет Ленінградського фронту.

Член ВКП(б) з 1944 року.

У післявоєнний період зайнявся письменницькою діяльністю, опублікував повість «На невських рівнинах» (1946), присвяченій подіям війни. Твори створював в жанрі соціалістичного реалізму і в дусі офіційного радянського патріотизму. Успіх Кочетову приніс опублікований в 1952 році роман «Журбіни», присвячений життю робітників судноверфі.

З лютого 1953 до грудня 1954 року — відповідальний секретар правління Ленінградської організації Спілки радянських письменників. З 1954 року став членом правління Спілки письменників СРСР.

У 1955 році переїхав до Москви. У 1955—1959 роках — головний редактор «Литературной газеты».

У 1960 — 4 листопада 1973 року — головний редактор журналу «Октябрь».

Був автором резонансних романів «Брати Єршови» (1958), «Секретар обкому» (1959—1961), «Товарищ агроном» (1961), «Чого ж ти хочеш?» (1969) написаних в дусі соціалістичного реалізму.

4 листопада 1973 року Кочетов покінчив життя самогубством на дачі в Передєлкіно, застрілившись з іменного пістолета Walther 7,62. На думку ряду дослідників, Кочетов вирішив добровільно піти з життя, відчуваючи важкі муки в результаті ракового захворювання. Похований на Новодівочому цвинтарі Москви.

Нагороди і звання

[ред. | ред. код]

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. ↑ а б в Русская литература XX века. Прозаики, поэты, драматурги / под ред. Н. Н. Скатов — 2005. — С. 291–293. — ISBN 5-94848-262-6
  2. ↑ а б в г Литераторы Санкт-Петербурга. ХХ век / под ред. О. В. Богданова
  3. ↑ Bibliothèque nationale de France BNF: платформа відкритих даних — 2011.

Джерела

[ред. | ред. код]
Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Кочетов_Всеволод_Онисимович&oldid=39870108