Перейти до вмісту

Критика Свідків Єгови

Очікує на перевірку
Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.

Свідків Єгови багато критикують представники різних християнських конфесій, медичні спільноти та колишні члени організації. Рух звинувачують у доктринальній непослідовності, лжепрогнозах, неправильному перекладі Біблії, жорстокому поводженні з колишніми членами та автократичному управлінні, що спирається на примус. Також критиці піддається їх доктрина відмови від переливання крові, особливо у небезпечних для життя медичних випадках. Крім цього є свідчення, що Свідки Єгови не повідомляють про випадки сексуального насильства органам правопорядку. Самі ж Свідки Єгови багато пунктів оскаржують, часом навіть у суді.

Соціальна критика

[ред. | ред. код]

Авторитаризм і заперечення свободи слова

[ред. | ред. код]

Доктрини свідків Єгови встановлюються Управлінським органом[1], а конфесія не терпить інакодумства щодо доктрин і практик.[2] Членів, які відкрито не погоджуються з вченням руху, виключають зі спільноти та уникають.[3]

Видання Свідків Єгови категорично забороняють послідовникам ставити під сумнів доктрини, отримані від керівного органу, мотивуючи це тим, що їм слід довіряти як частині "Божої організації".[4] Вони також попереджають, що члени громади "уникали самостійного мислення",[5] оскільки таке мислення "було введене Сатаною"[5] і "спричинило б розкол".[6] Тих, хто відкрито не погоджується з офіційними вченнями, засуджують як "відступників", які є "психічно хворими".[7][8]

Колишній член Управлінського органу Реймонд Франц стверджує, що члени організації підлягають дисциплінарній системі, яка заохочує інформаторів.[9]

Опис як культу

[ред. | ред. код]

Автори Ентоні А. Хокема, Рон Родес[10] та Алан У. Гомес[11] стверджують, що Свідки Єгови є релігійним культом. Хокема, зокрема, ґрунтує своє судження на таких аргументах:[12]

  • прагнення Свідків Євгови до максимальної популяризації периферійних вчень(як от проповідування від дверей до дверей);
  • надзвичайних особливих джерелах авторитету (Хокема підкреслює, що Вартова Башта вчить, що Біблію можна розуміти лише так, як її інтерпретують Адміністративні органи);
  • погляд на свою групу, як на виняткова спільнота врятованих (публікації "Вартової Башти" вчать, що тільки Свідки Єгови - це Божий народ, і тільки вони переживуть Армагедон);
  • центральна роль групи в есхатології (видання Свідків стверджують, що група була покликана до існування Богом, щоб заповнити прогалину в істині, якою нехтували наявні церкви).

Свідки Єгови заявляють, що вони не є культом[13], і кажуть, що хоча люди потребують належного керівництва від Бога, вони повинні робити свої власні висновки.[14]

У 1992 році американський релігієзнавець Дж. Гордон Мелтон вніс деномінацію свідків Єгови у список "встановлених культів".[15] Однак він та інші релігієзнавці з того часу неохоче використовують термін "культ" для різних груп, включаючи Свідків Єгови, оскільки сам термін вважається занадто суперечливим.[16] Колишній експерт і дослідник культів Джон Боуен Браун II[17] також відкидає твердження, що Свідки Єгови є культом.[18] У двотомній енциклопедії «Сучасна американська релігія» зазначалося: «Різні критики та колишні члени в останні роки неправильно назвали Свідків Єгови «культом».[19]

Примус

[ред. | ред. код]

Починаючи з 1920 року Товариство сторожової башти вимагає від усіх членів їх конгрегації, які беруть участь у проповідницькій роботі, складати письмові звіти про кількісні результати своєї діяльності.[20] У 1943 році Товариство наклало особисті квоти, вимагаючи від усіх активних Свідків витрачати щонайменше 60 годин проповідувань від дверей до дверей на місяць, стверджуючи, що це були "вказівки від Господа".[21] Хоча згодом ці квоти були скасовані, Реймонд Франц стверджує, що "невидимі" квоти залишилися, зобов'язуючи Свідків дотримуватися певної норми за кількістю проповідницької роботи, щоб залишатися на добропоряднім членом спільноти[22] та мати право на старійшину.[23] Франц описує неодноразові заклики прихильників "поставити інтереси царства на перше місце" і приділяти все більше часу пропагандистським зусиллям, як "примусовий тиск". Він стверджує, що багато свідків постійно відчувають свою провину за те, що вони не роблять достатньо у "польовій роботі".[23]

Переливання крові

[ред. | ред. код]
Докладніше: Свідки Єгови та переливання крові

Свідки Єгови вважають, що Біблія забороняє християнам здійснювати переливання крові.[24] У їхній літературі зазначено, що "утримуватися від ... крові ..." (Діян 15:28-29) означає не приймати переливання крові та не здавати і не зберігати власну кров для переливання ".[25] Віра в це заснована на інтерпретації писання, яке відрізняється від інших християнських конфесій.

Сексуальне насильство та педофілія у Свідках Єгови

[ред. | ред. код]
Докладніше: Випадки педофілії серед Свідків Єгови

Багато критиків звинувачують Свідків Єгови у прийнятті стратегічної організаційної політики, спрямованої на приховування або ускладнення повідомлень про сексуальні зловживання та/або сексуальне насильство щодо дітей і неповнолітніх серед членів громади.[26][27][28] Численні жертви цих зловживань отримували вказівки від старійшин громади мовчати й нікому нічого не повідомляти, щоб уникнути скандалу для організації. Попри це, Свідки Єгови стверджують, що вони ніколи не вдавалися до таких кримінальних заходів і що старійшини зобов'язані повідомляти владу про зловживання, якщо є докази їх вчинення і якщо цього вимагає закон.[29]

У 1997 році Управління громадської інформації Свідків Єгови опублікувало письмову інструкцію для старійшин, в якій зазначалося, що вони повинні повідомляти владу про звинувачення у насильстві над дітьми, якщо це вимагається законом, навіть якщо винуватцем є їхній співбрат-свідок.[30] Членам Свідків Єгови, які вчинили сексуальне насильство над дітьми, заборонено займати будь-які посади в організації.[31] Якщо злочинці не покаються і не продемонструють це, їх, як правило, позбавляють членства в організації й виключають з неї.[32] Однак, попри формальні зобов'язання випадки сексуального насильства відбувалися неодноразово.

У 2002 році четверо Свідків Єгови публічно розкритикували організацію за те, що вона приховувала сексуальне насильство, скоєне членами сім'ї або членами громади, і не повідомляла про ці злочини у відповідні органи. У відповідь старійшини пригрозили їм виключенням з організації. [33]

У червні 2012 року Верховний суд Аламеди, штат Каліфорнія, зобов'язав Товариство Вартової Вежі виплатити компенсацію у розмірі 28 мільйонів доларів. З'ясувалося, що внутрішня політика Товариства Вартової Башти не дозволяла розголошувати свідків, які зазнали сексуальних домагань чи педофілії, іншим членам організації, а також повідомляти владу про сексуальні зловживання, що відбуваються в їхніх громадах. Одним із наслідків цієї секретності стало сексуальне насильство над 9-річною дівчинкою з боку Свідка Єгови в їхній громаді в 1994 році, а у 2004 році той самий чоловік зґвалтував ще одну дівчинку.[34][35]

В Італії, під час одного з випусків телевізійної програми «Le Iene», що вийшов в ефір 26 березня 2014 року, було показано репортаж-розслідування з інтерв'ю з жертвами сексуального насильства з боку їхніх родичів. Ці жертви були залякані старшими, щоб вони нічого не розповідали правоохоронним органам, а лише «просили пробачення», так, ніби вони самі були винуватцями насильства, якого вони зазнали.

Також у 2014 році в англомовних країнах відбулися різні скандали, пов'язані з сексуальним насильством і педофілією серед Свідків Єгови. 28 червня британський таблоїд Daily Mirror оприлюднив судову справу старійшини Свідків Єгови Марка Сьюелла (англ. Mark Sewell), який у період з 1987 по 1996 рік сексуально знущався над 17 жінками, в тому числі неповнолітніми, в Англії.[36][37] Його визнали винним у 8 випадках сексуального насильства і 2 випадках зґвалтування і засудили до 14 років ув'язнення.[38][39]

Дві жінки 30 вересня 2014 року подали позов проти Товариства Вартової Башти й громади Свідків Єгови в Беллоуз-Фолс (штат Вермонт, США) за сексуальне насильство, якого вони зазнали, бувши неповнолітніми, з боку одного зі служителів, Нортона Тру, в 1990-х роках. Вони також стверджували, що громада не зробила нічого, щоб захистити їх, попри те, що їхня мати повідомила про інцидент старійшинам.[40]

28 жовтня 2014 року з'явилася справа шістьох Свідків Єгови, які повідомили про сексуальні домагання і зловживання з боку різних старійшин у Залах Царства Північного Техасу протягом 1990-х років. Один з цих старійшин, Реджинальд Тайрон Джексон (англ. Reginald Tyrone Jackson), мав судимість за розбещення неповнолітніх і відсидів 10 років у в'язниці. До цього судового позову про ці випадки педофілії ніколи не повідомлялося владі.[41]

Того ж року суддя Сан-Дієго визнав Свідків Єгови винними у приховуванні численних випадків сексуального насильства і педофільських дій, скоєних старійшиною громади Сан-Дієго Гонсало Кампосом (англ. Gonzalo Campos). Вищий суд зобов'язав керівний орган нью-йоркського товариства «Вартова башта» виплатити 13,5 мільйонів доларів у формі компенсації за фізичну шкоду, завдану неповнолітньому, який зазнав насильства з боку Кампоса в 1986 році.[42] Сам Кампос зізнався у сексуальному насильстві над багатьма неповнолітніми.[43]

Розслідування, проведене у 2015 році американським репортером Треєм Банді з Центру журналістських розслідувань, виявило тисячі документів, підготовлених Товариством Вартової башти, що містять інструкції для старійшин Свідків Єгови приховувати випадки педофілії та сексуального насильства як від правоохоронних органів, так і від інших Свідків у конгрегації протягом 25 років. Товариство «Вартова башта» також посилалося на Першу поправку до Конституції США, щоб уникнути судових розглядів, пов'язаних з цими зловживаннями.[44]

Див. також

[ред. | ред. код]

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. ↑ FSpYRfP3Ez (27 липня 2015). Case Study 29: Jehovah’s Witnesses. Royal Commission into Institutional Responses to Child Sexual Abuse (англ.). Архів оригіналу за 5 листопада 2020. Процитовано 20 травня 2020.
  2. ↑ Loyal to Christ and His Faithful Slave — Watchtower ONLINE LIBRARY. wol.jw.org. Архів оригіналу за 25 листопада 2020. Процитовано 20 травня 2020.
  3. ↑ Muramoto, O (1998-08). Bioethics of the refusal of blood by Jehovah's Witnesses: Part 1. Should bioethical deliberation consider dissidents' views?. Journal of Medical Ethics. Т. 24, № 4. с. 223—230. ISSN 0306-6800. PMC 1377670. PMID 9752623. Архів оригіналу за 8 березня 2021. Процитовано 20 травня 2020.
  4. ↑ "Exposing the Devil's Subtle Designs" and "Armed for the Fight Against Wicked Spirits", The Watchtower, January 15, 1983.
  5. ↑ а б "Avoid Independent Thinking". The Watchtower. January 15, 1983. p. 27.
  6. ↑ "Building a Firm Foundation in Christ". The Watchtower. May 1, 1964. pp. 277–278.
  7. ↑ Holden, Andrew (2002). Jehovah's Witnesses: Portrait of a Contemporary Religious Movement (англ.). Psychology Press. ISBN 978-0-415-26610-9.
  8. ↑ Will You Heed Jehovah’s Clear Warnings? — Watchtower ONLINE LIBRARY. wol.jw.org. Архів оригіналу за 22 січня 2021. Процитовано 20 травня 2020.
  9. ↑ R. Franz, In Search of Christian Freedom, chapter 11.
  10. ↑ Rhodes, Ron (2001). The challenge of the cults and new religions : the essential guide to their history, their doctrine, and our response. Grand Rapids, Mich. : Zondervan.
  11. ↑ Gomes, Alan W. (1995). Unmasking the Cults. Zondervan. pp. 22, 23. ISBN 0-310-70441-3.
  12. ↑ Hoekema, Anthony A. (1963). The Four Major Cults. Grand Rapids, Michigan: William B. Eerdmans. pp. 1–8, 223–371, 373–388. ISBN 0-8028-3117-6.
  13. ↑ "Are Jehovah's Witnesses a Cult?", The Watchtower, February 15, 1994, pages 5–7.
  14. ↑ "Do Others Do Your Thinking?", Awake!, August 22, 1978, page 4.
  15. ↑ J. Gordon Melton, 1992, Encyclopedic Handbook of Cults in America, p. v, 81–89.
  16. ↑ Joseba Zulaika and William Douglass, Terror and Taboo: The Follies, Fables, and Faces of Terrorism, 1996, p. 103.
  17. ↑ The 2008 International Conference - UDHR Article 30: Cult Watchdog Organizations and Jehovah’s Witnesses (Brown). www.cesnur.org. Архів оригіналу за 25 січня 2021. Процитовано 20 травня 2020.
  18. ↑ Independent Lens . KNOCKING . Myths and Realities | PBS. www.pbs.org. Архів оригіналу за 5 серпня 2019. Процитовано 20 травня 2020.
