Перейти до вмісту

Крекінг-установки у Тіба (Mitsui/Idemitsu)

Додати посилання
Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Крекінг-установки у Тіба (Mitsui/Idemitsu). Карта розташування: Японія
Тіба
Тіба
Виробничий майданчик Mitsui/Idemitsu у префектурі Тіба

Крекінг-установки у Тіба (Mitsui/Idemitsu) — складова частина нафтохімічного майданчика концернів Mitsui та Idemitsu, розташованого на протилежному від столиці країни узбережжі Токійської затоки.

З 1967 року на майданчику в префектурі Тіба діяла установка парового крекінгу концерну Mitsui,[1] потужність якої станом на 2016 рік досягла 612 тисяч тонн етилену. Поряд діяло піролізне виробництво компанії Idemitsu, здатне продукувати 414 тисяч тонн зазначеного олефіну. В 2010-му з метою підвищення конкурентоздатності їх об'єднали під управлінням спільного підприємства з паритетною участю сторін.[2] Необхідну обом установкам сировину — газовий бензин — постачав розташований тут же нафтопереробний завод Idemitsu. Крім того, незначну частку підданих піролізу вуглеводнів становив бутан (станом на середину 2010-х його використання установками становило 10 % та 2 % відповідно).[3]

Напрямок етилену

[ред. | ред. код]

Продукований у виробничому процесі етилен споживали розташовані в Тіба численні виробництва, як то:

- спільне підприємство Mitsui та DuPont з випуску поліетилену низької щільності (дві лінії загальною потужністю 190 тисяч тонн);[4]

- належна власникам піролізних установок компанія Prime Polymer (65 % Mitsui, 35 % Idemitsu), яка могла випускати поліетилен високої щільності (146 тисяч тонн) та лінійний поліетилен низької щільності (210 тисяч тонн);[5]

- завод Mitsui Petrochemical з виробництва оксиду етилену та етиленгліколю (120 і 92 тисяч тонн відповідно);[6][7]

- завод Idemitsu з виробництва мономеру стирену (210 тисяч тонн);[8]

- запущена в 1989 році установка Idemitsu з випуску альфа-олефінів потужністю 58 тисяч тонн (в тому числі 15 тисяч тонн 1-октену та 9 тисяч тонн 1-бутену);[9][10]

- споруджена у другій половині 2000-х Idemitsu (50 %) Mitsui (25 %) і Sumitomo (25 %, також мала у Тіба свою піролізну установку, закриту у 2015 році) установка конверсії олефінів, яка могла споживати до 50 тисяч тонн етилену на рік.[11]

На початку 21 століття підсилення конкуренції у світовій нафтохімії (зокрема, завдяки стрімкому нарощуванню виробництва країнами Перської затоки) призвело до оптимізації потужностей майданчику. Зокрема, закрили завод оксиду етилену та етиленгліколю, зате у 2011-му відкрили споруджену Mitsui установку з випуску 30 тисяч тонн 1-гексену. Цей отриманий тримеризацією етилену альфа-олефін спрямовується як кополімер на розширену до 300 тисяч тонн лінію лінійного поліетилену низької щільності.[12] В той же час, у 2013-му зупинили виробництво поліетилену високої щільності.[13]

Напрямок пропілену

[ред. | ред. код]

Споживання доволі важкої (як для нафтохімії) сировини призводило до виходу великої кількості пропілену, так, установка Mitsui могла продукувати до 331 тисячі тонн, а Idemitsu — 224 тисяч тонн на рік.[14][15] Згадана вище установка конверсії олефінів шляхом реакції етилену та н-бутену додавала ще 150 тисяч тонн пропілену.[11] Нарешті, на нафтопереробному заводі Idemitsu із газів установки каталітичного крекінгу отримували 67 (а з початку 2010-х — 86) тисяч тонн пропілену.[16]

Пропілен далі використовували:

- належні Prime Polymer п'ять ліній полімеризації загальною потужністю 618 тисяч тонн поліпропілену;

- два заводи Mitsui з виробництва фенолу та ацетону загальною потужністю по названим продуктам 440 та 204 тисячі тонн відповідно.[17]

Оптимізація виробництва у 2010-х не обійшла і пропіленовий напрям, що потягнуло закриття в 2013-му лінії поліпропілену потужністю 90 тисяч тонн, а наступного року— одного з заводів фенолу та ацетону потужністю 250/90 тисяч тонн.

