Перейти до вмісту

Крістоф Ганс

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
У Вікіпедії є статті про інших людей із таким прізвищем: Ганс.
Крістоф Ганс
фр. Christophe Gans
Крістоф Ганс у 2010 році
Дата народження11 березня 1960(1960-03-11) (64 роки)
Місце народженняАнтіб, Франція
ГромадянствоФранція Франція
Професіярежисер, сценарист, продюсер
Alma materІнститут перспективних досліджень кінематографаd і La femis
IMDbID 0304521
Крістоф Ганс у Вікісховищі

Крістоф Ганс (також — Крістоф Ган, фр. Christophe Gans; нар. 11 березня 1960, Антіб, Франція) — французький кінорежисер, сценарист та продюсер.

Біографія

[ред. | ред. код]

Крістоф Ганс народився 11 березня 1960 року у місті Антіб на півдні Франції. Ще підлітком знімав фільми про самураях та кунг-фу і у 1980 році випускати журнал «Rhesus Zero» про фільми різних жанрів, а особливо фантастичної тематики. У 1980 році Ган навчався у французькій кіношколі IDHEC (тепер «La femis») та зняв за власним сценарієм короткометражний фільм «Срібний слиз» (Silver Slime), присвячений Маріо Браво, який був добре прийнятий на Паризькому фестивалі у 1982 році.

У 1982 році Крістоф Ганс також заснував журнал «Starfix» і виступав на підтримку робіт таких режисерів, як Девід Кроненберг, Даріо Ардженто, Рассел Малкехі, Девід Лінч, Джон Карпентер та Серджо Леоне.[1] У 1994 році написав сценарій і зняв епізод фільму «Книга Мертвих» за Г. Ф. Лавкрафтом, який привернув увагу японських інвесторів, які повністю переконалися в таланті юного кінематографіста. Епізод, знятий Ганом, «Hotel of the Drowned», переконав інвесторів, що він як режисер був би найкращою кандидатурою для адаптації популярної серії манги та аніме «Убивця, що плаче». Стрічка, знята у 1995 році, отримала приз глядацьких симпатій на Шведському фестивалі фантастичних фільмів у 1995 році і була номінована на премію «International Fantasy Film Award» на португальському фестивалі «Фанташпорту» у 1996 році[2].

Потім Ган зняв відеоколекцію «HK», присвячену гонконгським фільмам. Після цього режисер два роки працював над вільною адаптацією роману Жюля Верна «20 тисяч льє під водою», після чого приступив до зйомок «Братство вовка» про Жеводанське чудовисько — невідомого звіра, що убив більше сотні людей у Франції наприкінці XVIII століття. «Братство вовка», що вийшло у 2001 році, було номіновано у 2002 році на цілу низку нагород премії «Сатурн» Академії науково-фантастичних фільмів, фентезі і фільмів жахів, зокрема в категорії «Найкращий режисер», на «Золотий Гран-прі за найкращий європейський фільм в жанрі фентезі» на Брюссельському міжнародному фестивалі у 2002 році і отримало нагороду «Срібний Гран-прі за найкращий європейський фільм в жанрі фентезі» на Каталонському міжнародному кінофестивалі у 2001 році в Сіджесі (Іспанія), а також фільм змагався в номінація «Найкращий фільм» на тому ж фестивалі.

У 2006 році Крістоф Ганс випустив новий фільм жахів, «Сайлент Хілл», головні ролі в якому зіграли Рада Мітчелл, Шон Бін, Джоделль Ферланд та Лорі Голден. Фільм отримав хороші рейтинги серед глядацької аудиторії та був чотири рази номінований на премію «Бензопила» («Chainsaw Award»).

У лютому 2014-го року на екрани вийшла фантастична мелодрама Ганса «Красуня і чудовисько» з Леа Сейду та Весаном Касселем в головних ролях. Сценарій був створений самим Крістофом спільно з Сандрою По-Ан за мотивами відомої казкової історії Жанни-Марі Лепренс Де Бомонт.

На Каннському кінофестивалі 2010 року було оголошено про постановку Крістофом Гансом диптиху «Фантомас», в якому мають зніматися Венсан Кассель та Жан Рено. Режисер запевнив, що планує дати волю своїй уяві і здивувати глядачів небаченим досі візуальним рядом[3].

У 2018 році було оголошено, що Ганс повернеться з фільмом "Корто Мальтезе", заснованим на коміксі італійського карикатуриста і сценариста Г'юго Пратта. Фільм, співпродюсером якого є Самуель Хадіда та іспанська продюсерська компанія TriPictures, мав розпочатися у січні 2019 року в Європі та Китаї. На роль знаменитого моряка-авантюриста був обраний актор Том Г'юз. На жаль, проект буде скасовано.[4][5]

Фільмографія

[ред. | ред. код]
Рік Фільм Оригінальна назва Робота як Опис
Режисер Сценарист Продюсер
1981 Срібний слиз Silver Slime Так Так короткометражний[6]
1993 Книга Мертвих Necronomicon Так Режисер першого епізоду[7]
1995 Убивця, що плаче Crying Freeman Так Так також Fight choreographer[en]
2001 Братство вовка Le pacte des loups Так Так
2004 Сент Анж Saint Ange Так
2006 Сайлент Хілл Silent Hill Так Так
2014 Красуня і чудовисько La belle & la bête Так Так [8]
2025 Повернення до Сайлент Хілл Return to Silent Hill Так Так

Визнання

[ред. | ред. код]
Нагороди і номінації Крістофа Ганса[9]
Рік Категорія Фільм Результат
Шведський фестиваль фантастичних фільмів
1994 Приз аудиторії Убивця, що плаче Перемога
Кінофестиваль «Fantasporto»
1996 Найкращий фільм Убивця, що плаче Номінація
Каталонський міжнародний кінофестиваль у Сітжесі
2001 Найкращий фільм Братство вовка Номінація
2001 Срібний Гран-прі Перемога
Приз Європейської кіноакадемії
2001 Найкращий режисер Братство вовка Номінація
2014 Приз глядацьких симпатій Красуня і чудовисько Номінація
Академія наукової фантастики, фентезі та фільмів жахів
1994 Премія «Сатурн» за найкращу режисуру Братство вовка Номінація
1994 Премія «Сатурн» за найкращий сценарій (спільно зі Стефаном Кабелем) Номінація
Брюссельський кінофестиваль фантастичних фільмів
2002 Золотий Гран-прі за найкращий європейський фільм в жанрі фентезі Братство вовка Номінація

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. ↑ Giona A. Nazzaro (27/02/2014). I fantasmi borghesi della Bella e la Bestia (італ.). ilmanifesto.it. Процитовано 04/10/2022. {{cite web}}: Проігноровано невідомий параметр |accès url= (довідка); Проігноровано невідомий параметр |extrait= (довідка)
  2. ↑ Crying Freeman - Les Inrocks (article de 1995)
  3. ↑ Крістоф Ган хоче зняти «Красуню і Чудовисько». Kinofon. 12.02.2012. Архів оригіналу за 22 червня 2015. Процитовано 10.06.2015.
  4. ↑ Corto Maltese : Christophe Gans a trouvé l'interprète de son héros
  5. ↑ Pour Corto Maltese, Christophe Gans courtise Tom Hughes, Milla Jovovich, Michelle Yeoh (Premiere.fr)
  6. ↑ Silver Slime на сайті IMDb (англ.)
  7. ↑ Butler, Craig. Necronomicon: review. Allmovie. Процитовано 28 вересня 2009.
  8. ↑ La belle et la bête: Un film de Christophe Gans. Pathé International. Архів оригіналу за 21 жовтня 2013. Процитовано 9 лютого 2013.
  9. ↑ Повний перелік нагород на номінацій Крістофа Ганса на сайті IMDb(англ.)

Посилання

[ред. | ред. код]
Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Крістоф_Ганс&oldid=44217024