  19. ↑ Raschke, Carl A. (July 19, 2013). "Jehovah's Witnesses". In Wade Clark Roof; Catherine L. Albanese; Randall Balmer; Frederick M. Denny; Cheryl Townsend Gilkes; Ana Maria Diaz-Stevens; Anthony M. Stevens-Arroyo; Ellen M. Umansky (eds.). Contemporary American Religion. 1. New York: Macmillan Reference USA. p. 343. ISBN 978-0-02-864926-9.
  20. ↑ Jehovah's Witnesses in the Divine Purpose, page 96, as cited by R. Franz, In Search of Christian Freedom, chapter 4.
  21. ↑ "Righteous requirements", Watchtower, July 1, 1943, pages 204–206.
  22. ↑ R. Franz, In Search of Christian Freedom, chapter 16.
  23. ↑ а б R. Franz, In Search of Christian Freedom, chapter 6.
  24. ↑ Jehovah's Witnesses and Blood Transfusions (June 15, 2000). www.cesnur.org. Архів оригіналу за 2 січня 2020. Процитовано 20 травня 2020.
  25. ↑ Bains, David R. (2000-02). Russell, Charles Taze (1852-1916), founder of the Watch Tower Bible and Tract Society. American National Biography Online. Oxford University Press.
  26. ↑ Cutrer, Corrie (5 березня 2001). Sex Abuse: Witness Leaders Accused of Shielding Molesters. ChristianityToday.com (англ.). Процитовано 25 серпня 2023.
  27. ↑ Another Church Sex Scandal - CBS News. www.cbsnews.com (амер.). 29 квітня 2003. Процитовано 25 серпня 2023.
  28. ↑ Secret database protects paedophiles (брит.). 12 липня 2002. Процитовано 25 серпня 2023.
  29. ↑ InfoTdGeova.it :: Analisi critica di un culto :: Strategia. web.archive.org. 5 грудня 2017. Архів оригіналу за 5 грудня 2017. Процитовано 25 серпня 2023.
  30. ↑ Pay Attention to Yourselves and to All the Flock. Brooklyn, New York: Watch Tower Bible and Tract Society of Pennsylvania. 1977, p. 138.
  31. ↑ Let Us ABHOR What Is Wicked. The Watchtower, 1 січня 1997.
  32. ↑ Imitate Jehovah—Exercise Justice and Righteousness. The Watchtower, 1 серпня 1998, p. 16.
  33. ↑ Goodstein (NYT), Laurie (9 травня 2002). National Briefing | Religion: Jehovah's Witnesses Sex Accusations. The New York Times (амер.). ISSN 0362-4331. Процитовано 25 серпня 2023.
  34. ↑ Press, The Associated (17 червня 2012). Jehovah’s Witnesses Told to Pay in Abuse Case. The New York Times (амер.). ISSN 0362-4331. Процитовано 25 серпня 2023.
  35. ↑ Farberov, Snejana (17 червня 2012). Woman molested by Jehovah's Witnesses member at age NINE wins $28milion in America's BIGGEST religious sex abuse payout. Mail Online. Процитовано 25 серпня 2023.
  36. ↑ Jehovah's Witness Mark Sewell abused girls, court told. BBC News (брит.). 11 червня 2014. Процитовано 25 серпня 2023.
  37. ↑ Macaskill, Grace (12 жовтня 2014). Victims of Jehovah's Witness sex attacker Mark Sewell sue church. WalesOnline (англ.). Процитовано 25 серпня 2023.
  38. ↑ Jones, Ciaran (28 червня 2014). Jehovah's Witness church leader facing jail after being convicted of rape. mirror (англ.). Процитовано 25 серпня 2023.
  39. ↑ Macaskill, Grace (11 жовтня 2014). Jehovah's Witnesses accused of 'cover-up' to protect paedophiles. mirror (англ.). Процитовано 25 серпня 2023.
  40. ↑ 2 women sue Jehovah's Witnesses congregation in Vermont over alleged abuse by minister. Associated Press (амер.). 20 березня 2015. Процитовано 25 серпня 2023.
  41. ↑ Kristina Davis, $13.5M for Jehovah's Witness sex victim. 1º novembre 2014. San Diego News.
  42. ↑ The San Diego Union-Tribune - San Diego, California & National News. San Diego Union-Tribune (амер.). Процитовано 25 серпня 2023.
  43. ↑ Steve Fiorina, Joe Little, $13.5 million judgment against Jehovah's Witnesses in child abuse case. 31 ottobre 2014. 10News - San Diego, California.
  44. ↑ I testimoni di Geova e i casi di pedofilia non denunciati. Corriere della Sera (італ.). 23 травня 2016. Процитовано 25 серпня 2023.
Свідки Єгови
Єгова
Історія
Зал Царства
Видавнича діяльність
Товариство «Вартова башта»
Термінологія
Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Критика_Свідків_Єгови&oldid=43979304