Кузик Констянтин
| Кузик Констянтин | |
|---|---|
| Народився |
15 лютого 1909 С. Джурин Чортківського повіту |
| Помер |
27 вересня 1989 (80 років) М. Краків |
| Країна |
 Україна |
| Галузь | педагог, письменник, літературо - і мистецтвознавець, фольклорист, публіцист, перекладач |
Кузик Констянтин (псевдоніми: Кость Джуринка (від назви річки, яка протікає через село Джурин на Тернопільщині), "Подруцький", Джуринський; 1909—1989) — педагог, письменник, літературо - і мистецтвознавець, фольклорист, публіцист, перекладач, редактор (Польща).
Життєпис[ред. | ред. код]
Констянтин Кузик народився 15 лютого 1909 року в с. Джурин Чортківського повіту. Є родичем по материній лінії Євгена Барана.
У 1928 році закінчив Державну учительську Семінарію у Чорткові. Працював у Дубнівському повіті (1928—1940 рр.). З 1936 — службовець інструкторського відділу українських кооперативів у Луцьку. Вчителював у Станиславові та Самборі з 1940 р.[1]
Двічі мобілізований до Радянської армії. Під час Другої світової війни був у полоні. У 1946 році переїжджає до Польщі. Помер 27 вересня 1989 року у м. Кракові.
Творчість[ред. | ред. код]
Кузик є зачинателем літературної критики Українського суспільно-культурного товариства у Польщі. 1964 р. у Варшаві виходить літературна антологія УСКТ «Гомін» за редакцією Костя Кузика, у ній надруковано твори 43 авторів. Сам редактор мотивував видання антології тим, що в Польщі «щораз ширше розгортається культурна робота, діють українські школи, українська мова вивчається в багатьох гуртках при польських школах, українське слово звучить по радіо, працюють численні гуртки художньої самодіяльності.[2]
Костянтин Кузик, журналіст і редактор «Українського календаря» у Польщі (1968 р.) Кость Кузик — автор чудових біографічних повістей про Тараса Шевченка, Івана Франка, Лесю Українку, Миколу Лисенка, Карла Шимановського, польського композитора та видатного піаніста.
Творчий спадок[ред. | ред. код]
посібник "Читанка"
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ Чорпіта О. Славний син Джурина (до 100-річчя з дня народження Костянтина Кузика) / О. Чорпіта // Голос народу. — 2009. — 20 лютого. — С. 4.
- ↑ Відгомін на «Гомін» [Архівовано 23 березня 2018 у Wayback Machine.]
Джерела[ред. | ред. код]
- Відгомін на «Гомін» [Архівовано 23 березня 2018 у Wayback Machine.]
- Джуринка К. Свідоцтво доби / К. Джуринка // Гомін : літ. антол. – Варшава,1964. – 305 с.
- Чорпіта О. Славний син Джурина ( до 100-річчя з дня народження Костянтина Кузика) / О. Чорпіта // Голос народу. - 2009. - 20 лютого. - С.4
- Чорпіта Я, Чорпіта О. Літературно-мистецька та наукова Чортківщина / Я. Чорпіта, О. Чорпіта. - Чортків: ВАТ "Поліграфіст", 2007. - С. 44
|
Це незавершена стаття про особу, що має стосунок до України. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |