Кримінальний жаргон
| Кримінальний жаргон | |
|---|---|
| Класифікація | Змішана мова на основі російської мови із використання запозичень з української та ідишу |
| Офіційний статус | |
| Коди мови | |
Кримінальний, блатний або злодійський жаргон — соціальний діалект (соціолект), який розвинувся в середовищі декласованих елементів суспільства, як правило, професійних злочинців та/або ув'язнених виправних установ. Являє собою систему термінів і виразів, покликаних спочатку ідентифікувати учасників злочинного співтовариства як відокремлену частину соціуму, які протиставляють себе законослухняному суспільству. Використання термінів та виразів також має на меті ускладнити розуміння сенсу бесіди або спілкування між декласованими елементами з боку непосвячених. Злодійський жаргон, як правило, відображає внутрішню ієрархію злочинного світу, закріплюючи найбільш образливі слова, клички тощо за тими, хто перебуває на найнижчому щаблі ієрархії, а «найповажніші» слова і вирази — за тими, хто має найбільшу владу і вплив.
Кримінальне середовище ще в XIX столітті (а, можливо, і раніше) перейняла арґо, спочатку використовувалося бродячими торговцями офенями (звідси й походить слово «феня»). Злодійський жаргон включає також слова з їдишу, української, російської та інших мов.
У 1930-1950-і роки в СРСР були репресовані і опинилися в місцях позбавлення волі багато вчених, письменників, поетів (наприклад, Дмитро Лихачов, Олександр Солженіцин, Варлам Шаламов), в 1960-1980-і роки — правозахисники (наприклад, Анатолій Марченко, Юрій Орлов). Вони описали тюремний побут і використовувану там мову. Частково з цієї причини, а також тому, що через радянські тюрми пройшла чимала частина населення країни[1], багато слів злодійського жаргону стали відомі і перейшли в розмовну і навіть літературну російську мову.
На початку 2016 року Мін'юст РФ ввів нові правила утримання в слідчих ізоляторах (СІЗО), що забороняють підслідним використовувати кримінальний («блатний») жаргон[2].
- ↑ Александр Малахов. Под тенью фени [Архівовано 6 липня 2009 у Wayback Machine.] // Журнал «Коммерсантъ-Деньги», № 28, 18.07.2005. — С. 81.
- ↑ Владислав Куликов. Сядут культурно [Архівовано 24 вересня 2020 у Wayback Machine.] // Российская газета — Федеральный выпуск № 6872 (4), 13.01.2016.
- Воровской язык // Энциклопедический словарь Брокгауза и Ефрона : в 86 т. (82 т. и 4 доп. т.). — СПб., 1890—1907. (рос. дореф.)
- Дорошевич У. МА. Сахалин (Каторга). Мова каторги // Новодворский У., Дорошевич У. Коронка у піках до валета. Каторга. — СПб.: Санта, 1994. — 20 000 экз. — ISBN 5-87243-010-8
- Олександр Малахов. Під тінню фени [Архівовано 6 липня 2009 у Wayback Machine.] // Журнал «Коммерсантъ-Гроші», № 28, 18.07.2005. — З. 81.
- Корявцев П. МА. Окремий питання этимологии блатной фени. — СПб.: 2006.
- Грачёв МА., Гуров А. І., Рябинин У. Словник уголовного жаргона. — Київ: Сигма-Тор, 1991.
- Стук по блату [Архівовано 3 лютого 2020 у Wayback Machine.] // Поливанов ЗАГИНІ. Д. За марксистское языкознание. — МА.: Федерація, 1931. — З. 152—160.
- Juvenile Gangs and Underworld Have Own Lingo [Архівовано 12 серпня 2020 у Wayback Machine.] FBI Law Enforcement Bulletin. — January 1961. — Vol. 30 — № 1 — P. 22-26.
- Николаева Т. МА. Бодуэн де Куртенэ — редактор словника У. Ф. Трахтенберга «Блатная музика» («Жаргон тюрми») [Архівовано 3 лютого 2020 у Wayback Machine.]
- «Арго» [Архівовано 25 вересня 2020 у Wayback Machine.] // «Кругосвет»
- Margarita Nadel-Czerwinska. Руська «феня» як активний словник маніпуляцій #і придушення особистості (маргінальне свідомість #і вербализация статусных ставлень)
- Словники блатного жаргона, 1859—1927 гг. [Архівовано 3 лютого 2020 у Wayback Machine.]
- (рос.)13 слов воровского жаргона, которые пришли из иврита и идиша [Архівовано 10 квітня 2021 у Wayback Machine.] // IsraLove.org