Перейти до вмісту

Крайтор Андрій Сергійович

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Андрій Крайтор
Андрій Сергійович Крайтор
Андій Крайтор на чемпіонаті світу з веслування 2016
Андій Крайтор на чемпіонаті світу з веслування 2016
Андій Крайтор на чемпіонаті світу з веслування 2016
Загальна інформація
Національністьукраїнець
Громадянство Росія
Місце проживанняВолгоград
Народження5 листопада 1992(1992-11-05) (32 роки)
Вільшанка, Україна Україна
Зріст178 см[1]
Вага91 кг[1]
Спорт
Вид спортуВеслування на байдарках і каное
ДисциплінаВеслування на каное
Спортивне звання
Майстер спорту Росії міжнародного класу
Майстер спорту Росії міжнародного класу
Нац. збірнаУкраїна Україна → Азербайджан Азербайджан → Росія Росія
ТренериКрайтор Сергій Петрович, Володимир Марченко
CMNS: Крайтор Андрій Сергійович у Вікісховищі
Спортивні медалі
Веслування на каное, чоловіки
Чемпіонати світу
Срібло 2011 Сеґед каное-одиночка, естафета 4 x 200 м
Золото 2013 Дуйсбург каное-одиночка, естафета 4 x 200 м
Золото 2014 Москва каное-одиночка, естафета 4 x 200 м
Чемпіонати Європи
Бронза 2013 Монтемор-у-Велю каное-одиночка, 200 м
Золото 2015 Рачице каное-одиночка, 200 м
Золото 2016 Москва каное-одиночка, 200 м
Бронза 2016 Москва каное-двійка, 200 м
Універсіади
Золото Казань 2013 каное-четвірка, 200 м
Срібло Казань 2013 каное-одиночка, 200 м

Андрій Сергійович Крайтор (нар. 5 листопада 1992(19921105), Вільшанка) — український, азербайджанський та російський веслувальник на каное. У 2009—2012 роках виступав за збірну Азербайджану, з 2013 року на міжнародних змаганнях представляє збірну Росії. Чемпіон світу та Європи, неодноразовий переможець молодіжних регат. Майстер спорту міжнародного класу.

Біографія

[ред. | ред. код]

Андрій Крайтор народився у 1992 році в селищі Вільшанка Кіровоградської області. Розпочав активно займатися веслуванням на каное у віці семи років, тренувався на місцевій веслувальній базі під під керівництвом свого батька Крайтора Сергія Петровича, заслуженого тренера України, майстра спорту СРСР. Першого серйозного успіху добився у 2001 році на міжнародному турнірі «Пам'ять» у Києві, коли він виграв бронзову медаль у запливі каное-одиночок на дистанції 200 метрів.[2]

У сезоні 2009 року Крайтор разом із кількома іншими українськими веслувальниками прийняв азербайджанське громадянство та розпочав виступати за збірну Азербайджану. Він перемагав на юніорських першостях Європи та світу, а в 2011 році вперше поїхав на дорослий чемпіонат світу — на змаганнях в угорському Сеґеді разом із Максимом Прокопенком, Сергієм Безуглим і Валентином Дем'яненком виграв срібну медаль у естафеті 4 × 200 м. Він також брав участь у відборі на літні Олімпійські ігри 2012 року в Лондоні від збірної Азербайджану, проте у відборі поступився більш досвідченому Валентину Дем'яненку.[3]

Восени 2012 року Андрій Крайтор не продовжив контракт із Національною федерацією веслування Азербайджану, а в 2013 році отримав російське громадянство та став виступати за збірну Росії, зокрема за Волгоградську область. У Росії його тренерами стали заслужений тренер Володимир Марченко і найтитулованіший російський каноїст Максим Опалєв. Уже в стартовому сезоні йому вдалось виграти кілька титулів та нагород: він переміг на Кубку Росії; став чемпіоном молодіжних першостей Європи та світу; взяв «срібло» та «золото» на літній Універсіаді в Казані, на двохсотметрівці среди одиночок і серед четвірок відповідно. Після цього Крайтора включили до складу збірної Росії на чемпіонат Європи у португальському місті Монтемор-у-Велю, де він виграв «бронзу» в своїй улюбленій дисципліні С-1 200 м. На чемпіонаті світу в німецькому Дуйсбурзі Крайтор виступав у естафеті, й у складі команди, до якої також входили веслувальники Андрій Ганін, Віктор Мелантьєв і Іван Штиль, здобув золоту медаль. За підсумками сезону 2013 року Андрію Крайтору присвоєне звання майстра спорту міжнародного класу.[4] Тоді ж Крайтор вступив на навчання до Волгоградської державної академії фізичної культури.

У наступному році Андрій Крайтор також здобув золоту медаль на чемпіонаті світу в Москві. У 2015 та 2016 роках він ставав також чемпіоном Європи в своїй улюбленій дисципліні С-1 200 м, а також бронзовим призером європейської першості на каное-двійці. Він також виграв відбір на літні Олімпійські ігри 2016 року в Ріо-де-Жанейро у відомого російського веслувальника Івана Штиля. Проте прізвище Крайтора прозвучало у сумновідомій доповіді Річарда Макларена, і тому російські спортивні можновладці вирішили відсторонити Крайтора від Олімпіади в Ріо. Андрію Крайтору вдалось довести посадовцям МОКу, що він не приймав допінгу, і його допустили до ігор. Проте тепер самі ж росіяни вирішили зробити екс-українцю та азербайджанцю повторний кваліфікаційний заїзд з Іваном Штилем, який Крайтор таки виграв. Проте додаткове навантаження перед Олімпіадою принесло лише додаткові проблеми спортсмену, зваливши на нього тягар більшої відповідальності. У результаті у фінальному заїзді Олімпіади Крайтор зайняв лише 6 місце, пропустивши вперед не лише колишнього українця, а нині азербайджанського спортсмена Валентина Дем'яненка, який зайняв друге місце, а й українського спортсмена Юрія Чебана. який і переміг у фінальному заїзді, довівши, що вигравати Олімпійські ігри можна і тренуючись в Україні, та не змінюючи свого громадянства.[5][6]

Виступи на Олімпіадах

[ред. | ред. код]
Змагання Збірна Вагова категорія Місце
Літні Олімпійські ігри 2016 Росія Росія каное-одиночки, 200 метрів 6

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. ↑ а б Olympedia — 2006.
  2. ↑ Эльмир Алиев. (25 червня 2012). Азербайджанский гребец Андрей Крайтор: «После первого этапа я и сам не мог поверить в то, что выиграл». 1news.az. Архів оригіналу за 11 серпня 2016. Процитовано 5 серпня 2014. (рос.)
  3. ↑ Эльмир Алиев. (1 лютого 2013). Андрей Крайтор: «Я отказался продлевать контракт с Федерацией гребли Азербайджана». 1news.az. Архів оригіналу за 11 серпня 2016. Процитовано 5 серпня 2014. (рос.)
  4. ↑ Инна Шереметьева. (5 вересня 2013). Чемпион мира по гребле Андрей Крайтор: «Когда много выигрываешь — всегда приятно!». Комсомольская правда. Архів оригіналу за 16 липня 2018. Процитовано 5 серпня 2014. (рос.)
  5. ↑ Гонимый всеми ветрами. Приключения Крайтора не привели к медали [Архівовано 16 липня 2018 у Wayback Machine.] (рос.)
  6. ↑ Неймовірна інтрига та фантастична розв'язка. Як Юрій Чебан здобув олімпійське «золото» у веслуванні на каное. Архів оригіналу за 24 лютого 2022. Процитовано 16 липня 2018.

Посилання

[ред. | ред. код]


Спорт в Україні Це незавершена стаття про українського спортсмена чи спортсменку.
Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її.
Це незавершена стаття про азербайджанського спортсмена чи спортсменку.
Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її.
Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Крайтор_Андрій_Сергійович&oldid=43132158