Крекінг-установка в Фаулі

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Крекінг-установка в Фаулі. Карта розташування: Велика Британія
Фаулі
Фаулі
Виробничий майданчик ExxonMobil у Фаулі

Крекінг-установка в Фаулі — наразі закрите нафтохімічне виробництво, котре працювало на південному узбережжі Англії неподалік від Саутгемптона.

У 1962-му в Фаулі стала до ладу установка парового крекінгу потужністю по етилену 100 тисяч тонн на рік. Надалі цей показник був збільшений та у 2000-х становив 125 тисяч тонн. Установка піддавала піролізу важку сировину — газойль, а також газовий бензин та бутан, що дозволяло продукувати також великі об'єми важчих, аніж етилен, ненасичених вуглеводнів. Так, уже з самого початку на майданчику діяв блок вилучення бутадієну потужністю 40 тисяч тонн, а виробництво пропілену в 2000-х роках було не набагато меншим від випуску етилену та складало 100 тисяч тонн.[1][2]

Споживання етилену організували в тому ж Фаулі на заводі оксиду етилену компанії Union Carbide (річна потужність 20 тисяч тонн)[3] та виробництві поліетилену компанії Monsanto.[4] Крім того, одразу з піролізною установкою ввели етиленопровід Фаулі — Севернсайд, котрий подавав сировину для заводу оксиду етилену, власником якого була корпорація ICI.

Надалі у відповідності до змін в ринковій ситуації змінювався і склад похідних виробництв. Так, у 1982 році закрила свій завод Monsanto.[5] А станом на 1992-й вже не працювали заводи оксиду етилену в Фаулі та Севернсайді[6] (Union Carbide при цьому відкрила на порядок потужніше виробництво з показником 240 тисяч тонн у Вілтоні, де працювала піролізна установка корпорації ICI).

У 1994-му Exxon через надлишок пропозиції на ринку вирішила закрити установку вилучення бутадієну. Замість цього запустили блок гідрогенізації фракції С4, котрий мав збільшити вихід алкенів.[7] Станом на середину 2000-х на майданчику в Фаулі працював цілий ряд виробництв, розрахованих на використання бутенів: завод метилтретинного бутилового етеру (високооктанова паливна присадка, котру отримують реакцією ізобутилену з метанолом) потужністю 125 тисяч тонн, виробництво бутилового каучуку (кополімер ізобутилену з ізопреном) із річним показником 95 тисяч тонн та завод метилетилкетону (отримують з бутанолу, котрий своєю чергою є похідним від н-бутенів), розрахований на випуск 135 тисяч тонн[2][8][9]

У 2010 році піролізне виробництво в Фаулі закрили[10], що, втім, не означало зупинки заводів лінійки С4.

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. Kuhlke, W. C. (2001). Volume Polymers in North America and Western Europe (англ.). iSmithers Rapra Publishing. ISBN 978-1-85957-238-2.
  2. а б Craymer, Lucy. Corrected: Majority of Fawley site closed by fire. Icis (амер.). Архів оригіналу за 23 грудня 2019. Процитовано 23 грудня 2019.
  3. Schönfeldt, N. (17 вересня 2013). Surface Active Ethylene Oxide Adducts (англ.). Elsevier. ISBN 978-1-4831-8625-2.
  4. Administration, Business and Defense Services (1958). Chemicals (англ.).
  5. Monsanto of Britain. The New York Times (амер.). 3 квітня 1982. ISSN 0362-4331. Архів оригіналу за 23 грудня 2019. Процитовано 23 грудня 2019.
  6. Karsa, D. R. (1 січня 1999). Industrial Applications of Surfactants IV (англ.). Elsevier. ISBN 978-1-84569-861-4.
  7. Young, I. (23 грудня 1992). BP closes down Baglan Bay unit. Chemical Week; (United States) (English) . Т. 151:25. ISSN 0009-272X. Архів оригіналу за 3 грудня 2019. Процитовано 23 грудня 2019.
  8. Fawley chemical products | ExxonMobil United Kingdom. ExxonMobil (англ.). Архів оригіналу за 19 квітня 2021. Процитовано 23 грудня 2019.
  9. Lind, Sofia. Fire at Fawley reduces Exxon MEK output. Icis (амер.). Архів оригіналу за 23 грудня 2019. Процитовано 23 грудня 2019.
  10. Weddle, Nel. Chemical Profile: Europe ethylene. Icis (амер.). Архів оригіналу за 23 грудня 2019. Процитовано 23 грудня 2019.