Перейти до вмісту

Крива вежа

Координати: 53°00′30″ пн. ш. 18°36′08″ сх. д. / 53.00834444° пн. ш. 18.6022° сх. д. / 53.00834444; 18.6022
Очікує на перевірку
Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Крива вежа
53°00′30″ пн. ш. 18°36′08″ сх. д. / 53.00834444° пн. ш. 18.6022° сх. д. / 53.00834444; 18.6022
Типвежа і похила вежаd Редагувати інформацію у Вікіданих
Статус спадщиниоб'єкт культурної спадщини Польщі[1] Редагувати інформацію у Вікіданих
Країна Польща
РозташуванняТорунь Редагувати інформацію у Вікіданих
Архітектурний стильготика Редагувати інформацію у Вікіданих
Засновано13 століття Редагувати інформацію у Вікіданих
Крива вежа. Карта розташування: Польща
Крива вежа
Крива вежа (Польща)
Мапа
CMNS: Крива вежа у Вікісховищі Редагувати інформацію у Вікіданих

Крива вежа (пол. Krzywa Wieża) — середньовічна вежа на території Старого міста в Торуні (Польща), відома значним відхиленням від вертикалі (1,46 м). Вулиця, на якій розташована вежа, має назву «Під Кривою вежею» (пол. Pod Krzywą Wieżą).

Історія

[ред. | ред. код]

Вежа на березі Вісли була побудована в другій половині XIII століття. У той час вона була частиною міських стін і виконувала оборонні функції. У XVIII столітті вежа була істотно перебудована: зокрема, до наявних спочатку трьох стін було додано четверту. Відповідно, змінилося й її призначення: вежа перетворилася у жіночу в'язницю[2].

Впродовж XIX століття Крива вежа почергово грала роль кузні, житла майстрів-ковалів і просто житлових приміщень. У XX столітті в ній розміщувалися різні товариства та громадські організації, пов'язані з культурою, а також навіть кав'ярня і сувенірний кіоск[2].

У 2008 році проведено реставрацію вежі. В ході робіт було виявлено розписи на фризі, які були відтворені в первісному кольорі[3]. У ході реставрації був також повністю оновлений інтер'єр вежі.

На даний час приміщення вежі займає Торунський відділ культури[4]. Вона також відкрита для відвідувачів: з-поміж іншого туристи можуть вийти на оглядовий майданчик із видом на набережну Вісли, придбати сувеніри, поставити пам'ятну печатку тощо[5].

Опис

[ред. | ред. код]
Вид вежі з південного боку

Вежа побудована з червоної цегли, в тому ж стилі, що і решта міських стін. Спочатку Крива вежа була рівною, але з часом істотно відхилилася від вертикалі. Це сталося через просідання піщано-глинистого ґрунту[2]. Відхилення складає 5° 13' 15", тобто 1,46 м при загальній висоті вежі 15 м[4][6]. Варто зазначити, що це більше, ніж нахил знаменитої Пізанської вежі, котрий дорівнює всього 3,97°[7].

Легенди

[ред. | ред. код]

З історією Кривої вежі пов'язано безліч легенд. Найвідоміша з них розповідає про лицаря Тевтонського ордена, який постійно бешкетував в місті і вів себе негідно[8]. Зрештою, жителям Торуня це набридло; вони схопили його, зв'язали і кинули в підземелля. Там він невпинно голосив, благав про помилування і обіцяв змінити свою поведінку на краще. Мер зглянувся над лицарем і повелів городянам випустити його. Але ті не хотіли відпускати лицаря безкарно і зажадали, щоб він збудував башту настільки ж криву, як і його гріхи. Лицар взявся за тяжку роботу, однак за місяць йому вдавалося вибудувати не більш метра. Так він працював 15 місяців і побудував 15-метрову вежу, а кожен сантиметр нахилу означав один із його гріхів. Відтоді жителі Торуня перевіряють за допомогою вежі, наскільки чиста у кожного совість. Для цього потрібно стати впритул до стіни, притулившись до неї спиною і п'ятами, витягнути руки вперед і протриматися в цьому положенні, рахуючи до 10. Через сильний нахил вежі виконати це вкрай складно[5]. Ті ж, хто зможе успішно впоратися із завданням, навіть мають змогу отримати сертифікат, що підтверджує чистоту совісті[4].

Насправді вежа була побудована одночасно з іншим комплексом міських стін і виглядала аналогічно з іншими вежами. Відхилення від вертикалі сталося пізніше, хоча, ймовірно, вже в XIII столітті. У минулому, однак, деякі вважали, що це кара божа за «блюзнірське» відкриття Коперника (уродженця Торуня). Ця думка навіть досягла Риму і стала однією з причин включення творів Коперника в Індекс заборонених книг[9].

Ще одна легенда, пов'язана з вежею і її кривизною, пояснює походження назви міста[8]. В один прекрасний день Вісла, протікаючи повз Торунь, побачила вежу, якій дуже хотілося мандрувати так, як мандрують річки. Віслі стало шкода вежу, і вона вирішила розповісти їй про все, що бачила, протікаючи чужими краями. Однак вежі скоро набридла її балаканина, і між ними виникла суперечка. Вісла стала підступати все ближче до башти, погрожуючи розмити її. Вежі довелося відсуватися в сторону міста і незабаром вона зрозуміла, що довго їй не вистояти. Тоді вона почала благати, щоб Вісла не підступала ближче, бо вона впаде. На що річка відповіла: «Ну і падай!» (пол. To ruń!). Повз проходили купці і задумалися, що ж за прекрасне місто перед ними. Тоді-то і долинув до них голос річки, й вони записали назву на карті.

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. ↑ Реєстр пам'яток
  2. ↑ а б в O Krzywej Wieży. Historia (пол.). Архів оригіналу за 5 лютого 2020. Процитовано 5 вересня 2017.
  3. ↑ Krzywa Wieża po remoncie - dla urzędników i turystów. Wyborcza.pl (пол.). 22.07.2008. Архів оригіналу за 6 вересня 2017. Процитовано 5 вересня 2017.
  4. ↑ а б в Krzywa Wieża. Toruński serwis turystyczny (пол.). Архів оригіналу за 26 жовтня 2020. Процитовано 5 вересня 2017.
  5. ↑ а б Zwiedzanie. Atrakcje Krzywej Wieży (пол.). Архів оригіналу за 5 лютого 2020. Процитовано 5 вересня 2017.
  6. ↑ Najsłynniejsze krzywe budynki w świecie (пол.). Процитовано 5 вересня 2017.[недоступне посилання з Октябрь 2018]
  7. ↑ La torre di Pisa? Non è la più storta. Ecco la classifica dell'Economist. PisaToday (італ.). Архів оригіналу за 5 вересня 2019. Процитовано 5 вересня 2017.
  8. ↑ а б Legendy (пол.). Архів оригіналу за 5 лютого 2020. Процитовано 5 вересня 2017.
  9. ↑ Krzywa Wieża. Toruń.pl (пол.). Архів оригіналу за 28 квітня 2020. Процитовано 5 вересня 2017.

Посилання

[ред. | ред. код]
Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Крива_вежа&oldid=40813069