Красилівська волость (Старокостянтинівський повіт)
Зовнішній вигляд
Красилівська волость | ||||
Центр | Красилів | |||
---|---|---|---|---|
Площа | 11 699 (1886) | |||
Населення | 8266 осіб (1886) | |||
Густота | 64.7 осіб / км² | |||
Наступники | Красилівський район | |||
Красилівська волость — історична адміністративно-територіальна одиниця Старокостянтинівського повіту Волинської губернії з центром у містечку Красилів.
Станом на 1886 рік складалася з 6 поселень, 6 сільських громад. Населення — 8266 осіб (3776 чоловічої статі та 4490 — жіночої), 870 дворових господарств[1].
Площа, десятин | У тому числі орної, дес. | |
---|---|---|
Сільських громад | 5037 | 4347 |
Приватної власності | 3167 | 1979 |
Іншої власності | 3495 | 1386 |
Загалом | 11699 | 7712 |
Поселення волості:
- Красилів — колишнє власницьке містечко при річці Случ за 22 версти від повітового міста, 2609 осіб, 423 двори, 3 православні церкви, костел, католицька каплиця, синагога, 4 єврейські молитовні будинки, школа, 6 постоялих дворів, 13 постоялих будинків, торговельна баня, 62 лавки, цегельний, поташний, черепичний, 11 шкіряних, пивоварний, бурякоцукровий й костопальний заводи, 6 ярмарків на рік.
- Дубинська Волиця — колишнє власницьке село, 452 особи, 85 дворів, православна церква, постоялий будинок, вітряний млин, шкіряний і поташний заводи.
- Котюржинці — колишнє власницьке село при річці Бужок, 810 осіб, 119 дворів, православна церква, постоялий будинок, водяний і вітряний млин.
- Чепелівка — колишнє власницьке село, 779 осіб, 113 дворів, православна церква, постоялий будинок, винокурний завод.
- Яворівці — колишнє власницьке село, 658 осіб, 100 дворів, православна церква, 2 вітряних млини.
- Баглайки
- Вереміївка
- Голенки
- Западинці
- Кобиллє
- Марківці
- Митинці
- Михайлівці
- Мовчани
- Мотрунки
- Пашутинці
- Писарівка
- Сушки
Станом на 1913 рік складалася з містечка та 13 поселень, 13 сільських громад. Населення зросло до 15 441 особа, 2369 дворових господарства, волосним старшиною був І. Кізюк[2].
- Волости и важнѣйшія селенія Европейской Россіи. По даннымъ обслѣдованія, произведеннаго статистическими учрежденіями Министерства Внутреннихъ Дѣлъ, по порученію Статистическаго Совѣта. Изданіе Центральнаго Статистическаго Комитета. Выпускъ III. Губерніи Малороссійскія и Юго-Западныя / Составилъ старшій редактор В. В. Зверинскій — СанктПетербургъ, 1885. (рос. дореф.)
- ↑ Волости и важнѣйшія селенія Европейской Россіи. По даннымъ обслѣдованія, произведеннаго статистическими учрежденіями Министерства Внутреннихъ Дѣлъ, по порученію Статистическаго Совѣта. Изданіе Центральнаго Статистическаго Комитета. Выпускъ III. Губерніи Малороссійскія и Юго-Западныя / Составилъ старшій редактор В. В. Зверинскій — СанктПетербургъ, 1885. (рос. дореф.)
- ↑ рос. дореф. Памятная книжка Волынской губерніи на 1913 годѣ. Изданіе Волынскаго Губернскаго Статистическаго Комитета. Житомір. Волынская Губернская Типографія. 1913, (стор.146)
Це незавершена стаття про адміністративно-територіальний поділ Російської імперії. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |