Кривсун Юрій Олександрович
| Кривсун Юрій Олександрович | ||
|---|---|---|
 Старший солдат | ||
 | ||
| Загальна інформація | ||
| Народження | 22 вересня 1972 Богуслав | |
| Смерть | 21 липня 2014 (41 рік) Кам'янка, Донецька область | |
| Alma Mater | Кримський державний аграрний університет; Дніпровський національний університет імені Олеся Гончара | |
| Військова служба | ||
| Роки служби | 2014 | |
| Приналежність |  Україна | |
| Вид ЗС |  Сухопутні війська | |
| Рід військ |  Механізовані війська | |
| Формування | ||
| Війни / битви | Війна на сході України | |
| Нагороди та відзнаки | ||
| ||
Ю́рій Олекса́ндрович Кривсу́н (1972—2014) — старший солдат, Збройні сили України, учасник російсько-української війни.
Народився 1972 року в селі Богуслав Павлоградського району Дніпропетровської області. Закінчив 1987 року Богуславську неповну середню школу[1], 1991-го — радгосп-технікум Кримсадстанції Держагропрому УРСР (спеціальність плодоовочівництво). Пройшов строкову службу в лавах ЗСУ; працював бригадиром садово-овочево-польової бригади в АФ ЗАТ «ім. Ілліча», потім агрономом. 1999 року закінчив Кримський державний аграрний університет, вчений агроном. 2007 року закінчив Дніпропетровський національний університет, магістр за спеціальністю «державна служба». З 2003 року працював в управлінні агропромислового розвитку. Від 2008 року — на посаді начальника відділу ринкових відносин, маркетингу продукції та ринку матеріально—технічних ресурсів.
У часі війни — старший стрілець, 39-й батальйон територіальної оборони «Дніпро-2».
21 липня 2014-го увечері поблизу селища Кам'янка на блокпост українських сил заїхав мікроавтобус із вибухівкою, у швидкому часі підірвався. Тоді загинуло п'ять військових — Юрій Кривсун, старший сержант Ігор Волошин, старший солдат Олександр Загородній, старший сержант Костянтин Буша та солдат Олександр Калаянов.
Вдома залишились син 1997 р.н.[2], сестра, мати Ганна Онисіївна. Похований в Богуславі.
За особисту мужність і героїзм, виявлені у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України, вірність військовій присязі під час російсько-української війни
- нагороджений орденом «За мужність» III ступеня (4.6.2015, посмертно).
- Липнем 2015 року в Богуславі відкрили пропам'ятну дошку на честь Юрія Кривсуна.[3]
- ↑ Сценарій мітингу з нагоди відкриття меморіальної дошки. Архів оригіналу за 20 лютого 2022. Процитовано 20 лютого 2022.
- ↑ Небесна Гвардія
- ↑ Павлоградський район. Архів оригіналу за 20 лютого 2022. Процитовано 20 лютого 2022.
- Указ Президента України від 4 червня 2015 року № 311/2015 «Про відзначення державними нагородами України»
- Кривсун Юрій Олександрович [Архівовано 8 вересня 2016 у Wayback Machine.]
- В Богуславі відкрили меморіальну дошку в пам'ять про Юрія Кривсуна
- Вічна пам'ять героям! [Архівовано 20 лютого 2022 у Wayback Machine.]
- Вчора Дзвін Пам'яті на території Міноборони України пролунав 24 рази
|
Це незавершена стаття про військового чи військову Збройних сил України. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |
- Старші солдати (Україна)
- Народились 22 вересня
- Народились 1972
- Померли 21 липня
- Померли 2014
- 39-й окремий мотопіхотний батальйон «Дніпро-2»
- Кавалери ордена «За мужність» III ступеня
- Українські воїни, загиблі у російсько-українській війні (з 2014)
- Уродженці Павлоградського району
- Випускники Дніпровського університету
- Померли в Бахмутському районі
- Поховані в Павлоградському районі
- Богуслав (Дніпропетровська область)