Кривенький Степан Федорович
| Кривенький Степан Федорович | |
|---|---|
| Народився | 6 квітня 1941 Вільхівка (Луцький район) |
| Помер | 15 вересня 1992 (51 рік) Вільхівка (Луцький район) |
| Поховання | Вільхівка (Луцький район) |
| Громадянство |  СРСР→ Україна |
| Діяльність | композитор |
| Знання мов | українська |
| Нагороди |  |
Кривенький Степан Федорович (нар. 6 квітня 1941, Вільхівка, Горохівський (нині – Луцький) район, Волинська область — пом. 15 вересня 1992, Вільхівка, Горохівський (нині – Луцький) район, Волинська область) — волинський музикант, поет, самодіяльний композитор, автор гімну Волині, заслужений працівник культури України, Почесний громадянин Волині.
Народився в селі Вільхівка Горохівського (нині – Луцького) району у сім'ї Євдокії і Федора Кривеньких. Крім Степана у сім'ї був старший син Євген[1].
У дитинстві любив слухати пісні від матері. Згодом, коли Федір Кривенький приніс із радянсько-німецької війни трофейну гармошку, навчався гри на ній самотужки[2].
Батьки Степана Кривенького прийняли рішення відправити його до Горохівської музичної школи у клас баяна. Музичну школу закінчив із відзнакою. Після закінчення середньої школи вступив до Луцького культосвітнього училища[3].
З 1958 по 1992 рік працював художнім керівником Будинку культури села Вільхівка Волинської області.
У 1961 році разом із головою правління місцевого колгоспу "Шлях Леніна" Володимиром Жигуном створив хор «Хлібодар». Написав значну частину творів із репертуару хору. Під його керівництвом у 1974 році хору «Хлібодар» присвоєно почесне звання «народний самодіяльний»[4].
Працював також у Горохівському районному будинку культури, керував хором. Володів грою на бандурі, гітарі, скрипці, трубі, фортепіано, цимбалах, сопілці й саксофоні. На громадських засадах Кривенький створив хори при Горохівській районній лікарні, райспоживспілці, у райвідділі внутрішніх справ[2].
Створив понад три десятки пісень. Серед найвідоміших – гімн Волині "Волинь моя" та "Мої ясени"[1].
Окремі твори поширилися серед української діаспори. Пісню "Мої ясени" записала Українська капела бандуристів імені Тараса Шевченка під керівництвом Григорія Китастого[5]. Донька Степана Кривенького Леся Влашинець стверджує, що наприкінці 1980-х з Канади за виконання пісень «Волинь моя», «Мої ясени» і «Вишиванка» Степану Кривенькому надійшов гонорар у розмірі 5 тисяч доларів США, від якого композитор відмовився за наполягання чиновників, віддавши кошти на благодійність. Отримав з Канади платівку із записом пісні «Волинь моя», що прийшла разом із гонораром[1].
Співпрацював із поетом Петром Гоцем, на слова якого створив пісню "Молюсь на тебе, краю мій". Писав музику на вірші Лесі Українки.
За життя не видав жодної збірки власних творів. У 1999 році дружина та донька Степана Кривенького за підтримки Петра Старушика та Миколи Остапчука упорядкували його твори у збірку "Волинь моя"[2]. Збірку двічі перевидавали[6].
Помер 15 вересня 1992 року на руках у дружини[7]. Похований на кладовищі у селі Вільхівка Волинської області. На могилі встановлене погруддя (скульптор Леонід Українець)[8][4].
Дружина – Марія Климівна. З майбутньою дружиною познайомився на районному семінарі у селі Гектари Волинської області[2].
Донька – Леся Влашинець (1969 р.н.) – волинська журналістка, член НСЖУ[9].
14 листопада 1989 року Указом Президії Верховної Ради Української РСР присвоєно почесне звання "Заслужений працівник культури Української РСР".
У 2007 році рішенням Волинської обласної ради посмертно удостоєний звання "Почесний громадянин Волині"[10].
У 2001 році на Волині встановлено обласну мистецьку премію імені Степана Кривенького, яка щороку вручається кращим вокально-хоровим колективам, композиторам, аматорам за значний внесок у розвиток аматорського мистецтва. Хор «Хлібодар» першим був удостоєний цієї премії[2].
15 травня 2011 року в селі Вільхівка вшановували 70-річчя від дня народження Степана Кривенького. Дочка композитора Леся Влашинець, разом зі своїм сином, внуком композитора Михайлом, відкрили меморіальну пам’ятну дошку Степану Кривенькому на місцевому Будинку культури[11].
