Перейти до вмісту

Ксаверове

Координати: 49°11′30″ пн. ш. 31°31′11″ сх. д. / 49.19167° пн. ш. 31.51972° сх. д. / 49.19167; 31.51972
Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
село Ксаверове
Країна Україна Україна
Область Черкаська область
Район Черкаський район
Тер. громада Городищенська міська громада
Код КАТОТТГ UA71080110060014354 Редагувати інформацію у Вікіданих
Облікова картка gska2.rada.gov.ua 
Основні дані
Засноване до 1861
Колишня назва Савелівка
Населення 389 чоловік (на 1 січня 2010 року)[1]
Територія 15,736 км²
Площа 2,0675 км²
Густота населення 188,15 осіб/км²
Поштовий індекс 19516
Телефонний код +380 4734
Географічні дані
Географічні координати 49°11′30″ пн. ш. 31°31′11″ сх. д. / 49.19167° пн. ш. 31.51972° сх. д. / 49.19167; 31.51972
Середня висота
над рівнем моря
136 м[2]
Відстань до
обласного центру
47,8 (фізична) км[3]
Відстань до
районного центру
25 км
Місцева влада
Адреса ради м. Городище
Карта
Ксаверове. Карта розташування: Україна
Ксаверове
Ксаверове
Ксаверове. Карта розташування: Черкаська область
Ксаверове
Ксаверове
Мапа
Мапа

Ксаве́рове (до 1918 року — Савелівка) — село в Україні, у Черкаському районі Черкаської області, у складі Городищенської міської громади. Населення — 389 чоловік, 237 дворів (на 2010 рік). Розташоване за 25 км на південний схід від центру громади — міста Городище та за 4 км на північ від залізничної станції Цвіткове.

Історія

[ред. | ред. код]

Поблизу села знайдено знаряддя праці доби неоліту.

Після реформи 1861 року селяни отримали по 3,5 десятин землі, панові належало близько 500.

У Лаврентія Похилевича в «Сказаннях про населені місцевості Київської губернії» про Ксаверовку сказано:

Село при вершині струмка Медянки. Називається також Дубове, бо оточене дубовими гаями. Жителів обох статей — 1005. Церква Покровська, дерев'яна. Побудована одночасно з Калиновською (1864 р.)

Оригінальний текст (рос.)
Село при вершине ручья Медянки. Называется также Дубово, потому что окружено дубовыми рощами. Жителей обоего пола — 1005. Церковь Покровская, деревянная. Построена в одно время с Калиновской (1864 г.)

1905 року в селі відбувся виступ селян проти поміщика. Ватажками селянського руху були Аркуша Харитон, Кирпатий Денис, Сабадаш Іван, Рада Яків.

Перша школа відкрита у 70-х роках XIX століття. Охоплювала навчання 20 % дітей шкільного віку. Із 40 дітей школу закінчували лише 10—12. З пошаною згадується в селі прізвище Обломського, який увійшов в історію як народний учитель. У 1918 році відкрита початкова школа.

У 1929 році, під час примусової колективізації, у селі заснували колгосп. Перший голова — Охріменко Олекса Омелькович. Колгосп змінював назви: «ім. Крупської», «Ворошилова», «20 років РСЧА», у роки укрупнення господарств під час приєднання до села Калинівки — «Жовтень», з приєднанням до села Хлистунівки — дільниця колгоспу ім. Котовського.

У роки німецько-радянської війни 172 жителі воювали на фронтах, з них 113 загинули, 64 нагороджені бойовими орденами і медалями СРСР. На їхню честь у селі споруджений обеліск Слави.

У післявоєнні роки в селі працював колгосп ім. Ворошилова, що використовував 1401 га земельних угідь, зокрема 1221 га орної землі. Колгосп вирощував зернові і технічні культури.

Село постраждало внаслідок геноциду українського народу, проведеного окупаційним урядом СССР у 1923—1933 та 1946–1947 роках.

Станом на 1972 рік в селі проживало 1 082 осіб, працювала 8-річна школа, у якій навчалось 155 учнів, клуб на 300 місць, фельдшерсько-акушерський пункт.

У 1988 році відбулося розділення колгоспів, був утворений колгосп «Прогрес», який очолив Коцупатрий Олексій Миколайович. 1995 року була збудована школа.

Сучасність

[ред. | ред. код]

У селі діє ТОВ «Берег», яке займається вирощуванням сільськогосподарських культур та вирощуванням птиці і свиней.

Пам'ятки

[ред. | ред. код]

Довжик — заповідне урочище.

Відомі особистості

[ред. | ред. код]

Див. також

[ред. | ред. код]

Джерела

[ред. | ред. код]

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. Сайт Городищенської районної ради. Архів оригіналу за 25 квітня 2012. Процитовано 4 жовтня 2010.
  2. Погода в Україні. Архів оригіналу за 21 грудня 2011. Процитовано 19 вересня 2007.
  3. maps.vlasenko.net [Архівовано 23 жовтня 2007 у Wayback Machine.](рос.)

Література

[ред. | ред. код]

Посилання

[ред. | ред. код]