Очікує на перевірку

Кудрін Олексій Леонідович

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Кудрін.
Кудрін Олексій Леонідович
рос. Алексей Леонидович Кудрин
Народився12 жовтня 1960(1960-10-12)[1][2] (64 роки)
Добеле, Добельський район, Латвійська Радянська Соціалістична Республіка, СРСР
Країна СРСР
 Росія
Діяльністьполітик, економіст, міністр фінансів
Галузьекономіка[3], політика[3] і міністерство фінансів[d][3]
Alma materЕкономічний факультет Санкт-Петербурзького державного університетуd (1983)
Науковий ступіньдоктор економічних наук[d] (2018)
Знання мовросійська[3]
ЗакладВища школа економіки (Москва)
ПосадаЗаступник голови Уряду Росії і Міністр фінансів Російської Федераціїd
Військове званнялейтенант-полковник
ПартіяКПРС і Союз правих сил
Автограф
Нагороди
Орден «За заслуги перед Вітчизною» II ступеня Орден «За заслуги перед Вітчизною» III ступеня Орден «За заслуги перед Вітчизною» IV ступеня Орден Дружби (Російська Федерація) Медаль Столипіна П. А. I ступеня Медаль Столипіна П. А. II ступеня
Почесна грамота Президента Російської Федерації
Великий офіцер Ордена За заслуги перед Італійською Республікою
подяка Президента Російської Федерації Почесна грамота уряду Російської Федерації Подяка уряду Російської Федерації орден імені Ахмата Кадирова
IMDbID 3397378
Сайтalexey-kudrin.ru

Олексі́й Леоні́дович Ку́дрін (рос. Алексей Леонидович Кудрин, нар. 12 жовтня 1960 року)  — російський державний і політичний діяч. Голова Рахункової палати Російської Федерації з 22 травня 2018 року[4] по 30 листопада 2022 року.

Заступник голови Уряду Російської Федерації (2007—2011), міністр фінансів Російської Федерації (2000—2011). Кандидат економічних наук, професор.

Життєпис

[ред. | ред. код]

Народився 12 жовтня 1960 року в Добеле, Латвійської РСР у родині військового шифрувальника росіянина Леоніда Кудріна та латвійки Зінти Міллере, депортованої у 1941 році до Сибіру.

До вступу до Ленінградського державного університету працював в Академії тилу і транспорту Міністерства оборони СРСР в м. Ленінграді автомеханіком, інструктором практичного навчання лабораторії двигунів. Після закінчення економічного факультету Ленінградського Державного Університету — стажист-дослідник Інституту соціально-економічних проблем Академії наук СРСР.

У грудні 1985 року поступив в очну аспірантуру Інституту економіки АН СРСР. Захистивши кандидатську дисертацію, займався науковою діяльністю в Інституті соціально-економічних проблем АН СРСР.

З жовтня 1990  працював заступником голови Комітету з економічної реформи виконкому Ленсовєта. Після ліквідації Комітету з економічної реформи перейшов в Комітет з управління Ленінградської зони вільного підприємництва.

З листопада 1991 по 1992  — заступник голови Комітету з економічного розвитку.

З серпня 1992  по 1993  — голова Головного фінансового управління мерії Санкт-Петербургу (згодом перейменованого у Фінансовий комітет).

З 1993 по червень 1996  — заступник, перший заступник мера, член Уряду міста, голова Комітету економіки і фінансів мерії Санкт-Петербурга.

У серпні 1996 указом Президента Російської Федерації призначений заступником керівника Адміністрації Президента Російської Федерації, начальником Головного Контрольного управління Президента Російської Федерації.

У березні 1997  О. Л. Кудрін Указом Президента Російської Федерації Бориса Єльцина призначений першим заступником Міністра фінансів Російської Федерації. Проводив переговори з клубом кредиторів після російського дефолту 1998 року.

З січня 1999  — перший заступник голови правління РАТ «ЄЕС Росії».

У червні 1999 призначений Першим заступником Міністра фінансів Російської Федерації.

