Перейти до вмісту

Кристін Боневі

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.

Кристін Бонневі
Kristine Elisabeth Heuch Bonnevie
Народилася8 жовтня 1872(1872-10-08)
Тронгейм, Норвегія
Померла30 серпня 1948(1948-08-30) (75 років)
Осло, Норвегія
ПохованняСпаський цвинтар (Осло)[1]
Місце проживанняТронгейм, Осло (Норвегія)
КраїнаНорвегія
Діяльністьзоолог, викладачка університету, політична діячка, генетикиня
Alma materКоролівський університет Фредеріка
Галузьцитологія, генетика, ембріологія
ЗакладКоролівський університет Фредеріка
Посадазаступник члена стортингуd[2] і президент[3]
Вчене званняпрофесор
Науковий ступіньдоктор філософії з біології, доктор медицини
Відомі учніТур Геєрдал
Аспіранти, докторантиТур Хеєрдал
ЧленствоНорвезька академія наук
Норвезька асоціація прав жінокd
Norske Kvinnelige Akademikeres Landsforbundd
ПартіяFree-minded Liberal Partyd
Відома завдяки:Перша в Норвегії жінка-професор
Перша жінка-член Норвезької академії наук
Опис синдрому Ульріха-Бонневі (більш відомий як синдром Тернера )
БатькоJacob Aall Bonnevied[4]
Брати, сестриThomas Bonnevied
Carl Bonnevied
НагородиКоролівська медаль за заслуги[en] (1920)
Нагорода імені Фрітьйофа Нансена (1935)
Орден Святого Олафа 1 ступеню (1946)
CMNS: Кристін Боневі у Вікісховищі

Кристін Елізабет Хеуч Бонневі (норв. Kristine Elisabeth Heuch Bonnevie; 8 жовтня 1872, Тронгейм - 30 серпня 1948, Осло) — норвезька біологиня, професор Королівського університету Фредеріка (зараз відомого як Університет Осло), популяризаторка науки та громадська діячка[5]. Перша в Норвегії жінка-професор та перша жінка в Норвезькій академії наук[5][6]. Авторка дослідження, опису та підтвердження спадкового характеру дактилоскопічних паттернів, доведення спадковості деяких патологій (таких як дварфізм та полідактилія) та гіпотези щодо структури хромосом,підтвердженої лише через 25 років [6].

Раннє життя та кар'єра

[ред. | ред. код]

Кристін Бонневі народилася 8 жовтня 1872 року у місті Тронгейм п'ятою з семи дітей Якоба Ааля Бонневі, відомого педагога та чиновника, та його першої дружини, Анни Джованни Бонневі (до шлюбу Даае). Мати Кристін померла, коли їй було три роки. Її батько одружився з Сюзанною Брин, яка народила двох синів [7]. У 1886 році, коли Кристін було 14 років, її родина переїхала із Тронгейма до Кристианії (зараз Осло), де дівчина закінчила гімназію у 1892 році[6]. Після цього короткий час Кристін вивчала медицину у коледжі Королівського університету Фредеріка (зараз Університет Осло), де до програми початкових курсів входили ботаніка та зоологія. Крістін зрозуміла, що насправді її цікавить біологія, покинула медичне навчання і почала вивчати зоологію під керівництвом відомого океанолога Йогана Хьорта[en][5][6]. У 1900 році вона змінила Йогана Хьорта на посаді керівника зоологічного музею.

Також Крістін Бонневі проходила навчання у натураліста Арнольда Ланга[en] в Цюриху у 1898–1899 роках, у клітинного біолога Теодора Бовері у Вюрцбурзі у 1900-1901 роках, а також у американського цитолога Едмунда Бечера Вільсона[en] у Колумбійському університеті в Нью-Йорці в 1906-1907 роках[5].

У 1906 році Бонневі захистила докторську дисертацію на тему "Дослідження зародкових клітин Enteroxenos østergreni" (норв. "Undersøgelser over kimcellerne hos Enteroxenos østergreni"). У 1911 році вона стала першою жінкою, що увійшла до Норвезької академії наук. У 1912 році вона зайняла посаду професора зоології у Королівському університеті Фредеріка, ставши першою в Норвігії жінкою-професором, і обіймала її до 1938 року.

