Кузнецова Ганна Романівна

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Кузнецова Ганна Романівна
рос. Кузнецова Анна Романовна
Народилася28 грудня 1924(1924-12-28)
Кічигіно, Гжатський повіт, Смоленська губернія, РРФСР, СРСР
Померланевідомо
ГромадянствоСРСР СРСР
Національністьросіянка
Відома завдякимедик
Військове звання Старшина
ПартіяКПРС
Нагороди
Медаль імені Флоренс Найтінгейл
Медаль імені Флоренс Найтінгейл
Орден Вітчизняної війни I ступеняОрден Червоної ЗіркиОрден Червоної Зірки
Медаль «За трудову доблесть»
Медаль «За трудову доблесть»
Медаль «За доблесну працю (За військову доблесть)»
Медаль «За доблесну працю (За військову доблесть)»
Медаль «За оборону Москви»
Медаль «За оборону Москви»
Медаль «За перемогу над Німеччиною у Великій Вітчизняній війні 1941—1945 рр.»Медаль «20 років перемоги у ВВВ»
Медаль «30 років перемоги у ВВВ»Медаль «40 років перемоги у ВВВ»
Медаль «50 років Збройних Сил СРСР»
Медаль «50 років Збройних Сил СРСР»
Медаль «60 років Збройних Сил СРСР»
Медаль «60 років Збройних Сил СРСР»

Га́нна Рома́нівна Кузнецо́ва, до шлюбу Тара́сова (1924 — ?) — радянська військова медикиня часів Другої світової війни, нагороджена медаллю імені Флоренс Найтінгейл (1967).

Життєпис

[ред. | ред. код]

Народилась у селі Кічигіно, нині — присілок у складі Родомановського сільського поселення Гагарінського району Смоленської області Росії. Зростала і навчалась у м. Москва.

З початком німецько-радянської війни добровільно звернулась до Сокольницького РВК м. Москви, звідки, після закінчення чотиримісячних курсів сандружинниць, направлена санінструкторкою 1-го Сокольницького робітничого батальйону 9-го стрілецького полку 5-ї Московської стрілецької дивізії народного ополчення. Брала участь в обороні Москви.

У 1942 році — санінструкторка 42-го окремого загороджувального загону 39-ї армії Калінінського фронту. 15 грудня 1942 року в бою, виносячи з поля бою пораненого командира, отримала осколкове поранення у стегно і контузію.

Після одужання продовжила військову службу хірургічною сестрою 218-го окремого медико-санітарного батальйону 178-ї стрілецької дивізії.

Всього за роки війни старшина медичної служби Г. Р. Тарасова особисто надала медичну допомогу і винесла з поля бою 125 поранених бійців і командирів з їх особистою зброєю.

Після закінчення війни демобілізувалась, повернулась у Москву. З відзнакою закінчила курси медичних сестер Червоного Хреста, працювала старшою медичною сестрою фізіотерапевтичного відділення одного з лікувальних закладів м. Москва.

Нагороди

[ред. | ред. код]

У 1967 році удостоєна почесної нагороди Міжнародного комітету Червоного Хреста — медаллю імені Флоренс Найтінгейл.

Нагороджена орденом Вітчизняної війни 1-го ступеня (11.03.1985), двома орденами Червоної Зірки (1943, …) і медалями, у тому числі «За трудову доблесть».

Посилання

[ред. | ред. код]
  • М. Товбін «Медсестра Анна Кузнецова» // журнал «Крестьянка», 1970, № 5, стор. 5. (рос.)