Перейти до вмісту

Кудашівка (Кам'янський район)

Координати: 48°16′15″ пн. ш. 34°2′36″ сх. д. / 48.27083° пн. ш. 34.04333° сх. д. / 48.27083; 34.04333
Очікує на перевірку
Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
(Перенаправлено з Кудашівка (селище))
село Кудашівка
Країна Україна Україна
Область Дніпропетровська область
Район Кам'янський район
Тер. громада Божедарівська селищна громада
Код КАТОТТГ UA12040010220096119
Облікова картка Кудашівка 
Основні дані
Засноване 1884 (140 років)
Населення 1 117
Площа 2,20 км²
Густота населення 507 осіб/км²
Поштовий індекс 52350
Телефонний код +380 5654
Географічні дані
Географічні координати 48°16′15″ пн. ш. 34°2′36″ сх. д. / 48.27083° пн. ш. 34.04333° сх. д. / 48.27083; 34.04333
Середня висота
над рівнем моря
155 м
Відстань до
обласного центру
90 км
Відстань до
центру громади/сільради
42 км
Найближча залізнична станція Кудашівка
Місцева влада
Карта
Кудашівка. Карта розташування: Україна
Кудашівка
Кудашівка
Кудашівка. Карта розташування: Дніпропетровська область
Кудашівка
Кудашівка
Мапа
Мапа

CMNS: Кудашівка у Вікісховищі

Куда́шівка  (в 1941-1943 роках - Гінденбурґ (нім. Hindenburg)) — село (до 2018 року — селище[1]) у Божедарівській селищній громаді Кам'янського району Дніпропетровської області.

Адміністративний центр Кудашівської сільської ради. Населення — 1117 мешканців.

Географія

[ред. | ред. код]

Кудашівка розташована у степовій зоні України на Придніпровській височині.

Віддалена від великих промислових міст області.

Межує з селами Новожитлівка і Ковалівка.

Через Кудашівку проходить Придніпровська залізниця (станція Кудашівка) і автошлях Т 0432. До початку 20-х років біля Кудаішвки у бік станціі Благословенного знаходилась німецька колонія Ольгенфельд

Історія

[ред. | ред. код]

Станція Кудашівка на головній лінії (Ясинувата - Долинська) Катерининської залізниці була відкрита в 1884 році одночасно з введенням в експлуатацію залізниці, будівництво якої відбувалося з 1881 року.

З 1879 року орендатором, а з 1887 - власником землі в кількості 966 десятин є Йоганн Яковлевич Тільман (нім. Johann Tielmann), родом з Молочанських менонітських колоній.

В 1884 році біля роз'їзду Кудашівка засновується маєток Тільмана "Независимо".

В 1903 році був введений в експлуатацію паровий вальцевий млин Тільмана.[2]

В 1909 році млин при станції Кудашівці Алферівської волості перемелював 140 000 пудів пшениці.[3]

В 1910 році маєток Тільмана отримав велику срібну медаль в напрямку "Польове господарство" на Південно-Російській обласній сільськогосподарській, промисловій та кустарній виставці в Катеринославі.[4]

В 1913 році на млині Тільмана працювало 15 робітників, був паровий двигун потужністю 35 к.с., перемелювалось 182 000 пудів пшениці.[5]

Схема залізничної станції Кудашівка[6]

В 1916 році зі станції Кудашівка відправлялося борошна до 500 вагонів на рік і до 600 вагонів на рік хліба в зерні відправників-колоністів.[6]

В 1918 році в колонії було 26 господарств, будинки будувалися з цегли.

В 1925 році в селищі і залізничній станції Кудашівці Божедарівського району Криворізької округи налічувалось 30 господарств, 155 осіб, 1 тепловий млин.[7]

В 1930 році тут оселилися на новій вулиці 18 родин німців з села Ямбург, які змушені були покинути свої оселі під час затоплення частини села при будівництві греблі ДніпроГЕСу.

Під час голодомору 1932-1933 років в селі померло 9 осіб.

В 1930-1941 роках в селі було репресовано 43 особи.

Перед початком німецько-радянської війни в 1941 році населення складало 111 родин, 562 особи, в тому числі: німців - 88 родин, 467 осіб (84%), українців - 21 родина, 87 осіб, інших - 2 родини, 8 осіб.

