Крапивкін Ігор Євгенійович

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Ф
Ігор Крапивкін
Особисті дані
Повне ім'я Ігор Євгенійович Крапивкін
Народження 14 травня 1966(1966-05-14)
  Дніпропетровськ, УРСР, СРСР
Смерть 18 лютого 2021(2021-02-18) (54 роки)
  Кривий Ріг, Дніпропетровська область, Україна
Зріст 174
Вага 74
Громадянство СРСР СРСРУкраїна Україна
Позиція Воротар
Інформація про клуб
Поточний клуб Завершив кар'єру
Професіональні клуби*
Роки Клуб І (г)
1984 СРСР «Дніпро-д» 1 (?)
1985 СРСР «Кривбас» 4 (-1)
1987 СРСР «Кристалл» 23 (?)
1987—1989 СРСР СКА Одеса 85 (?)
1989 СРСР «Кристалл» 26 (?)
1990 СРСР «Чорноморець-д» 15 (-15)
1991 СРСР «Буковина» 20 (-22)
1992—1993 Україна «Буковина» 33 (-43)
1994 Україна «Прикарпаття» 20 (-22)
1995—1996 Словаччина «Хемлон» (Гуменне) 11 (-?)
1996 Україна «Прикарпаття» 1 (-1)
1997 Україна «Тисмениця» 2 (-1)
1997 Росія «Дружба» (Майкоп) 0 (-0)
1998 Україна «Десна» 18 (-18)
1999 Україна «Миколаїв» 6 (-16)
1999 Україна «Полісся» 7 (-6)
1999   Україна «Папірник» 1 (-0)
2000—2001 Україна «Буковина» 8 (-8)
Тренерська діяльність**
2002—2003 Україна «Кривбас»
2005 Україна «Кривбас-д»

* Ігри та голи за професіональні клуби
враховуються лише в національному чемпіонаті.

** Тільки на посаді головного тренера.

Ігор Євгенович Крапивкин (14 травня 1966, Дніпропетровськ18 лютого 2021) — радянський і український футболіст, воротар і тренер. Майстер спорту СРСР (1990).

Ігрова кар'єра

[ред. | ред. код]

Вихованець дніпропетровського футболу. У 1984 році виступав у дублі «Дніпра». Не маючи шансів дебютувати у складі чемпіонів СРСР, пішов набиратися досвіду в команди другої ліги криворізький «Кривбас» та херсонський «Кристал». Військову службу проходив в одеському СКА.

З 1991 по 1993 рік захищав ворота «Буковини». У цій команді Ігор дебютував у першій лізі чемпіонату СРСР, а потім — 7 березня 1992 року і у вищій лізі чемпіонату України (перший матч проти тернопільської «Ниви»  — 2:1). У сезоні 1993/94 років чернівецька команда боролася за виживання у вищій лізі і відпустила Крапивкіна в першолігове івано-франківське «Прикарпаття». По ходу сезону в Івано-Франківську Ігор зіграв 12 матчів і завоював з командою золоті медалі першої ліги чемпіонату України. Відігравши наступні півсезону у вищій лізі за «Прикарпаття», перейшов у словацьку команду вищої ліги «Хемлон» (Гуменне), з якою став володарем Кубку Словаччини 1995/96 років.

У 1996 році повернувся в Україну і грав у командах «Прикарпаття», «Тисмениця», «Десна», «Миколаїв», «Полісся», «Папірник».

У 1997 році деякий час значився у російській команді «Дружба» (Майкоп)[1]. Завершив кар'єру в 2001 році в «Буковині». Всього за «Буковину» провів 68 офіційних матчів (61 в чемпіонаті і 7 в кубку).

Всього в Вищій лізі України провів 52 матчі, пропустивши 78 голів («Буковина» (33 матчі, 43 пропущено), «Прикарпаття» (13 матчів, 19 пропущено), «Миколаїв» (6 голів, 16 пропущено))

Тренерська кар'єра

[ред. | ред. код]

У сезоні 2002/03 — тренував воротарів «Кривбасу» (Кривий Ріг, вища ліга)[2]. У 2005 році тренував дублерів криворізької команди[3]. Брав участь у матчах ветеранів «Кривбасу»[4].

Досягнення

[ред. | ред. код]
Володар Кубку Словаччини: 1995/96

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. Росія. Сезон — 1997. Перша ліга. Архів оригіналу за 5 квітня 2014. Процитовано 1 травня 2016.
  2. Антракт. Новини зі зборів українських клубів. Архів оригіналу за 2 жовтня 2013. Процитовано 1 травня 2016.
  3. Дублери ФК «Харків» стартує з перемоги
  4. Двосторонній товариський матч ветеранів команди «Кривбас» всіх часів. Архів оригіналу за 15 жовтня 2013. Процитовано 1 травня 2016.

Посилання

[ред. | ред. код]