З травня 2000 Указом Президента Російської Федерації призначений заступником Голови Уряду Російської Федерації — Міністром фінансів Російської Федерації.

З 9 березня 2004 року Указом Президента Російської Федерації призначений Міністром фінансів Російської Федерації.

У травні 2004 року зберіг свою посаду в новому кабінеті Фрадкова.

У вересні 2007 року зберіг свій портфель в кабінеті Зубкова і став віце-прем'єром.

Прихильник ліберальних економічних реформ. В період його керівництва міністерством фінансів федеральний бюджет Росії зводиться з профіцитом, створений Стабілізаційний фонд, відбувається активна виплата зовнішньої заборгованості, введена «плоска шкала» прибуткового податку.

23 грудня 2004 був названий британським журналом The Banker міністром фінансів року, ставши переможцем в двох категоріях: «Світовий міністр фінансів року» і «Міністр фінансів року країн Європи». У 2006 році британська газета «Emerging markets» назвала Олексія Кудріна найкращим міністром фінансів серед європейських країн, що розвивалися.

12 травня 2008 р. призначений заступником Голови Уряду Російської Федерації — міністром фінансів Російської Федерації в новому уряді Володимира Путіна.

Кудрін займав пост міністра фінансів РФ з 2000 по 2011 рік.

У вересні 2011 пішов з уряду через розбіжності з прем'єром Дмитром Медведєвим.

6 квітня 2012 року Кудрін заявив про створення в Росії «Комітету громадянських ініціатив»[5][6][7].

З березня 2015 року обіймає посаду Голови Ради директорів НПФ БУДУЩЕЕ (до червня 2015 року — НПФ БЛАГОСОСТОЯНИЕ ОПС).

18 червня 2015 року Кудрін виступив з ідеєю проведення дострокових президентських виборів в Росії. Єдина Росія побачила в цій ініціативі загрозу стабільності в суспільстві[8][9], а депутат Держдуми від Справедливої ​​Росії Михайло Ємельянов вважав це вступом в президентську гонку[10].

В ході прямої лінії 2016 року Путін повідомив про те, що Кудрін буде активно працювати в експертній раді при президенті над питаннями щодо стратегії розвитку РФ і в період після 2018 року, бо він «хоче вносити свій внесок у вирішення проблем, перед якими стоїть країна»[11].

У 2012—2015 роках, виступаючи як експерт, Кудрін неодноразово полемізував з президентом РФ Володимиром Путіним і партією влади «Єдина Росія» з ключових питань розвитку суспільства, економіки та держави[12][13][8][9].

20 квітня 2016 року Кудрін погодився очолити раду Центру стратегічних розробок.[14]. 30 квітня 2016 року указом Путіна Кудрін призначений заступником голови Економічної ради при Президентові Росії[15].

У травні 2016 року Олексій Кудрін як Голова Центру стратегічних розробок РФ у ході засідання президії економічної ради заявив, що Росія повинна вбудовуватися в міжнародні технологічні ланцюжки, для чого потрібно «знизити геополітичну напруженість». Зі слів джерел, — трьох учасників засідання ради — у відповідь Путін заявив, що, нехай Росія в чомусь і відстала, але у неї «тисячолітня історія і Росія не стане торгувати суверенітетом».[16]

10 травня 2018 року після інавгурації Володимира Путіна Олексію Кудріну запропонували очолити Рахункову Палату Російської Федерації.[17] Пізніше, зустрівшись із керівництвом Єдиної Росії, він погодився з цією пропозицією.[18][19]

Голова Рахункової палати

[ред. | ред. код]

22 травня 2018 року Державна Дума РФ затвердила Кудріна на посаді Голови Рахункової палати РФ.

Творчий доробок

[ред. | ред. код]

Автор понад 15 наукових робіт в області економіки і фінансів.[20].

Чини і звання

[ред. | ред. код]
  • Дійсний державний радник Російської Федерації 1 класу (3 грудня 1996 року)[21].
  • Підполковник запасу, артилерист[22][23].

Сім'я

[ред. | ред. код]

Одружений, виховує дітей.