Наукова діяльність

[ред. | ред. код]

На початку наукової кар'єри інтереси Бонневі концентрувалися у галузі океанології. Перебуваючи на берегових біологічних станціях, вона проводила дослідження, присвячені біології Асцидій та Гідроїдних. Після навчання у Швейцарії та Німеччині Бонневі зацікавилася клітинною біологією і генетикою. У своїй дисертаційній роботі вона висловила припущення щодо механізмів редукції кількості хромосом у статевих клітинах, а також описала структуру хромосом[5].

Пізніше, починаючи з 1914 року, Бонневі вивчала спадкові стани у людей, використовуючи суб'єктом досліджень населення гірських районів. Вона довела спадковість низькорослості та полідактилії, а також продемонструвала наявність схожих генетично обумовлених схильностей до різних станів у дизиготних близнюків[6]. Іще однією частиною її роботи був опис папілярних візерунків пальців рук, виділення його елементів та обґрунтування спадковості деяких з них. Насамкінець, під час цього етапу наукової діяльності, Бонневі описала генетичну хворобу, при якій у людини присутня лише одна статева хромосома (генотип 45, Х0)[5]. Ця хвороба отримала назву синдрому Бонневі-Ульріха, а сьогодні більш відома під назвою синдром Шерешевського-Тернера.

Громадсько-політична діяльність

[ред. | ред. код]

Кристін Бонневі була представницею міської ради Крістіанії у 1908-1919 роках, а також депутаткою парламенту Норвігії з 1916 по 1918 рік[6].

Бонневі була делегаткою від Норвегії на перших п'яти асамблеях Ліги Націй у 1920-1924 роках. У 1922 році вона стала однією з 12 перших членів створеного Міжнародного комітету інтелектуального співробітництва (МКІС). Вона підтримала реформи МКІС в 1929 році і допомогла скласти програму Комітету у 1930 році. У тому ж році вона залишила МКІС заради наукових досліджень, але залишилася членкинею норвезького підрозділу Комітету, заснованого у 1924 році[8].

У 1920 році вона співзаснувала Норвезьку жіночу академічну асоціацію (норв. Norske Kvinnelige Akademikere) і очолювала її у період з 1922 по 1925 рік[9][5].

Вшанування

[ред. | ред. код]

Кожний рік у рамках святкування річниці заснування Університету Осло на базі Центру екологічного та еволюційного синтезу цього університету проводять лекції імені Кристін Боневі, присвячені еволюційній біології[10].

Ім'ям Бонневі названо один із дослідницьких кораблів Норвезького марського науково-дослідницького інституту [11].

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. ↑ Begravde i Oslo — Gravferdsetaten i Oslo kommune.
  2. ↑ (not translated to no) Stortinget og statsrådet : 1915-1945. B. 2 : De enkelte storting — 1949. — С. 18.
  3. ↑ Store norske leksikon — 1978. — ISSN 2464-1480
  4. ↑ Ogilvie M. B. The Biographical Dictionary of Women in Science: Pioneering Lives From Ancient Times to the Mid-20th Century — Routledge, 2003. — Vol. 1. — P. 157. — 798 p. — ISBN 978-1-135-96342-2
  5. ↑ а б в г д е ж Kristine Bonnevie – Norsk biografisk leksikon. Store norske leksikon (норв.). 13 лютого 2009. Архів оригіналу за 12 червня 2012. Процитовано 18 березня 2018.
  6. ↑ а б в г д е Kristine Bonnevie. EpiGeneSys. Архів оригіналу за 26 березня 2018. Процитовано 18 березня 2018.
  7. ↑ Jacob Aall Bonnevie b. 21 Dec 1838 Christiania, Akershus d. 13 Aug 1904 Lindköping, Sverige: Erik Berntsens slektssider. Hovedside. 13 серпня 1904. Архів оригіналу за 27 лютого 2018. Процитовано 23 березня 2018.
  8. ↑ Bonnevie, Kristine. UNESCO Archives AtoM catalogue. 30 березня 2018. Архів оригіналу за 31 березня 2018. Процитовано 30 березня 2018.
  9. ↑ Networks. Kifinfo. 8 листопада 1920. Архів оригіналу за 31 березня 2018. Процитовано 30 березня 2018.
  10. ↑ Kristine Bonnevie lectures on evolutionary biology - CEES - Centre for Ecological and Evolutionary Synthesis. Forside - Det matematisk-naturvitenskapelige fakultet. Архів оригіналу за 1 квітня 2018. Процитовано 31 березня 2018.
  11. ↑ Kristine Bonnevie. Institute of Marine Research. Архів оригіналу за 1 квітня 2018. Процитовано 31 березня 2018.
Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Кристін_Боневі&oldid=43522040