Кошаровський Юлій Михайлович

Кошаровський Юлій Михайлович
Кошаровський Юлій Михайлович
Народився	22 листопада 1941 ; Українська РСР, СРСР
Помер	15 квітня 2014 (72 роки) ; Бейт Ар'є-Офарім
Країна	СРСР; Ізраїль
Діяльність	дисидент, відмовник
Сайт	kosharovsky.com/home-page
	; ; ;

У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Кошаровський.

Юлій Михайлович Кошаровський (22 листопада 1941 — 15 квітня 2014 року) — радянський дисидент і відмовник .

Життєпис

У 1970-1980-х роках організовував групи з вивчення івриту в СРСР, систему викладання мови, що було досить небезпечним заняттям^[1]^[2]^[3]. До того часу вже у 45 містах було створено центри та працювали групи з вивчення івриту.

Неодноразово Юлія Кошаровського затримували до міліції піддавали адміністративним арештам. У 1987 році уряд Ізраїлю визнав за Юлієм Кошаровським статус В'язня Сіону^[4].

1989 року обраний до правління радянського Центру єврейської культури імені Соломона Міхоелса.

У 1989 році репатріювався до Ізраїлю. На початку 1990-х років в Ізраїлі організував партію «Демократія та алія». Пізніше багато членів партії увійшли до складу і навіть стали лідерами популярної російськомовної партії «Ісраель ба-Алія». Потім став членом «Лікуда», очолював партійний відділ з питань алії та абсорбції. З 2003 року — активіст партії «Шинуй».

Очолював рух «Сіоністська більшість». Автор 4-томної монографії «Ми знову євреї. Нариси з історії сіоністського руху в Радянському Союзі» (Єрусалим, 2007—2012. Інтернет-версія: www.kosharovsky.com).

Загинув у Бейт-Ар'є внаслідок нещасного випадку 15 квітня 2014 року.^[5]^[6]

Примітки

↑ Советский Союз. Евреи в Советском Союзе в 1967-85 гг. // Электронная еврейская энциклопедия. (рос.)
↑ Юбилейное интервью^{[недоступне посилання з Октябрь 2018]}
↑ Документы Московской Хельсинкской группы. Архів оригіналу за 2 травня 2015. Процитовано 18 березня 2009.
↑ Канцелярия главы правительства (1988). Официальная переписка по поводу оказания помощи узникам Сиона Юлию Кошаровскому и Юлию Эдельштейну. Архив правительства Государства Израиль (иврит) .
↑ Погиб бывший лидер сионистского подполья в СССР Юлий Кошаровский. NEWSru.co.il (рос.). Архів оригіналу за 29 листопада 2021. Процитовано 29 листопада 2021.
↑ %%OG_TITLE%%. Девятый канал. 15 квітня 2014. Архів оригіналу за 29 листопада 2021. Процитовано 29 листопада 2021.

Посилання

Некролог на сайті Євроазіатського єврейського конгресу
Міжнародна конференція «Євреї мовчання — євреї тріумфу. Радянське єврейство: учора, сьогодні, завтра»
Передвиборний ролик партії «Демократія та алія»

[1] Советский Союз. Евреи в Советском Союзе в 1967-85 гг. // Электронная еврейская энциклопедия. (рос.)

[2] Юбилейное интервью^{[недоступне посилання з Октябрь 2018]}

[3] Документы Московской Хельсинкской группы. Архів оригіналу за 2 травня 2015. Процитовано 18 березня 2009.

[4] Канцелярия главы правительства (1988). Официальная переписка по поводу оказания помощи узникам Сиона Юлию Кошаровскому и Юлию Эдельштейну. Архив правительства Государства Израиль (иврит) .

[5] Погиб бывший лидер сионистского подполья в СССР Юлий Кошаровский. NEWSru.co.il (рос.). Архів оригіналу за 29 листопада 2021. Процитовано 29 листопада 2021.

[6] %%OG_TITLE%%. Девятый канал. 15 квітня 2014. Архів оригіналу за 29 листопада 2021. Процитовано 29 листопада 2021.

[1]

[2]

[3]

[4]

[5]

[6]