Очікує на перевірку

Країна посмішок

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Країна посмішок
нім. Das Land des Lächelns
англ. The Land of Smiles
фр. Le Pays du sourire
дан. Smilets land
ісп. El país de las sonrisas
італ. Il paese del sorriso
КомпозиторФранц Легар[1]
Автор лібретоFritz Löhner-Bedad і Ludwig Herzerd[1]
Мова лібретонімецька
Кількість дій3 дія
Рік створення1929
Перша постановка10 жовтня 1929
Інформація у Вікіданих
CMNS: Країна посмішок у Вікісховищі

«Країна посмішок» (нім. Das Land des Lächelns)  — оперета в трьох актах австро-угорського композитора Франца Легара. Вперше поставлена в Берлінському театрі «Метрополь» 10 жовтня 1929 року. Автори лібрето: Людвіг Герцер, Фріц Льонер-Біда. Оперета мала великий успіх у публіки багатьох країн, а знаменита арія Су-Хонга « Я віддав тобі моє серце» ( нім. Dein ist mein ganzes Herz донині входить в репертуар відомих оперних і опереточних тенорів світу.

Історія

[ред. | ред. код]

В лютому 1923 року Легар закінчив свою нову оперету «Жовта кофта», лібрето якої написав Віктор Леон. Публіка сприйняла оперету прохолодно. У 1929 році лібретист Людвіг Герцер і Фріц Льонер-Біда представили значно перероблену версію, Легар також переробив партитуру і включив ряд нових номерів. Перше показ відбувся в Берліні під назвою «Країна посмішок», навіяним іспанською постановкою «Жовтої кофти», що йшла під цією назвою (El pais de la sonrisa). Головну роль принца Су-Хонга співав Ріхард Таубер. Успіх на цей раз був величезним, а арію «Я віддав тобі моє серце» йому довелося повторювати на біс 4 рази. У Відні оперета з'явилася в наступному році (1930) і також мала великий успіх.

Основні дійові особи

[ред. | ред. код]
Персонаж Ім'я в оригіналі голос
Ліза, дочка графа Ліхтенфельза Lisa сопрано
Граф Густав фон Поттенштайн Graf Gustav von Pottenstein тенор
Су-Хонг, китайський принц Sou-Chong тенор
Принцеса Мі, сестра Су-Хонга Mi сопрано
Чанг, дядько Су-Хонга Tschang баритон

Сюжет

[ред. | ред. код]

Акт І

[ред. | ред. код]

Відень, 1912 рік. Лізу, дочку графа Ліхтенфельза, любить молодий граф Густав, але вона закохується на балу в китайського принца Су-Хонга, і той відповідає їй взаємністю. Коли принца викликають на батьківщину, Ліза вирішує його супроводжувати.

Акт ІІ

[ред. | ред. код]

Китай. Чанг, дядько принца, вимагає від Су-Хонга порвати з Лізою і взяти собі, як годиться принцу, чотирьох маньчжурських дружин. З'являється вірний Густав, в якого закохується молодша сестра Су-Хонга, Мі. Густаву вона теж не байдужа, але перш за все він хоче виручити Лізу.

Акт ІІІ

[ред. | ред. код]

Нетиповий для оперети сумний фінал: обидві закохані пари змушені з сумом розлучитися.

Музичні номери

[ред. | ред. код]
  1. Увертюра
  2. Сцена балу
  3. Дует Лізи і Густава (Freunderl, mach dir nix draus)
  4. Вихідна арія Су-Хонга (Immer nur laecheln)
  5. Дует Лізи і Су-Хонга (Bei einem Tee a deux)
  6. Перша арія Су-Хонга (Von Apfelblueten einen Kranz)
  7. Танець Мі.
  8. Фінал I акту
  9. Інтродукція
  10. Дует Лізи і Су-Хонга (Dich sehe ich)
  11. Балет
  12. Дует Лізи і Густава ( 'Als Gott die Welt erschuf)
  13. Друга арія Су-Хонга ( Dein ist mein ganzes Herz )
  14. Китайське весілля
  15. Арія Лізи (Alles Vorbei)
  16. Фінал II акта
  17. Дует Густава і Мі (Zig, zig)
  18. Арія Мі (Wie rasch verwelkte doch)
  19. Фінал III акта

Кіноверсії

[ред. | ред. код]

За оперетою неодноразово знімали фільми:

  • The Land of Smiles (1930 film)[en] (1930), режисер Макс Райхманн, в головній ролі Ріхард Таубер і Марія Лосєва.
  • The Land of Smiles (1952 film)[en] (1952), режисери Ганс Деппа і Ерік Оді, в ролях Марта Еггерт і Ян Кепура.
  • 1961 в головній ролі Герхард Рідманн, озвучував Фріц Вундерліх.
  • 1962 телефільм, Австралія.[2]
  • 1974, телефільм, в ролях Рене Колло, Дагмар Коллер, Хайнц Зеднік, режисер Артур Марія Рабенальт.

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. ↑ а б International Music Score Library Project — 2006.
  2. ↑ The Age - Google News Archive Search. Архів оригіналу за 20 травня 2016. Процитовано 12 квітня 2019.

Література

[ред. | ред. код]
  • Володимирська А. Р. Франц Легар. - 2-е вид., випр. - М.: Лань. Планета музики 2009. - 224 с. - ISBN 978-5-8114-0878-8.
  • Володимирська А. Р. Зоряні години оперети. - Л.: Мистецтво, 1975. - 136 с.
  • Трауберг Л. Жак Оффенбах і інші. Глава 11: Легар. - М.: Мистецтво, 1987. - 320 с.
  • Ярон Г. М. Про улюблений жанр. - М.: Мистецтво, 1960. - 255 с.

Посилання

[ред. | ред. код]
Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Країна_посмішок&oldid=41429030