Крячок-інка
| Крячок-інка | ||||||||||||||||||
|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
.jpg) | ||||||||||||||||||
| Біологічна класифікація | ||||||||||||||||||
| ||||||||||||||||||
| Larosterna inca (Lesson, 1827) | ||||||||||||||||||
 | ||||||||||||||||||
Посилання
| ||||||||||||||||||
|
Крячок-інка[2] (Larosterna inca) — вид сивкоподібних птахів підродини крячкових (Sterninae) родини мартинових (Laridae).
Вид поширений вздовж узбережжя Тихого океану від північного Перу на південь до центральної частини Чилі. Розмножується від Лобос-де-Тьєрра на півночі Перу на південь до річки Аконкагуа поблизу Вальпараїсо, Чилі. Гніздиться на морських скелях і островах гуано, а також на штучних спорудах, таких як уступи під пірсами та покинуті баржі[3][4].
Птах має довжину від 39 до 42 см і важить від 180 до 210 г. Його оперення унікальне. Дорослі особини мають здебільшого темно-сірий колір тіла з блідим горлом і підкрилками. Біла смуга тягнеться назад від основи дзьоба і розгортається віялом у вигляді довгих атласних пір'їн уздовж шиї. Задня кромка крил і краї чотирьох зовнішніх первинних білі. Хвіст чорний і помірно роздвоєний. Райдужка коричнева, ноги й ступні темно-червоні, а дзьоб темно-червоний з голою жовтою шкірою біля основи[3][4].
- ↑ BirdLife International (2018). Larosterna inca: інформація на сайті МСОП (англ.) 25 березня 2023
- ↑ Фесенко Г. В. Вітчизняна номенклатура птахів світу. — Кривий Ріг : ДІОНАТ, 2018. — 580 с. — ISBN 978-617-7553-34-1.
- ↑ а б Gochfeld, M. and J. Burger (2020). Inca Tern (Larosterna inca), version 1.0. In Birds of the World (J. del Hoyo, A. Elliott, J. Sargatal, D. A. Christie, and E. de Juana, Editors). Cornell Lab of Ornithology, Ithaca, NY, USA. https://doi.org/10.2173/bow.incter1.01 retrieved February 17, 2023
- ↑ а б Harrison, Peter (1983). Seabirds: An Identification Guide (англ.). Boston: Houghton Mifflin. с. 387. ISBN 0-395-33253-2.
|
Це незавершена стаття з орнітології. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |