Перейти до вмісту

Крамаренко Сергій Макарович

Очікує на перевірку
Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Крамаренко Сергій Макарович
Народження10 квітня 1923(1923-04-10) (101 рік)
Калинівка (Роменський район)
Смерть21 травня 2020(2020-05-21) (97 років)
Москва, Росія
ПохованняТроєкуровське кладовище
КраїнаСРСР СРСР
ПриналежністьПрапор Радянської армії Радянська армія
Вид збройних силПрапор ВПС СРСР ВПС СРСР
Рід військ Винищувальна авіація
ОсвітаМосковський авіаційний інститут
Роки служби1941—1981
ПартіяКПРС
Звання Генерал-майор авіації
Війни / битвиНімецько-радянська війна Війна в Кореї
Нагороди
Герой Радянського Союзу
Орден Леніна Орден Червоного Прапора Орден Червоного Прапора Орден Вітчизняної війни I ступеня
Орден Червоної Зірки Орден «За службу Батьківщині у Збройних силах СРСР» III ступеня
Медаль «За бойові заслуги»
Медаль «За бойові заслуги»
Медаль «75 років перемоги у ВВВ»

Крамаренко Сергій Макарович (10 квітня 1923(19230410), Калинівка (зараз Роменський район, Сумська область, — 21 травня 2020, Москва[1]) — радянський льотчик-ас, брав участь у Другій світовій війні та війні у Кореї (1950—1953), Герой Радянського Союзу (1951).

Біографія

[ред. | ред. код]

Після закінчення середньої школи вступив до електротехнічного інституту інженерів залізничного транспорту в Москві.

Провчившись в інституті всього три місяці, по комсомольській путівці прийшов до Дзержинського аероклубу. Закінчивши його, став курсантом Борисоглібського льотного училища. Там і застала його війна.

Участь у Другій світовій війні

[ред. | ред. код]

У червні 1942 року школу зі станції Поворни перевели далеко вглиб країни. А вісім найбільш підготовлених курсантів, серед яких опинився і Крамаренко, направили до 1-го запасного авіаполку, який знаходився в Арзамасі.

З серпня 1942 — на фронті в складі 523-го ВАП 303-й ВАД на Західному фронті. За рік зробив понад 80 бойових вильотів, при цьому збив ворожий літак і аеростат.

У 1944 році був переведений в 19-й винищувальний авіаполк. В ході боїв на Західній Україні був збитий. З кінця жовтня 1944 року став літати у складі 176-го Гвардійського винищувального авіаполку. Кілька разів на новому Ла-7 йому довелося бути веденим у прославленого аса Івана Кожедуба. Тут Крамаренко збив один ворожий літак особисто.

До кінця війни Сергій Крамаренко виконав 66 бойових вильотів, провівши 26 повітряних боїв, здобув 3 перемоги особисто (збив 2 літаки противника та 1 аеростат) і 10 перемог — в групі.

Післявоєнна кар'єра

[ред. | ред. код]

Після закінчення Радянсько-німецької війни продовжив службу, в 1949 році здійснив перший політ на реактивному Як-15, а в січні — лютому 1950 року освоїв МіГ-15.

Участь у війні в Кореї

[ред. | ред. код]

В грудні 1950 року у званні капітана на посаді заступника командира ескадрильї відбув в урядове відрядження в Китай. З 1 квітня 1951 року по кінець січня 1952 брав участь у бойових діях в небі КНДР. Першу перемогу здобув 12 квітня 1951, збивши в надзвичайно тяжкому бою F-80 Shooting Star, 2 червня збив F-86 Sabre.

10 жовтня 1951 був виданий закритий указ Президії Верховної Ради СРСР про нагородження великої кількості льотчиків зі складу 324-ї і 303-ї винищувальних авіадивізій орденами і медалями. В цьому ж указі були названі перші вісім Героїв Радянського Союзу, які мали на той час по 6-8 перемог в повітрі. В їх числі був і С. М. Крамаренко, що мав на той момент вісім збитих літаків противника.

Всього виконав 104 бойових вильоти та, провівши 42 повітряних бою, особисто збив 13 літаків супротивника: 9 «Сейбр», 2 «Метеора», один F-80 і один F-84.

Список повітряних перемог

[ред. | ред. код]
Дата повітряного бою Кількість і тип
збитих ворожих літаків
(особисто/в групі)
19.03.1944 1 Ме-110
16.02.1945 1 FW-190
12.04.1951 1F-80C
02.06.1951 1 F-86A
17.06.1951 1 F-86A
11.07.1951 1 F-86A
29.07.1951 1 F-86A
12.09.1951 1 F-80
23.09.1951 1 F-86A
30.10.1951 1 F-84E
01.12.1951 1 Meteor F.8
01.12.1951 1 Meteor F.8
12.01.1952 1 F-86
12.01.1952 1 F-86E
16.01.1952 1 F-86
17.01.1952 1 F-86E
Примітка: таблицю складено за даними джерела [2].

Мирне життя

[ред. | ред. код]

Після повернення з Кореї був обраний для навчання в Військово-Повітряної Академії. По закінченні навчання в Академії отримав розподіл в 201-й винищувальний авіаполк ППО, а в 1957 році був направлений в 167-й ГвВАП ППО, де літав на МіГ-17. Далі були призначення на різні посади по всьому Союзу. У 1970 році прославлений ас був відправлений до Іраку як радник командувача ВПС країни з безпеки польотів. У його обов'язок входила допомога місцевим пілотам і офіцерам в освоєнні технічних тонкощів МіГ-21, а також опановуванні прийомів повітряного бою. Потім було відрядження в Алжир.

У 1981, вже у званні генерал-майора, вийшов у відставку.

Вів активну громадську роботу. Був почесним професором Російської академії природничих наук, заступником голови правління Клубу Героїв Радянського Союзу, Героїв Російської Федерації та повних кавалерів ордена Слави.

Нагороди

[ред. | ред. код]

Медалі.

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. (рос.)После коронавируса умер легендарный Герой Советского Союза – участник засекреченной Корейской войны. moskva.bezformata.com. Архів оригіналу за 1 вересня 2023. Процитовано 1 вересня 2023.
  2. Сейдов И. Советские асы корейской войны. — М.: Фонд «Русские Витязи», 2010. (рос.)

Посилання

[ред. | ред. код]