Крекінг-установка у Фейзені
Крекінг-установка у Фейзені – виробництво нафтохімічної промисловості на сході Франції.
З 1964 року у Фейзені діяв нафтопереробний завод,[1] який за три роки доповнили нафтохімічним виробництвом[2] – розрахованою на споживання газового бензину (naphtha)[3] установкою парового крекінгу. Наразі вона може продукувати 250 тисяч тонн етилену на рік, крім того, фейзенський майданчик має потужність у 220 тисяч тонн пропілену.[4]
За допомогою продуктопроводу Фейзен – Жаррі/Таво була організована подача етилену до споживачів, як то:
- на введені в експлуатацію у 1967-1970 роках в Балані чотири лінії полімеризації загальною потужністю 120 тисяч тонн поліетилену на рік;[5][6]
- на завод з виробництва мономеру вінілхлориду в Жаррі.[7] З певного моменту тут продовжували продукуваня лише його напівфабрикату – дихлориду етилену в обсягах до 140 тисяч тонн на рік;[8]
- на завод з виробництва мономеру вінілхлориду в Таво (потужність станом на початок 2000-х – 260 тисяч тонн на рік).[9]
З 2004-го у Балані припинили продукування поліетилену, проте дві з чотирьох ліній продовжували діяльність, випускаючи етиленвінілацетат.[10] А на початку наступного десятиліття власники майданчику в Жаррі вирішили припинити випуск дихлориду етилену.[11] Втім, зазначений вище етиленопровід є лише однією з ланок системи, котра простягнулась від Середземного моря до прикордонної з Німеччиною Лотарингії, що забезпечує доступ до інших споживачів.
Пропілен з Фейзену може постачатись споживачам через пропіленопровід Фейзен – Руссійон – Пон-де-Кле.
Використання важкої, як для нафтохімії, сировини, призводить до виходу значної кількості ненасичених вуглеводнів фракції С4. Як наслідок, в Фейзині можуть продукувати 80 тисяч тонн бутадієну.[4] Також на майданчику діє виробництво етилтретинного бутилового етеру (отримують з ізобутилену та етанолу) потужністю 84 тисячі тонн на рік.[12]
- ↑ Fire in a hydrodesulfuration unit of a refinery June 26, 2004 Feyzin (PDF). Архів оригіналу (PDF) за 3 січня 2019.
- ↑ Bertrams, Kenneth; Coupain, Nicolas; Homburg, Ernst (3 січня 2013). Solvay: History of a Multinational Family Firm (англ.). Cambridge University Press. ISBN 9781107311077. Архів оригіналу за 3 січня 2019. Процитовано 2 січня 2019.
- ↑ INTERNATIONAL SURVEY OF ETHYLENE FROM STEAM CRACKERS—2015 (PDF). Архів оригіналу (PDF) за 8 січня 2017.
- ↑ а б - PETROCHEMICAL MARKETS: Total: Strike paralyses refinery in Feyzin / Cracker products and aromatics affected | Plasteurope.com. www.plasteurope.com. Архів оригіналу за 3 січня 2019. Процитовано 2 січня 2019.
- ↑ Архівована копія. www.pprtrhonealpes.com. Архів оригіналу за 3 січня 2019. Процитовано 2 січня 2019.
{{cite web}}: Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title (посилання) - ↑ Nouvelle, L'Usine (22 січня 1998). Elf Atochem pérennise son site de Balan - Investissements industriels. usinenouvelle.com/ (фр.). Архів оригіналу за 3 січня 2019. Процитовано 2 січня 2019.
- ↑ ATO - Balan (Lacovyl) (PDF). Архів оригіналу (PDF) за 3 січня 2019.
- ↑ European chemical profile: EDC. Icis (амер.). Архів оригіналу за 3 січня 2019. Процитовано 2 січня 2019.
- ↑ Product profile: VCM. Icis (амер.). Архів оригіналу за 29 грудня 2018. Процитовано 2 січня 2019.
- ↑ Factory of the month. Arkema company at Balan in the Ain region. Successful reconversion from low density polyethylene to ethylene-vinyl-acetate copolymers (EVA) manufacture. ResearchGate (англ.). Архів оригіналу за 3 січня 2019. Процитовано 2 січня 2019.
- ↑ Europe EDC, VCM spot markets stagnate on slow PVC. Icis (амер.). Архів оригіналу за 3 січня 2019. Процитовано 2 січня 2019.
- ↑ Что добавляют в бензин нефтяники Европы?. newchemistry.ru. Архів оригіналу за 3 січня 2019. Процитовано 2 січня 2019.