1 червня 2013 року набрало чинності рішення Луцької міської ради про перейменування вулиці Фрунзе на вулицю Степана Кривенького[12]
25 серпня 2018 року в селі Лобачівка Волинської області в місцевому НД «Просвіта» відбулася прем’єра вистави «Балада про Степана» про життя Степана Кривенького – авторський задум народного артиста України, лауреата Національної премії України імені Тараса Шевченка, провідного актора Національного академічного драматичного театру імені Івана Франка Петра Панчука. Ролі у виставі виконали актори народного аматорського театру села Лобачівка (керівник Андрій Корнейко)[13].
15 вересня 2019 року у РНД «Просвіта» міста Горохова Волинської області відбувся перший фестиваль-конкурс вокально-хорового мистецтва «Волинь моя, краса моя» присвячений пам’яті Степана Кривенького, який проводиться щорічно[14][15].
Рішенням Горохівської міської ради 2021 рік оголошено Роком Степана Кривенького в Горохівській міській територіальній громаді[16].
- ↑ а б в СТЕПАН КРИВЕНЬКИЙ КАТЕГОРИЧНО ВІДМОВИВСЯ ПРАВИТИ ПІСНЮ «ВОЛИНЬ МОЯ». www.volyn.com.ua. 30 березня 2016. Архів оригіналу за 13 листопада 2021. Процитовано 13 листопада 2021.
- ↑ а б в г д Філюк, Руслана. Творець гімну Волині (укр.) . Волинь-нова. Архів оригіналу за 13 листопада 2021. Процитовано 14.11.2021.
- ↑ Vitaly, Signatulin (26 червня 2018). Він створив гімн Волині. Грінченко-інформ (укр.). Архів оригіналу за 13 листопада 2021. Процитовано 13 листопада 2021.
- ↑ а б Відомі горохівчани: історія творця гімну Волині родом з Вільхівки. gorohiv.rayon.in.ua (укр.). Архів оригіналу за 13 листопада 2021. Процитовано 13 листопада 2021.
- ↑ Ash Trees (укр.), архів оригіналу за 13 листопада 2021, процитовано 13 листопада 2021
- ↑ Як народилася легендарна пісня «Волинь моя»: спогади доньки автора. ВолиньPost (англ.). Архів оригіналу за 13 листопада 2021. Процитовано 13 листопада 2021.
- ↑ Автор пісні «Волинь моя» помер на руках у дружини: продовження розповіді про славетного земляка. https://visnyk.lutsk.ua/ (укр.). Архів оригіналу за 13 листопада 2021. Процитовано 13 листопада 2021.
- ↑ Пам’ятник творцеві пісні «Волинь моя». ФІШКА ВОЛИНІ. Волинь24 (англ.). Архів оригіналу за 13 листопада 2021. Процитовано 13 листопада 2021.
- ↑ На Горохівщині відбувся фестиваль, присвячений пам'яті автора пісні «Волинь моя».ФОТО. ВолиньPost (англ.). Архів оригіналу за 13 листопада 2021. Процитовано 13 листопада 2021.
- ↑ Лауреати звання "Почесний громадянин Волині" | Волинська обласна рада. volynrada.gov.ua. Архів оригіналу за 15 квітня 2011. Процитовано 13 листопада 2021.
- ↑ Автору пісні «Волинь моя» відкрили меморіальну дошку. Волинські новини. Архів оригіналу за 13 листопада 2021. Процитовано 13 листопада 2021.
- ↑ У ЛУЦЬКУ ПЕРЕЙМЕНОВАНО 27 ВУЛИЦЬ. Архів оригіналу за 17 листопада 2015. Процитовано 5 серпня 2013.
- ↑ Новосад, Роман (20 вересня, 2018). Горохівський Піснедар. day.kyiv.ua (укр. рус.) . Архів оригіналу за 2 березня 2022. Процитовано 14.11.2021.
- ↑ У Горохові відбувся ІІІ відкритий фестиваль-конкурс вокально-хорового мистецтва імені Степана Кривенького | Луцька районна рада. r-rada.lutsk.ua. Архів оригіналу за 13 листопада 2021. Процитовано 13 листопада 2021.
- ↑ в Горохові – фестиваль пам’яті Степана Кривенького. TOP-News УКРАЇНА (укр.). 26 вересня 2021. Архів оригіналу за 13 листопада 2021. Процитовано 13 листопада 2021.
- ↑ Про оголошення 2021 року роком Степана Кривенького. gorokhivrada.gov.ua (ua) . Архів оригіналу за 13 листопада 2021. Процитовано 13 листопада 2021.
- Степан Кривенький [Архівовано 13 листопада 2021 у Wayback Machine.] на сайті https://www.pisni.org.ua/ [Архівовано 13 листопада 2021 у Wayback Machine.]