Посилання

[ред. | ред. код]

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. ↑ Munzinger Personen
  2. ↑ Davos 2014 Participant List
  3. ↑ а б в г Чеська національна авторитетна база даних
  4. ↑ Держдума призначила Кудріна на посаду голови Рахункової Палати РФ. РИА Новости (рос.). Архів оригіналу за 22 травня 2018. Процитовано 22 травня 2018.
  5. ↑ Miriam Elder (26 вересня 2011). Alexei Kudrin leaves Russian government after Medvedev row. The Guardian. Архів оригіналу за 14 березня 2013. Процитовано 30 травня 2016.
  6. ↑ Alexei Anishchuk (26 вересня 2011). Russian Finance Minister Kudrin ousted in power struggle. Reuters. Архів оригіналу за 26 листопада 2015. Процитовано 30 травня 2016.
  7. ↑ Michael Schwirtz (26 вересня 2011). Russian President Fires Finance Minister for Insubordination. The New York Times. Архів оригіналу за 30 травня 2016. Процитовано 30 травня 2016.
  8. ↑ а б Кудрин предложил подумать о досрочных выборах президента. Архів оригіналу за 29 вересня 2015. Процитовано 30 травня 2016.
  9. ↑ а б «Единая Россия» увидела в заявлении Кудрина угрозу стабильности в стране. Архів оригіналу за 4 вересня 2015. Процитовано 30 травня 2016.
  10. ↑ Эсэры сочли заявление Кудрина вступлением в президентскую гонку. Архів оригіналу за 21 вересня 2016. Процитовано 30 травня 2016.
  11. ↑ Владислав Гордеев. Путин рассказал об устроившей Кудрина форме сотрудничества [Архівовано 25 травня 2016 у Wayback Machine.] «РБК», 16.04.2016
  12. ↑ Путин и Кудрин поспорили об экономической программе. Архів оригіналу за 22 червня 2016. Процитовано 30 травня 2016.
  13. ↑ О чем поспорили Кудрин с Путиным?. Архів оригіналу за 22 червня 2016. Процитовано 30 травня 2016.
  14. ↑ Кудрин согласился на работу в Центре стратегических разработок (ru-RU) . Interfax. Архів оригіналу за 5 червня 2016. Процитовано 21 квітня 2016.
  15. ↑ Кудрина назначили замглавы экономического совета при президенте. Архів оригіналу за 4 червня 2016. Процитовано 30 травня 2016.
  16. ↑ СКАНДАЛ У КРЕМЛІ: КУДРІН ВКАЗАВ ПУТІНУ НА ВІДСТАЛІСТЬ РФ. Архів оригіналу за 2 червня 2016. Процитовано 30 травня 2016.
  17. ↑ Кудріну запропонували очолити Рахункову палату РФ (рос.). Архів оригіналу за 15 травня 2018. Процитовано 10 травня 2018.
  18. ↑ Кудрін погодився зайняти посаду голови Рахункової палати РФ. Interfax.ru (ru-RU) . 14 травня 2018. Архів оригіналу за 14 травня 2018. Процитовано 14 травня 2018.
  19. ↑ Більше повноважень: Кудрін очолить Рахункову палату. Газета.Ru. Архів оригіналу за 14 травня 2018. Процитовано 14 травня 2018.
  20. ↑ Кудрин Алексей Леонидович — биография. — 24News.ru. Архів оригіналу за 17 червня 2019. Процитовано 30 травня 2016.
  21. ↑ Указ Президента Російської Федерації від 3 грудня 1996 року № 1613 «Про присвоєння кваліфікаційних розрядів федеральним державним службовцям Адміністрації Президента Російської Федерації». Архів оригіналу за 31 липня 2013. Процитовано 14 травня 2018.
  22. ↑ Путін запропонував відправити Кудріна в армію за командний голос [Архівовано 6 березня 2016 у Wayback Machine.], lenta.ru
  23. ↑ Онучі для підполковника Кудріна [Архівовано 9 січня 2010 у Wayback Machine.], gazeta.aif.ru
Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Кудрін_Олексій_Леонідович&oldid=41343768