Крістіан Віттштатт

Крістіан Віттштатт
Крістіан Віттштатт
нім. Christian Heinrich Otto Wittstatt
Народився	19 вересня 1897; Кастелль
Помер	30 березня 1954 (56 років); Швандорф
Військове звання	Генерал-майор
Нагороди
Застібка до Залізного хреста 1-го класу	Застібка до Залізного хреста 2-го класу
	Почесна застібка на орденську стрічку для Сухопутних військ
	; ; ;

Крістіан Генріх Отто Віттштатт (нім. Christian Heinrich Otto Wittstatt; 19 вересня 1897, Кастелль — 30 березня 1954, Швандорф) — німецький офіцер, генерал-майор вермахту.

Біографія

Син князівського радника Фрідріха Вільгельма Віттштатта і його дружини Берти, уродженої Гушер. Учасник Першої світової війни. 1 вересня 1914 року вступив у 5-й піхотний полк «Великий герцог Ернст Людвіг Гессенський». З 24 листопада 1915 року — командир взводу, з 1 квітня 1917 року — 8-ї роти, з 18 жовтня 1917 року — 7-ї роти, з 4 березня 1918 року — взводу 7-ї роти, з 15 березня 1918 року — 9-ї роти. 29 квітня 1918 року поранений, після лікування 1 липня призначений запасний батальйон свого полку. 26 липня повернувся на фронт, з 30 липня — знову командир 9-ї роти.

З 10 січня 1919 року — ад'ютант 3-го батальйону свого полку, з 6 березня 1919 року — добровольчого батальйону «Телеманн». З 20 квітня 1919 року — батальйонний ад'ютант фрайкору Бамберга, з 20 травня 1919 року — 46-го піхотного полку. З 25 вересня 1919 року брав участь в ліквідації 5-го піхотного полку. З 28 жовтня 1919 року — в штабі 2-го батальйону 46-го піхотного полку, з 1 січня 1921 року — в 9-й, з 1 квітня 1924 року — в 10-й роті 21-го (баварського) піхотного полку (Байройт). З 1 жовтня 1927 року — в штабі 6-ї дивізії (Мюнстер). З 25 жовтня 1929 року — командир 15-ї роти 20-го баварського піхотного полку (Амберг). З 1 жовтня 1934 року — в штабі 10-ї дивізії (Регенсбург).

З 15 жовтня 1935 року — командир 3-го батальйону 61-го піхотного полку (Мюнхен), з 6 лютого 1940 року — 527-го піхотного полку. 19 січня 1942 року відправлений у резерв ОКГ. З 19 квітня 1943 року — керівник навчального відділу штабу дивізії №467. З 12 по 30 червня 1943 року — в штабі головнокомандувача на Півдні. З 2 серпня по 2 вересня 1943 року — комендант Мюнхена. З 15 листопада 1943 року — командир фортечної бригади «Крит», з 1 лютого 1944 року — 133-ї фортечної дивізії. 15 березня 1944 року знову відправлений у резерв ОКГ. З 26 квітня 1944 року — в штабі групи армій «D». З 20 травня 1944 року — комендант фортеці Дюнкірхен, з 19 вересня 1944 року — начальник штабу комендатури фортеці. 9 травня 1945 року взятий в полон союзниками. В травні 1946 року звільнений.

Звання

Доброволець (1 вересня 1914)
Єфрейтор (10 травня 1915)
Фенріх (23 вересня 1915)
Лейтенант без патенту (24 листопада 1915)
- 9 жовтня 1917 року отримав патент від 22 березня 1916 року.
- 25 вересня 1918 року отримав новий патент від 22 березня 1914 року.
- 1 липня 1922 року офіційною датою підвищення стало 19 вересня 1914 року.
Оберлейтенант (1 травня 1924)
Гауптман (1 лютого 1929)
Майор (1 червня 1935)
Оберстлейтенант (1 лютого 1938)
Оберст (1 січня 1941)
Генерал-майор (1 грудня 1944)

Нагороди

Залізний хрест
- 2-го класу (22 березня 1916)
- 1-го класу (18 травня 1918)
Орден «За заслуги» (Баварія) 4-го класу з мечами (19 грудня 1917)
Нагрудний знак «За поранення» в чорному (7 серпня 1918)
Почесний хрест ветерана війни з мечами
Медаль «За вислугу років у Вермахті» 4-го, 3-го, 2-го і 1-го класу (25 років)
Медаль «У пам'ять 13 березня 1938 року»
Медаль «У пам'ять 1 жовтня 1938»
Застібка до Залізного хреста 2-го і 1-го класу (27 січня 1940) — отримав 2 нагороди одночасно.
Штурмовий піхотний знак в сріблі
Почесна застібка на орденську стрічку для Сухопутних військ (29 вересня 1941)

Література

Scheibert, Horst. Die Träger der Ehrenblattspange des Heeres und der Waffen-SS/ Die Träger der Ehrentaffelspange der Kriegsmarine/ Die Inhaber des Ehrenpokals für Besondere Leistung im Lukftkrieg. Friedberg, Ger.: Podzun-Pallas Verlag, 1986, ISBN 3-7909-0283-7