Перейти до вмісту

Красуня і чудовисько (фільм, 1946)

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Красуня і чудовисько
La Belle et la Bête
Жанрфентезі, мелодрама
РежисерЖан Кокто
ПродюсерАндре Польве
СценаристЖан Кокто
Рене Клеман
На основіLa Belle et la Bêted
У головних
ролях		Жан Маре
Жозетт Дей
Міла Парелі
ОператорАнрі Алекан
КомпозиторЖорж Орік
Філіп Ґласс
ХудожникChristian Bérardd
КінокомпаніяDisCina
Дистриб'юторScalera Filmd
Тривалість96 хв.
Мовафранцузька
КраїнаФранція Франція
Рік1946
Дата виходу29 жовтня 1946
IMDbID 0038348
CMNS: Красуня і чудовисько у Вікісховищі
У Вікіпедії є статті про інші значення цього терміна: Красуня і чудовисько (значення).

«Красуня і чудовисько» (фр. La belle et la bête) — французький кінофільм режисера Жана Кокто, знятий у 1946 році на основі відомої середньовічної казки у редакції французької письменниці XVIII століття Лепренс де Бомон[ru].

Сюжет

[ред. | ред. код]

Заможний купець-судновласник, що живе з сином Людовіком і трьома доньками — Аделаїдою і Фелісією і Белль (Джозетт Дей) втратив усі кораблі з товарами і став банкрутом. Друг Людовіка Авенан (Жан Маре) закоханий у Белль, просить її руки, але та відповідає відмовою, аргументуючи тим, що повинна стежити за своїм батьком, сестрами і братом Людовіком (Мішель Оклер), який наробив купу боргів. Приходить звістка, що повернувся з товарами один з кораблів купця. Але коли той ввійшов у порт, все вже було розібрано кредиторами. Коли батько вирушав до корабля, сестри попросили батька привезти їм різних дорогих подарунків, і лише Белль попрохала троянду. Купцеві довелося наодинці повертатися додому вночі через ліс. Там він заблукав і потрапив до чарівного замку, де чиїсь руки наливали йому вино, запалювали свічки. Уранці він прокинувся, вийшов у сад, щоб іти додому, і побачив прекрасну троянду, яку і зірвав для Белль. Як тільки він це зробив, з'явилося Чудовисько. Жити купцеві, за словами чудиська залишилося кілька хвилин, якщо одна з дочок не наважиться замінити батька і піти на смерть. Коли красуня Белль приходить у замок, вона бачить, що Чудовисько не так жорстоке, як здавалося, і є втіленням добра і великодушності.

Белль повертається додому в розкішному наряді, а сестри через заздрощі умовляють хлопців пограбувати Чудовисько. Авенан, виконуючи цю затію, платить за неї своїм життям, а Чудовисько своєю шкурою, бо закоханий погляд Белль, що прибігла до нього, перетворює його на прекрасного Принца.

В ролях

[ред. | ред. код]
Актор Роль
Жан Маре Авенан, Чудовисько, Принц Авенан, Чудовисько, Принц
Жозетт Дей Бель Бель
Міла Парелі Феліція Феліція
Нана Жермон Аделаїда Аделаїда
Мішель Оклер Людовик Людовик
Рауль Марко торговець торговець
Марсель Андре батько Бель батько Бель

Реакція

[ред. | ред. код]

У зв'язку з фільмом критики докоряли Жану Кокто за привнесення до чужої історії його особистої міфології, на що він відповідав так:

«Я адаптував цей сюжет, оскільки він був співзвучний моїй власній міфології. Але найзабавніше полягає в тому, що усі предмети і дії, що приписуються мені, містяться в тексті мадам Лепренс де Бомон, написаному в Англії, де історії чудовиськ, що ховаються у фамільних замках, незліченні. Втім, мене спокушало і штовхало до ІРРЕАЛЬНОГО РЕАЛІЗМУ… саме те правдиве, що було в тексті»[1].

Цікаві факти

[ред. | ред. код]
  • Прем'єра фільму відбулася у вересні 1946 року на Каннському кінофестивалі.
  • Костюми для фільму були пошиті паризьким «Домом Пакен» (фр. La mason Paquin). У створенні стрічки також брав участь П'єр Карден як чоловічий костюмер[2].
  • 2010 року журнал Empire заніс фільм до списку «100 найкращих фільмів світового кіно», знятих (26-та позиція)[3].
  • Авторський рукопис сценарію фільму «Красуня і Чудовисько» Жана Кокто був проданий з аукціону «Сотбі» в Парижі за €120 тисяч[4].

Адаптації

[ред. | ред. код]

У 1995 році композитор Філіп Ґласс створив оперу до фільму, яка повністю синхронізована зі сценами його сюжету. Малося на увазі, що музиканти і співаки могли б представляти оперу на сцені, тоді як наново відреставрований фільм йтиме на екрані позаду, забезпечений субтитрами. На презентації опери партію Белль виконувала меццо-сопрано Дженіс Фелті і партію Чудовиська-Принца Грегорі Пурнхаген. [5][6]

Нагороди і номінації

[ред. | ред. код]

Див. також

[ред. | ред. код]

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. ↑ Жан Кокто. Петух и арлекин. СПб.: Кристалл, 2000. С. 587–588 (рос.)
  2. ↑ Carole Weisweiller, Patrick Renaudot. Jean Marais, le bien-aimé. — Rocher, 2002. — 354 с.
  3. ↑ The 100 Best Films Of World Cinema – 26. Beauty and the Beast. Empire. Архів оригіналу за 29 березня 2015. Процитовано 2 січня 2015.
  4. ↑ Constantin Xenakis. A script worth 120'000 Euros. Cineman.ch. 16.12.2005. Архів оригіналу за 23 вересня 2015. Процитовано 21.12.2014.(англ.)
  5. ↑ Philip Glass: Music: La Belle et la Bête. Архів оригіналу за 31 січня 2011. Процитовано 2 січня 2015.
  6. ↑ Review: Philip Glass transforms opera, film with 'La Belle et la Bête' // LA Times, 2 травня 2014. Архів оригіналу за 10 лютого 2015. Процитовано 2 січня 2015.

Література

[ред. | ред. код]

Клод Бейли. 1946. Красавица и Чудовище // Кино: фильмы, ставшие событиями = Les films-clés du sinéma. — СПб. : Академический проект, 1998. — С. 208-209. — 3000 прим. — ISBN 5-7331-0127-Х.

Посилання

[ред. | ред. код]


Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Красуня_і_чудовисько_(фільм,_1946)&oldid=41064509