Перейти до вмісту

Кравцов Борис Васильович

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Кравцов Борис Васильович
рос. Борис Васильевич Кравцов
Народився28 грудня 1922(1922-12-28)[1] (101 рік)
Москва, Російська СФРР
ГромадянствоСРСР СРСР, Росія Росія
Національністьросіянин
Діяльністьполітик
Alma materВсесоюзний юридичний заочний інститут (1952)
Знання мовросійська
Учасникнімецько-радянська війна, Харківська операція, Сталінградська битва і Битва за Дніпро
Посададепутат Верховної ради СРСР[d]
Військове званнякапітан
ПартіяКПРС
Нагороди
У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Кравцов.

Борис Васильович Кравцов (28 грудня 1922(19221228), місто Москва) — радянський діяч, прокурор Російської РФСР, міністр юстиції СРСР. Кандидат у члени ЦК КПРС у 1986—1990 роках. Депутат Верховної Ради Російської РФСР 8—10-го скликань. Депутат Верховної Ради СРСР 11-го скликання. Станом на 23 вересня 2024 року останній з нині живих Героїв Радянського Союзу (19.03.1944), нагороджених у часи Великої Вітчизняної війни. Дійсний член Академії військово-історичних наук.

Життєпис

[ред. | ред. код]

Народився в родині службовця. У 1941 році закінчив 131-у середню школу міста Москви.

У червні 1941 — червні 1944 року — в Червоній армії. З серпня 1941 року служив червоноармійцем в 91-му окремому саперному батальйоні Уральського військового округу (місто Чебаркуль Челябінської області).

З вересня 1941 року — курсант військового училища. У травні 1942 року закінчив Одеське артилерійське училище, яке діяло в евакуації в місті Сухий Лог Свердловської області.

Після закінчення училища в званні лейтенанта був направлений на Південно-Західний фронт, учасник німецько-радянської війни. Служив командиром взводу топографічної розвідки 2-го дивізіону 822-го артилерійського полку 300-ї стрілецької дивізії. З липня 1942 року — командир взводу топографічної розвідки 2-го дивізіону 846-го артилерійського полку 278-ї стрілецької дивізії. Воював на Південно-Західному, Сталінградському і Донському фронтах, учасник Харківського оборонної битви в травні 1942, Сталінградської битви.

Член ВКП(б) з червня 1943 року.

З серпні 1943 року — начальник розвідки 2-го дивізіону 132-го гвардійського артилерійського полку 60-ї гвардійської стрілецької дивізії 12-ї армії 3-го Українського фронту. Брав участь у Донбаській наступальній операції, в тому числі у зайнятті міст Павлоград і Запоріжжя.

Указом Президії Верховної Ради СРСР від 19 березня 1944 року за зразкове виконання бойових завдань командування і проявлені при цьому мужність і героїзм гвардії старшому лейтенанту Борису Васильовичу Кравцову присвоєно звання Героя Радянського Союзу з врученням ордена Леніна і медалі «Золота Зірка» (№ 3636).

31 грудня 1943 року був важко поранений близьким розривом снаряда. Довго лікувався в госпіталях міст Запоріжжя, Слов'янська, Ленінакана (Вірменська РСР). У червні 1944 року капітан Борис Кравцов звільнений з армії через поранення (визнаний інвалідом 2-ї групи).

У вересні 1944 року вступив до Московського автодорожнього інституту, але незабаром був змушений залишити навчання через проблеми із здоров'ям.

У вересні 1945 — 1947 року — студент Московської юридичної школи.

У 1947—1950 роках — суддя лінійного суду Московсько-Окського басейну. З червня 1950 року — старший інспектор-ревізор відділу транспортних суден Міністерства юстиції СРСР.

У 1952 році закінчив без відриву від роботи Всесоюзний юридичний заочний інститут.

З листопада 1955 по 1956 рік — звільнений секретар партійного комітету (секретар партійного бюро) Міністерства юстиції СРСР.

У 1956 — січні 1960 року — інструктор відділу адміністративних і торгово-фінансових органів ЦК КПРС.

28 січня 1960 — січень 1971 року — 1-й заступник прокурора Російської РФСР.

У січні 1971 — квітні 1984 року — прокурор Російської РФСР.

12 квітня 1984 — 7 червня 1989 року — міністр юстиції СРСР.

З червня 1989 року — персональний пенсіонер союзного значення в місті Москві.

У 1990 році обраний членом правління Клубу Героїв Радянського Союзу, Героїв Росії і повних кавалерів ордена Слави. З 1993 року — радник з питань законності в Гільдії російських адвокатів, віцепрезидент Російської асоціації Героїв.

Звання

[ред. | ред. код]
  • гвардії старший лейтенант
  • капітан
  • Державний радник юстиції 3-го класу (1960)
  • Державний радник юстиції 2-го класу (1962)
  • Державний радник юстиції 1-го класу (8.02.1971)

Нагороди

[ред. | ред. код]

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. ↑ Бібліотека Конгресу — Library of Congress.

Джерела

[ред. | ред. код]
Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Кравцов_Борис_Васильович&oldid=43548400