Куанишбаєв Жазилбек

Куанишбаєв Жазилбек
Куанишбаєв Жазилбек
Народився	29 березня 1896 ; Джамбульська область, Казахська РСР, СРСР
Помер	1 вересня 1986 (90 років)
Країна	СРСР
Національність	Казах
Місце проживання	Казахська РСР
Діяльність	Чабан
Партія	КПРС
Нагороди	;
	; ; ;

Куанишбаєв Жазилбек (29 березня 1896 - 1 вересня 1986) — старший чабан Айдарлинського радгоспу Мойїнкумського району Джамбулської області Казахської РСР. Двічі Герой Соціалістичної Праці (1948, 1958)

БIОГРАФIЯ

Жазилбек Куанишбаев народився в сім'ї пастуха, в селі біля підніжжя гори Хан-Тау. Сьогодні це територія Мойїнкумського району

Джамбульської області. Змалку він почав допомагати батькові пасти овець. А коли у 1936 році вступив до артілі «Кенес», йому одразу довірили отару овець. Тоді Джазілбек навчився читати і писати, основам зоотехніки.[1]

Джазилбек Куанишбаєв, якого називали «Польовий академік», «Маршал скотарів», все своє життя присвятив розведенню білих овець [2] [3]

Після участі у першій Всеказахстанській сільськогосподарській виставці він запропонував вирощувати овець каракульської породи. Керівництво колгоспу пішло йому назустріч, завезло до отари каракульських овець. Жазилбек почав селекцію, схрещуючи нових овець з матками місцевих порід.

Після селекції каракульські смушки з рідкісним малюнком і забарвленням, були відправлені на міжнародні ярмарки та аукціони в Делі, Бухарест, Познань, Нью-Йорк, де були дуже високо оцінені.

У 1947 році він зміг отримати у своєму стаді 86% першокласних каракульських смушків. За такі високі показники йому було присвоєно звання Героя Соціалістичної Праці з врученням ордена Леніна і золотої медалі «Серп і молот». Вдруге Героя Соцпраці він отримав, навесні 1957 року, коли отримав десять приплодів по 150 ягнят від кожної сотні вівцематок. Тоді це був рекорд.[4]

Майстер тваринництва (вівчарства) Казахстану (1957);

1930 - один з перших членів сільськогосподарської артілі "Кенесу" Мойїнкумського району;

У 1912-17 – батрак;

У 1917-31 працював у свому господарстві;

У 1931 - 36- робітник цегельного заводу;

1936 - 1957 - старший чабан Коктерекського вівцерадгоспу Коктерекського р-ну Джамбулської обл.;

У 1957-65 старший чабан Айдарлінського радгоспу;

У 1947 отримав у середньому 130 ягнят від 100 вівцематок і 86% каракульських смушок першого сорту.

У наступні роки також домагався високих виробничих показників

З 1967 року персональний пенсіонер але продовжує працювати громадським інспектором з вівчарства Мінсільгоспу Казахської РСР.^[1] [5]

НАГОРОДИ

Орден Леніна.

Медалями СРСР та медалями ВДНГ.

Двічі Герой Соціалістичної Праці (1948, 1958) [6]

Делегат 21-го з'їзду КПРС.

Делегат 9-го з'їзду КП Казахстану.

Депутат Верх. Ради Казахської РСР 3 - 4-го скликань.

Занесений до Золотої книги пошани Казахської республіки (1963).^[1]

Примітки

↑ ^а ^б Гл. ред. В.В. Мацкевич, П.П. Лобанов (1972). Сельскохозяйственная энциклопедия (рос.) . Москва: Советская энциклопедия. с. 496—497.

Джерела

[:0-1] а ^б Гл. ред. В.В. Мацкевич, П.П. Лобанов (1972). Сельскохозяйственная энциклопедия (рос.) . Москва: Советская энциклопедия. с. 496—497.

[1]