В 1942 році в селі Гінденбурзі (Кудашівці) Божедарівського району Верхньодніпровського ґебіту генеральної округи Дніпропетровськ Райхскомісаріату Україна населення складало 122 родин, 576 особ, в тому числі німців - 112 родин, 527 осіб (92%), українців - 8 родин, 43 особи, інших - 2 родини, 6 осіб.

В часи радянської влади тут розміщувалась центральна садиба колгоспу «Путь Ильича».

22 жовтня 2014 року у селі невідомі завалили пам'ятник Леніну.

Сучасність

[ред. | ред. код]

В селищі працює декілька агрофірм та селянських фермерських господарств.

Є школа, дошкільний навчальний заклад, лікарська амбулаторія, будинок культури.

Населення

[ред. | ред. код]

Розподіл населення за рідною мовою за даними перепису 2001 року[8]:

Мова Відсоток
українська 94,8 %
російська 4,3 %
інші/не вказали 0,9 %

Постаті

[ред. | ред. код]
  • Дмитренко Олександр Станіславович — тракторист, комбайнер, кавалер ордена «За заслуги» III ступеня[9].
  • Дмитренко Олександр Олександрович — воїн, нагороджений почесною відзнакою - Нагрудним знаком «За вірність народу України» ІІ ступеня за вагомі досягнення у бойовій та службовій підготовці, зразкове виконання військового обовʼязку із захисту державного суверенітету та територіальної цілісності України, активну громадянську позицію, високий патріотизм та з нагоди Дня Конституції України[10].

Література

[ред. | ред. код]
  • Історія міст і сіл Української РСР. Том 4. Дніпропетровська область. — К.: Головна редакція УРЕ АН УРСР, 1971. — С. 364
  • Куда́шівка // Історія міст і сіл Української РСР : у 26 т. / П.Т. Тронько (голова Головної редколегії). — К. : Головна редакція УРЕ АН УРСР, 1967 - 1974. — том Дніпропетровська область / А.Я. Пащенко (голова редколегії тому), 1969 : 959с. — С.364
  • Jakob Mohr. Geschichten der bayerischen Kolonie Jamburg, derer Tochterkolonien und Verbannungsort Asbest. - Bad Laer, 2004. - 470 S. (Якоб Мор. Історії баварської колонії Ямбург, її дочірніх колоній та місця заслання Асбест. - Бад Лєр, 2004. - 470 стор.)

Посилання

[ред. | ред. код]
  • Звіти «оперативної групи Штумпп». tsdea.archives.gov.ua. Архів оригіналу за 18 грудня 2021. Процитовано 18 грудня 2021.
  • Сайт Криничанської РДА [Архівовано 7 січня 2014 у Wayback Machine.]

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. ВВРУ, 2019, № 8, стор. 24
  2. По Екатерининской железной дороге. Выпуск 1 (Введение и часть первая) Издание Управления Екатерининской железной дороги. — Екатеринослав: Товарищество «Печатня С. П. Яковлева», 1903. — с.124
  3. Список фабрик и заводов России. Торговый Дом Л. и Э. Метцль и Ко // Москва, Санкт-Петербург, Варшава: Центральная контора объявлений, 1910.– с.696
  4. Южно-Русская Областная Сельскохозяйственная,Промышленная и Кустарная Выставка 1910 года в Екатеринославе. Издание Екатеринославского губернского земства под общей редакцией инженер-технолога А. Ф. Родзевича-Белевича. Типо-Цинкография Густава Берс. Екатеринослав. 1912.
  5. Фабрично-заводские предприятия Российской империи (исключая Финляндию). Езиоранский Л.К. 1914 - с.617
  6. а б Альбом схематических планов станций Екатерининской железной дороги. Издание 1917 года. — Екатеринослав: Типо-Литография Екатерининской железной дороги, 1917. – с.226
  7. Описание населенных мест Екатеринославской губернии (на 1-е января 1925 г.) - Екатеринослав : Типо-Литография Екатерининской ж. д., 1925. - с.290-291
  8. Рідні мови в об'єднаних територіальних громадах України — Український центр суспільних даних
  9. Указ президента України № 849/2019. Архів оригіналу за 20 грудня 2019. Процитовано 3 лютого 2020.
  10. (PDF) https://oblrada-pl.gov.ua/sites/default/files/field/docs/168_1.pdf. {{cite web}}: Пропущений або порожній |title= (довідка)