Перейти до вмісту

Критський дикий кіт

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.

Критський дикий кіт
Біологічна класифікація редагувати
Царство: Тварини (Animalia)
Тип: Хордові (Chordata)
Клада: Синапсиди (Synapsida)
Клас: Ссавці (Mammalia)
Ряд: Хижі (Carnivora)
Підряд: Котовиді (Feliformia)
Родина: Котові (Felidae)
Підродина: Малі кішки (Felinae)
Рід: Кіт (Felis)
Вид:
Підвид:
Критський дикий кіт (F. s. silvestris або Felis catus)
Триноміальна назва
Felis silvestris silvestris або Felis catus
Синоніми

Felis silvestris cretensis Haltenorth, 1953

Вікісховище: Feral cats in Crete

Критський дикий кіт — представник роду Felis, який мешкає на грецькому острові Крит.

Таксономія

[ред. | ред. код]

На сьогодні його таксономічний статус незрозумілий, оскільки деякі біологи вважають, що він, можливо, інтродукований, або європейська дика кішка (Felis silvestris silvestris), або гібрид між європейською дикою кішкою та домашньою кішкою (F. catus).[1] Наукова назва Felis silvestris cretensis була запропонована для критської дикого кота в 1953 році Теодором Гальтенортом. Він описав дві шкури котів, які були придбані на базарі в Ханьї і нагадували шкіру африканської дикої кішки (Felis lybica lybica), але з кущатим хвостом, як у європейської дикої кішки.[2] У 1980-х Колін Гровс вимірював і оцінював зоологічні зразки котів, що походять з середземноморських островів. Він дійшов висновку, що дві котячі шкури з Криту відрізнялися від справжніх зразків диких котів і тому вважали їх дикими котами[3].

Поширення та середовище існування

[ред. | ред. код]

Крит був ізольований від континенту приблизно 6 мільйонів років. Дані палеонтології вказують на те, що острів був колонізований під час плейстоцену тими таксонами ссавців, які змогли переплисти море. Ендемічна фауна ссавців плейстоцену Криту включала гризунів і рослиноїдних тварин, але залишків хижаків не знайдено. Плейстоценові ссавці вимерли до голоцену[4]. Понад 9000 кісток тварин було розкопано на археологічних розкопках Кавусі Кастро на сході Криту наприкінці 1980-х років, що відносяться до пізньогеометричного періоду приблизно 8 століття до нашої ери. До цих фауністичних решток також належала одна кішка, яку визначили домашньою[5]. Фрагменти домашньої кішки також були знайдені на археологічних розкопках Гортин, що датуються VI—VII століттями нашої ери.[6]

У жовтні 2017 року грецькі новинні сайти розповсюдили повідомлення про те, що вівчар захопив дикого кота після того, як заклав пастки для хижака, який напав на молодих овець свого стада. Доповіді супроводжувались фотографіями та відеозаписами полоненої тварини[7][8][9][10].

Список літератури

[ред. | ред. код]
  1. Kitchener, A. C.; Breitenmoser-Würsten, C.; Eizirik, E.; Gentry, A.; Werdelin, L.; Wilting, A.; Yamaguchi, N.; Abramov, A. V.; Christiansen, P. (2017). A revised taxonomy of the Felidae: The final report of the Cat Classification Task Force of the IUCN Cat Specialist Group (PDF). Cat News (Special Issue 11): 17−20. Архів оригіналу (PDF) за 17 січня 2020. Процитовано 10 листопада 2020.
  2. Haltenorth, T. (1953). Felis silvestris cretensis nom. nov.. Die Wildkatzen der Alten Welt: Eine Übersicht über die Gattung Felis [The wildcats of the Old World: An overview of the genus Felis]. Leipzig: Geest und Portig. с. 29−31.
  3. Groves, C.P. (1989). Feral mammals of the Mediterranean islands: documents of early domestication. У Clutton-Brock, J. (ред.). The Walking Larder: Patterns of Domestication, Pastoralism, and Predation (вид. 2015). London and New York: Routledge. с. 46—58. ISBN 9781317598381.
  4. Isaakidou, V. (2005). Bones from the Labyrinth: Faunal evidence for management and consumption of animals at Neolithic and Bronze Age Knossos, Crete. Doctoral dissertation. London: University of London.
  5. Klippel, W. E.; Snyder, L. M. (1991). Dark-Age Fauna from Kavousi, Crete: The Vertebrates from the 1987 and 1988 Excavations. Hesperia: The Journal of the American School of Classical Studies at Athens. 60 (2): 179—186. doi:10.2307/148086.
  6. Wilkens, B. (2003). Hunting and breeding in ancient Crete. Zooarchaeology In Greece: Recent Advances. 9: 85—90. JSTOR 40960335.
  7. Πιάστηκε Φουρόγατος στον Ομαλό; - Συναγερμός στους επιστήμονες (φωτο). Архів оригіналу за 17 листопада 2020. Процитовано 10 листопада 2020.
  8. Αυτός είναι ο 'μυθικός' φουρόγατος που εντοπίστηκε στα Λευκά Όρη. Архів оригіналу за 22 лютого 2018. Процитовано 10 листопада 2020.
  9. Χανιώτικα Νέα (18 жовтня 2017). Φουρόγατος στα Λευκά Όρη;. Архів оригіналу за 10 березня 2020. Процитовано 10 листопада 2020.
  10. Sarantos Nikos (18 жовтня 2017). Δείτε τον εξαφανισμένο Αγριόγατο - Φουρόγατο της Κρήτης, που προσπαθεί να δραπετεύσει. Архів оригіналу за 20 листопада 2020. Процитовано 10 листопада 2020.