Можливо також відзначити, що у другій половині 2010-х співвласники оголосили про наміри залучити до піролізу значні об'єми пропану, імпорт якого здійснюватиметься через термінал Idemitsu. Споживання ж більш легкої сировини традиційно тягне зменшення виходу важчих ненасичених вуглеводнів.

Фракції С4 та С5

[ред. | ред. код]

Отримана під час піролізу бутилен-бутадієнова фракція спрямовується на розташовану в Тіба установку фракціонування компанії JSR. Остання спеціалізується на випуску синтетичного каучуку і тому зацікавлена у вилученні діолефіну — бутадієну. В той же час, на майданчику Idemitsu/Mitsui знаходять застосування олефіни фракції С4. Так, ізобутен потрібен Idemitsu для продукування поліізобутену, а Mitsui вилучає 22 тисячі тонн 1-бутену (ще один комполімер з розряду альфа-олефінів). Нарешті, біля 100 тисяч тонн н-бутенів може споживати установка конверсії олефінів.

Фракція С5 в підсумку потрапляє на установку фракціонування тієї ж компанії JSR у Касімі.

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. ↑ Mitsui Chemical report 2017 (PDF).{{cite web}}: Обслуговування CS1: Сторінки з параметром url-status, але без параметра archive-url (посилання)
  2. ↑ Japan's Idemitsu JV plans to expand LPG use at naphtha cracker. www.constructionboxscore.com. Процитовано 10 березня 2019.
  3. ↑ INTERNATIONAL SURVEY OF ETHYLENE FROM STEAM CRACKERS—2015 Leena Koottungal (PDF). Архів оригіналу (PDF) за 8 січня 2017.
  4. ↑ Dupont-Mitsui plans maintenance at LDPE units | Market Report Company — analytics, Prices, polyethylene, polypropylene, polyvinylchloride, polystyrene, Russia, Ukraine, Europe, Asia, reports. www.mrcplast.com. Процитовано 10 березня 2019.
  5. ↑ Corrected: JAPAN DISASTER: Polyolefins capacity down. Icis (амер.). Процитовано 10 березня 2019.
  6. ↑ Ethylene Oxide SIEGFRIED REBSDAT, DIETER MAYER, (PDF). Архів оригіналу (PDF) за 29 грудня 2018.
  7. ↑ MEG Production Techniques (PDF). Архів оригіналу (PDF) за 2 липня 2016.
  8. ↑ Petrochemical Industry of Japan 2014 Japan Petrochemical Industry Association (PDF). Архів оригіналу (PDF) за 5 листопада 2018.
  9. ↑ ＩＤＥＭＩＴＳＵ ＫＯＳＡＮ Ｃｏ．，Ｌｔｄ Ｐｅｒｆｏｒｍａｎｃｅ Ｃｈｅｍｉｃａｌｓ Ｄｅｐｔ (PDF).
  10. ↑ CHEMICAL PROFILE: 1-octene. Icis (амер.). Процитовано 10 березня 2019.
  11. ↑ а б Japan's Idemitsu eyes Chiba OCU restart around mid-August. Icis (амер.). Процитовано 10 березня 2019.
  12. ↑ Ichihara Chemical Plant, Chiba. Chemical Technology (брит.). Архів оригіналу за 1 листопада 2018. Процитовано 10 березня 2019.
  13. ↑ JAPAN: Mitsui Chem starts Osaka IPA plant; HDPE, PP production ends at Chiba. www.k-online.com (англ.). Процитовано 10 березня 2019.
  14. ↑ Chiba cracker to be taken off-stream by Mitsui Chemicals. Polymerupdate.com. Процитовано 10 березня 2019.{{cite web}}: Обслуговування CS1: Сторінки з параметром url-status, але без параметра archive-url (посилання)
  15. ↑ www.fibre2fashion.com. Japan : Idemitsu Kosan restarts naphtha cracker post-maintenance - Textile News Japan. www.fibre2fashion.com (англ.). Процитовано 10 березня 2019.
  16. ↑ Japan's Idemitsu completes $210 mln FCC unit upgrade. Reuters (англ.). 4 серпня 2011. Процитовано 10 березня 2019.
  17. ↑ Japan's Mitsui commences closure of Chiba phenol/acetone plant. Icis (амер.). Процитовано 10 березня 2019.
Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Крекінг-установки_у_Тіба_(Mitsui/Idemitsu)&oldid=42364800