Крапля Лайман-альфа
Крапля Лайман-Альфа (англ. Lyman-alpha blob чи скор. LAB) — величезне скупчення газу, який випромінює на лінії випромінення Лайман-альфа. Такі краплі є одними з найбільших відомих окремих об'єктів у Всесвіті. Деякі з цих структур мають більше 400 000 світлових років у поперечнику. Досі вони спостерігалися тільки в частині Всесвіту з високим червоним зсувом через те, що лінія випромінювання Лайман-альфа лежить в ультрафіолеті. Оскільки атмосфера Землі сильно поглинає ультрафіолет, фотони Лайман-альфа повинні мати великий червоний зсув, щоб через неї пройти.
Найвідоміші краплі Лайман-альфа були виявлені в 2000 році командою Стейдела.[1] Команда Мацуди за допомогою телескопа «Субару» Національної астрономічної обсерваторії Японії розширили пошук нових крапель Лайман-альфа[2] і знайшли більше 30 нових крапель у початковій ділянці досліджень команди Стейделя,[1] хоча всі вони були менші, ніж перша краплі. Ці краплі формують структуру, яка має більше 200 мільйонів світлових років у обсязі. У даний час невідомо, чи такі краплі окреслюють надмірну щільність галактик у Всесвіті високих червоних зміщень (як це, наприклал, роблять радіогалактики з великим червоним зміщенням — які також мають розширені гало Лайман-альфа), ні те, який механізм виробляє лінії випромінення Лайман-альфа, або, як краплі Лайман-альфа пов'язані із сусідніми галактиками. Краплі Лайман-альфа можуть містити цінні підказки до того, як формуються галактики.
Найбільш масивні краплі Лайман-альфа були виявлені командами, які очолювали Стейдел (2000),[1] Френсіс (2001),[3] Мацуда (2004),[4] Дей (2005),[5] Нільссон (2006)[6] та Сміт&Джарвіс (2007).[7]
- Хіміко
- Крапля Лайман-альфа 1[8]
- EQ J221734.0+001701, протокластер SSA22
- газова хмара довкола об'єкту Стрілець A*
- Демпфована система Лайман-альфа
- Галактична нитка
- Галактика-зелений боб
- Ліс Лайман-альфа
- Випромінювач Лайман-альфа
- Галактика розриву Лаймана
- ↑ а б в Steidel, C. C.; Adelberger, K. L.; Shapley, A. E. (2000). Lyα Imaging of a Proto–Cluster Region at &angl0;z&angr0; = 3.09. Astrophysical Journal. 532: 170—82. arXiv:astro-ph/9910144. Bibcode:2000ApJ...532..170S. doi:10.1086/308568. Архів оригіналу за 30 жовтня 2018. Процитовано 25 березня 2017.
- ↑ Subaru Telescope, National Astronomical Observatory of Japan press release. Архів оригіналу за 4 червня 2016. Процитовано 25 березня 2017.
- ↑ Francis та ін. (2001). The Astrophysical Journal. 554: 1001. arXiv:astro-ph/0102263. Bibcode:2001ApJ...554.1001F. doi:10.1086/321417.
{{cite journal}}
: Пропущений або порожній|title=
(довідка) - ↑ Matsuda та ін. (2004). The Astronomical Journal. 128: 569. arXiv:astro-ph/0405221. Bibcode:2004AJ....128..569M. doi:10.1086/422020.
{{cite journal}}
: Пропущений або порожній|title=
(довідка) - ↑ Dey та ін. (2005). The Astrophysical Journal. 629: 654. arXiv:astro-ph/0503632. Bibcode:2005ApJ...629..654D. doi:10.1086/430775.
{{cite journal}}
: Пропущений або порожній|title=
(довідка) - ↑ Nilsson та ін. (2006). Astronomy and Astrophysics Letters. 452: 23. arXiv:astro-ph/0512396. Bibcode:2006A&A...452L..23N. doi:10.1051/0004-6361:200600025.
{{cite journal}}
: Пропущений або порожній|title=
(довідка) - ↑ Smith та ін. (2007). Monthly Notices of the Royal Astronomical Society Letters. 378: 49. arXiv:astro-ph/0703522. Bibcode:2007MNRAS.378L..49S. doi:10.1111/j.1745-3933.2007.00318.x.
{{cite journal}}
: Пропущений або порожній|title=
(довідка)Обслуговування CS1: Сторінки із непозначеним DOI з безкоштовним доступом (посилання) - ↑ Giant Space Blob Glows from Within. ESO Press Release. 17 серпня 2011. Архів оригіналу за 28 вересня 2011. Процитовано 18 серпня 2011.