Крошнозеро (озеро)
| Крошнозеро карел. Nuosjärvi | ||||
|---|---|---|---|---|
 | ||||
| 61°40′ пн. ш. 34°59′ сх. д. / 61.667° пн. ш. 34.983° сх. д. | ||||
| Розташування | ||||
| Країна |
 Росія  | |||
| Регіон |
Карелія | |||
| Розташування | Карелія | |||
| Прибережні країни |
Росія | |||
| Геологічні дані | ||||
| Розміри | ||||
| Площа поверхні | 8,9 км² | |||
| Висота | 94 м | |||
| Глибина макс. | 12,6 м | |||
| Розмір | 10,4 × 1,3 | |||
| Вода | ||||
| Басейн | ||||
| Вливаються | Петаоя, Холма | |||
| Витікають | Міккільська | |||
| Площа басейну | 173 км² | |||
| Інше | ||||
| Острови | немає | |||
| Код ДВР Росії |
01040100111102000016955 | |||
  Крошнозеро (озеро) (Карелія) | ||||
| ||||
|
| ||||
 Крошнозеро у Вікісховищі | ||||
Крошнозеро — (карел. Nuosjärvi) — озеро в південній частині (Пряжинський район) Республіки Карелія.
Озеро витягнуте із північного заходу на південний схід. Береги валунно-галечні. У північній частині озера виступають глини, у південній частині берега піщані.Котловина льодовикового походження.Озеро має сім приток, основні з них - річки "Холма, Пєтаоя" і струмок, що випливає з озера Шогарві. Біля підніжжя схилу Кошицької гряди знаходиться найбільше і найстійкіше за режимом у Карелії — джерело «Крошнозерське».Гідрокарбонатна, магнієво-кальцієва прісна вода з мінералізацією 90 мг/л., утворює Млиновий струмок, що впадає в Крошнозеро. Стік через річку Матчелицю в озеро Мікільське. Амплітуда середньорічного коливання рівнів становить 0,7 м.
Близько 85% загальної площі дна покрито сіро-зеленим мулом. У прибережній смузі зустрічаються різні поєднання піску, валунів, глини та руди. Прозорість води 1,5 м. Літні температури для поверхневого шару 18,6°C, для придонного — 15,6°C. Зимова температура поверхневого шару 0,5°C, придонного — 4°C (на глибині 10 м). Замерзає в листопаді, скресає в середині травня. Озеро було водоймою Крошнозерського риборозвідного заводу[1].
Вища водна рослинність озера представлена у витоку річки Матчелиці заростями очерету.
Іхтіофауна озера представлена плотвою, йоржом, окунем, лящом, судаком, ряпушкою , сигом, щукою і налимом. В уловах переважають плотва (більше 40% середньорічного улову), йорж (20%), окунь (15%), лящ (10%), судак (менше 5%). Ряпушка, сиг, щука і минь становлять близько 10% від загального вилову. Розміри плотви в уловах до 30 см при масі 500 г, середня маса 30 г у віці 5 років. Йорж влітку тримається у північній частині озера в районі витоку річки Матчелиці. Розміри йоржа в уловах в середньому 8 см, зрілості досягає в трирічному віці. Окунь зустрічається скрізь у прибережній зоні. Чисельно переважає дрібний окунь, великий окунь (до 1,0 кг) зустрічається у відкритому озері.Лящ із Крошнозера на нерест проходить річкою Матчелиця в озеро Міккельське. Середня маса ляща в уловах в нерестовий період досягає 500 г. Судак влітку мешкає головним чином у північній частині озера, у віці 5 років досягає розмірів 40 см при масі близько 1,0 кг. Граничний вік - 20 років при довжині до 85 см, і масі до 8,5 кг. Ряпушка поширена повсюдно, при середній довжині 12 см і масі 20 г. Щука поширена в заростях, при середній довжині 50 см.
- ↑ Северный курьер. 1991. 1 октября
- Озёра Карелии. www.k2000.ru (рос.). Процитовано 25 червня 2020.
{{cite web}}: Обслуговування CS1: Сторінки з параметром url-status, але без параметра archive-url (посилання)
- Озёра Карелии / Александров Б. М., Зыцарь Н. А., Новиков П. И., Покровский В. В., Правдин И. Ф. — Петрозаводск: Госиздат Карельской АССР, 1959. — С. 422–425. — 618 с. — 3000 экз.
- ред. Н. Н. Филатова, В. И. Кухарева.Л./Озера Карелии : Справочник. — Петрозаводск, 2013. — 464 с.