Крістоф Кастанер

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Крістоф Кастанер
 
Народження: 3 січня 1966(1966-01-03)[1][2][…] (58 років)
Олліуль
Країна: Франція[4]
Освіта: Faculté de droit et de science politique d’Aix-Marseilled і Університет Екс-Марсельd
Партія: Соціалістична партія і Renaissance[5]
Автограф:
Нагороди:
Кавалер ордена Почесного легіону

CMNS: Медіафайли у Вікісховищі

Крістоф Кастанер (фр. Christophe Castaner; нар. 3 січня 1966) — французький політик, член партії «Вперед, республіко!», Державний секретар зі зв'язків з парламентом Франції (2017—2018), лідер партії «Вперед, республіко!» (2017—2018), міністр внутрішніх справ Франції з 16 жовтня 2018 по 6 липня 2020 року.

Біографія

[ред. | ред. код]

Крістоф Кастанер народився 3 січня 1966 року у французькій комуні Олліуль. Отримав диплом з міжнародного права і кримінології в університеті Екс-Марсель, потім вивчав політологію.

Кар'єра

[ред. | ред. код]

Прийшов в політику на посаду технічного радника Катрін Тротманн, потім очолював канцелярію міністра Мішеля Рокара.[6]

У 2001 році обраний мером Форкальк'є.

З 2004 по 2012 рік — депутат регіональної ради Прованс — Альпи — Лазурний Берег.

У 2012 році обраний від соціалістів депутатом Національних зборів Франції у 2-му окрузі департаменту Альпи Верхнього Провансу, перемігши у другому турі кандидата Союзу за народний рух Жана-Клода Кастеля з результатом 54,04 %.[7]

У 2017 році надав підтримку Емманюелю Макрону при підготовці до президентських виборів. 17 травня 2017 року отримав посаду державного секретаря зі зв'язків з парламентом і офіційного представника уряду при формуванні першого кабінету Едуара Філіпа.[8]

18 червня 2017 року під час другого туру голосування переобраний депутатом Національних зборів від президентського руху «Вперед, республіко!» в своєму колишньому окрузі з результатом 61,57 % (у першому турі він отримав 44,04 % голосів, на другому місці тоді залишився кандидат нескорених Франції Лео Вальтер, якого підтримали 16,55 % виборців).[9] 21 червня 2017 року зберіг свої посади в другому уряді Філіпа.[10] 21 липня 2017 року відмовився від депутатського мандата на час роботи в уряді.

25 жовтня 2017 року оголосив про вступ у боротьбу за пост лідера партії (за інформацією газети Le Monde, підтримку Кастанеру надав президент Макрон, котрий обрав його на противагу до державного секретаря при міністрі економіки і фінансів Бенжамена Гриво).[11]

18 листопада 2017 року на першому з'їзді партії «Вперед, республіко» в Шассьо під Ліоном обраний лідером партії на посаді генерального делегата (délégué général).[12] 24 листопада 2017 року Бенжамен Гриво змінив Кастанера на посаді офіційного представника уряду.[13]

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. ↑ Sycomore / Assemblée nationale
  2. ↑ Répertoire national des élus — 2019.
  3. ↑ GeneaStar
  4. ↑ Elections législatives des 12 et 19 juin 2022 - Liste des candidats du 1er tour
  5. ↑ https://www.workwithdata.com/person/christophe-castaner-1966
  6. ↑ Christophe Castaner. Sa bio (фр.). Voici. Архів оригіналу за 26 жовтня 2021. Процитовано 16 вересня 2017.
  7. ↑ Résultats des élections législatives 2012 Alpes-de-Haute-Provence - 2ème circonscription (фр.). L’Express. Архів оригіналу за 23 жовтня 2021. Процитовано 17 вересня 2017.
  8. ↑ Gouvernement Édouard Philippe : qui sont les ministres de Macron (фр.). Le Figaro. 17 травня 2017. Архів оригіналу за 17 травня 2017. Процитовано 17 вересня 2017.
  9. ↑ Législatives 2017 : Christophe Castaner réélu député dans les Alpes-de-Haute-Provence (фр.). Le Parisien. 18 червня 2017. Архів оригіналу за 23 жовтня 2021. Процитовано 17 вересня 2017.
  10. ↑ Remaniement : qui sont les ministres du gouvernement «Philippe II» (фр.). Le Figaro. 21 червня 2017. Архів оригіналу за 23 жовтня 2021. Процитовано 17 вересня 2017.
  11. ↑ Christophe Castaner choisi par Macron pour prendre la direction de La République en marche (фр.). Le Monde. 25 жовтня 2017. Архів оригіналу за 26 жовтня 2021. Процитовано 25 жовтня 2017.
  12. ↑ Christophe Castaner élu à la tête de La République en marche (фр.). Le Monde. 18 листопада 2017. Архів оригіналу за 26 жовтня 2021. Процитовано 18 листопада 2017.
  13. ↑ Martin Planques (24 листопада 2017). Remaniement : qui est Benjamin Griveaux, le nouveau porte-parole du gouvernement ? (фр.). RTL. Архів оригіналу за 26 жовтня 2021. Процитовано 25 листопада 2017.
Отримано з https://uk.wikipedia.org/wiki/Крістоф_Кастанер