Крекінг-установка Порт-Нечес
Крекінг-установка Порт-Нечес (Port Neches) – підприємство нафтохімічної промисловості в Техасі, яке належить корпорації Huntsman.
Район на південному сході Техасу поблизу кордону з Луїзіаною носить назву «Золотого трикутника» нафтохімічної промисловості, кути якого складають Порт-Артур (піролізні установки Chevron, Flint Hill, BASF/Total, Total/Novealis), Орандж (виробництво компанії DuPont) та Бомонт (установка ExxonMobil). А в самому центрі трикутника, на південному березі річки Нечес незадовго до її впадіння в озеро Сабін (яке й утворює кордон названих штатів) знаходиться установка парового крекінгу (піролізу) Порт-Нечес, введена в експлуатацію в 1978 році[1] компанією Texaco, яка з 1902 року володіє потужним нафтопереробним заводом в Порт-Артурі.[2] В 1994-му остання поступилась своїм нафтохімічним виробництвом на користь корпорації Huntsman. Як сировину установка використовувала гази нафтопереробки, а її потужність була доволі малою – 136 (за іншими даними – 159) тисяч тонн етилену на рік в середині 1990-х.[3][4]
В 2001-му об'єкт законсервували, проте вже за два роки знову ввели в експлуатацію, анонсувавши потужність по 180 тисяч тонн етилену та пропілену, при цьому частину обох продуктів отримували за допомогою фракціонування газів нафтопереробки[5] (можливо відзначити, що подібні малопотужні виробництва етилену на фракціонаторах існували й при інших нафтопереробних заводах, наприклад, установка Джавеліна в техаському Корпус-Крісті чи Маркус-Хук на атлантичному узбережжі). Після відновлення роботи у середині 2000-х основною сировиною мав був етан, хоча певну частину підданих піролізу вуглеводнів все так же складали гази НПЗ.[6][7]
Продукція спрямовується на розташовані на тому же майданчику виробництва оксиду етилену, етиленгліколю та оксиду пропілену. Останній виробляють в єдиному технологічному процесі з метил-трет-бутиловим етером (MTBE) на установці річною потужністю 238 тисяч тонн епоксипропану та 766 тисяч тонн МТВЕ.[8]
Можливо відзначити, що до складу нафтохімічного комплексу Huntsman до 2006 року також входили установка розділення фракції С4 і ще одне виробництво MTBE потужністю 475 тисяч тонн на рік, які були продані компанії TPC (раніше діяла як Texas Petrochemicals).[9]
- ↑ Fuels and Lubricants Handbook (англ.). ASTM International. Архів оригіналу за 8 травня 2018. Процитовано 19 травня 2018.
- ↑ Texaco's Port Arthur Work Refinery History. www.texacohistory.com. Архів оригіналу за 28 листопада 2017. Процитовано 19 травня 2018.
- ↑ Energy Use and Energy Intensity of the U.S. Chemical Industry Ernst Worrell, Dian Phylipsen, Dan Einstein, and Nathan Martin (PDF). Архів оригіналу (PDF) за 11 серпня 2017.
- ↑ Huntsman shifts gear with Texaco purchase (брит.). Архів оригіналу за 20 травня 2018. Процитовано 19 травня 2018.
- ↑ Huntsman - SEC filings. ir.huntsman.com. Процитовано 19 травня 2018.[недоступне посилання з липня 2019]
- ↑ Huntsman to Restart Port Neches Cracker (брит.). Архів оригіналу за 20 травня 2018. Процитовано 19 травня 2018.
- ↑ Huntsman cracker | Petrochemical News | PetroChem Wire. petrochemwire.com. Процитовано 19 травня 2018.[недоступне посилання з липня 2019]
- ↑ Huntsman restarts PO/MTBE plant in Port Neches, Texas (брит.). Архів оригіналу за 18 липня 2018. Процитовано 17 липня 2018.
- ↑ Huntsman to sell US butadiene, MTBE unit (брит.). Архів оригіналу за 18 липня 2018. Процитовано 17 липня 2018.