Красноголовець березовий

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Красноголовець березовий

Біологічна класифікація
Домен: Еукаріоти (Eukaryota)
Царство: Гриби (Fungi)
Підцарство: Вищі гриби (Dikarya)
Відділ: Базидіомікотові гриби (Basidiomycota)
Клас: Агарикоміцети (Agaricomycetes)
Порядок: Болетальні (Boletales)
Родина: Болетові (Boletaceae)
Рід: Красноголовець (Leccinum)
Вид: Красноголовець березовий
Leccinum versipelle
(Fr. & Hök) Snell 1944
Синоніми
*Boletus versipellis Fr. & Hök (1835) [1]
  • Boletus rufescens [2]
  • Boletus percandidus [3]
  • Leccinum roseotinctum [4]
  • Boletus percandidus [5]
  • Leccinum cerinum [6]
  • Leccinum callitrichum [7]
Посилання
Вікісховище: Leccinum versipelle
Віківиди: Leccinum versipelle
EOL: 1004459
NCBI: 121053
MB: 287526
IF: 287526

Красноголовець березовий[8], красноголовець жовто-бурий (Leccinum versipelle син. Leccinum testaceoscabrum) — вид базидіомікотових грибів родини болетові (Boletaceae).

Назва

[ред. | ред. код]

Інші назви — підосиновик жовто-бурий, червоняк помаранчевий.

Капелюшок діаметром 10-20 см (іноді до 30!). Забарвлення варіює від жовтувато-сірого до яскраво-червоного, форма спочатку куляста, не ширше ніжки, пізніше опукла, зрідка — плоска, суха, м'ясиста. На зламі спочатку буріє, потім набуває синяво-чорний колір. Особливого запаху і смаку не має.

Гіменофор трубчастий. Колір від білого до сіруватого, пори дрібні. Трубчастий шар легко відділяється від капелюшка.

Споровий порошок — жовто-бурий.

Ніжка завдовжки до 20 см, діаметром до 5 см, суцільна, циліндрична, потовщена до низу, біла, біля основи іноді зеленувата, глибоко йде в землю, вкрита поздовжніми волокнистими лусочками сіро-чорного кольору.

Поширення

[ред. | ред. код]

Росте з червня по жовтень в листяних, змішаних і соснових лісах, утворюючи мікоризу переважно з березою. В молодих лісах може зустрічатися в нечуваних кількостях, особливо на початку вересня.

Практичне використання

[ред. | ред. код]

Красноголовець жовто-бурий — їстівний шапковий гриб, який має досить високі смакові якості, належить до другої категорії їстівних грибів, хоча під час приготування дещо темніє. Його смажать, варять, маринують, солять та сушать.

На марках

[ред. | ред. код]
  • Зображений на марках НДР у 1980 р.

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. Fr. & Hök, Boleti, Fungorum generis, illustratio: 13 (1835)
  2. Secr. ex Konrad, Bull. Soc. Linn. Lyon: 151 (1932)
  3. Vassilkov, Sovietsk. Bot.: 27 (1944)
  4. Watling, Notes from the Royal Botanical Garden Edinburgh 29: 267 (1969)
  5. J. Blum, Bulletin de la Société Mycologique de France 85 (4): 562 (1970)
  6. M. Korhonen, Karstenia 35 (2): 61 (1995)
  7. Redeuilh, Bulletin de la Société Mycologique de France 111 (3): 169 (1995)
  8. Гелюта В. П. Нові та рідкісні для України види роду Leccinum (Boletales, Basidiomycota) / В. П. Гелюта, О. Ю. Акулов // Український ботанічний журнал. — 2012. — Т. 69, № 6. — С. 886—900.

Посилання

[ред. | ред. код]