Кузьміна Олена Єфимівна

Кузьміна Олена Єфимівна
Народилася	13 квітня 1931(1931-04-13)  Москва, СРСР
Померла	17 жовтня 2013(2013-10-17) (82 роки)  Москва, Росія
Країна	СРСР  Росія
Діяльність	антрополог, археолог
Alma mater	Історичний факультет МДУ
Заклад	Інститут археології РАН
Науковий ступінь	доктор історичних наук
Нагороди

Олена Юхимівна Кузьміна (13 квітня 1931(19310413), Москва, СРСР — 17 жовтня 2013, Москва) — радянська і російська вчена, археолог і культуролог, фахівець з індоіранської проблематики, доісторичних степових міграцій, культурології, музеєзнавства. Головна наукова співробітниця Сектору прикладної культурології і культурної політики Російського інституту культурології.

Дійсний член Російської академії природничих наук (1998), доктор історичних наук, заслужена діячка науки.

Життєпис

Олена Кузьміна народилася в родині спадкових московських інтелігентів. Закінчила школу № 613 в Москві з золотою медаллю 1949 року. В цьому ж році вступила на Кафедру археології історичного факультету МДУ.

Протягом 1954—1957 років — в аспірантурі Інституту історії матеріальної культури (пізніше — Інститут археології АН СРСР). Від 1957 до 1986 року працювала науковою, потім старшою науковою співробітницею, начальницею експедиції в Інституті археології.

1964 року захистила кандидатську дисертацію «Розвиток виробництва металевих виробів у Середній Азії в епоху енеоліту та бронзи».

1988 року захистила докторську дисертацію «Матеріальна культура племен андронівської спільноти походження індоіранців».

Олена Юхимівна вважала своїм головним учителем видатного сходознавця М. М. Дьяконова (1907—1954).

Наукова діяльність

Проводила археологічні розкопки на Південному Уралі і в Казахстані, відкривши понад 100 пам'яток і розкопавши понад 40 поселень і могильників бронзової доби.

Від 1986 року працювала в Російському інституті культурології спочатку завідувачкою відділу музеєзнавства, а потім головною науковою співробітницею. Брала участь в експедиціях ЮНЕСКО в Індії і Шрі-Ланці, читала лекції в університетах (Париж, Лондон, Кембридж, Оксфорд, Берлін, Франкфурт, Неаполь, Гарвард, Лос-Анджелес, Стенфорд, Берклі, Коломбо, Делі тощо), а також в університетах і музеях Росії, Казахстану, Киргизії, Узбекистану, Таджикистану.

Має понад 300 наукових публікацій, серед яких 14 монографій. Книга «The Origin of the Indo-Iranians» (Leiden, Boston: Brill, 2007) отримала Міжнародну премію і фірман за кращу книгу року з історії Ірану.

Сфера наукових інтересів: археологія бронзової доби степів Євразії та Середньої Азії, культурні зв'язки з Китаєм, етногенез індо-іранських народів, міфологія і семантика мистецтва бактрійців і сако-скіфів, історія культури, культурологія, сучасні етнокультурні процеси, музеєфікація і охорона пам'яток культури.

Міжнародні асоціації

Член-кореспондент Німецького археологічного інституту (Берлін), дійсна член Європейського товариства іранологів (Рим) і Асоціації археології Південної Азії (Лондон), президент музейної комісії Асоціації орієнталістів Росії; експерт Центральноазіатської комісії ЮНЕСКО з надання статусу пам'ятки Світової спадщини.

Нагороди та звання

• Заслужений діяч науки Російської Федерації (31 січня 2002 року) — за заслуги в науковій діяльності та підготовку висококваліфікованих фахівців
• Орден Дружби (9 січня 2012) — за великі заслуги в розвитку вітчизняної культури і мистецтва, багаторічну плідну діяльність

Основні роботи

• Кузьмина, Е. Е. Предыстория Великого шёлкового пути / Федерал. агентство по культуре и кинематографии, Рос. ин-т культурологии. — М: РИК: URSS, 2009.
• Кузьмина, Е. Е. Классификация и периодизация памятников андроновской культуры. — Актобе, 2008.
• Кузьмина, Е. Е. Арии — путь на юг / Рос. ин-т культурологии. — М.: Летний сад., 2008.
• Kuzmina, E. The Prehistory of the Silk Road. — Phyladelphia, 2008.
• Kuzmina, E. The Origin of the Indo-Iranians. — Leiden, Boston: «Brill», 2007.
• Кузьмина, Е. Е. Мифология и искусство скифов и бактрийцев: (культурологические очерки)=Mythology and art of Scythians and Bactrians: (essays on cultural history) / М-во культуры РФ, Рос. ин-т культурологии. — М., 2002.
• Kuzmina E. Tradition Andronovo. World Internet Encyclopedia of Prehistory. — Chicago, 2001.
• Кузьмина, Е. Е. Откуда пришли индоарии? : материальная культура племен андроновской общности и происхождение индоиранцев / Рос. акад. наук ; М-во культуры РФ, Рос. ин-т культурологии. — М. : Наука, Вост. лит., 1994. — 464 с. : ил., карт. — Библиогр.: с. 281—359. — Рез. англ.
• Кузьмина, Е. Е. Национальная культурная политика Великобритании и музей: пособие для аспирантов / М-во культуры РФ, Рос. ин-т культурологии. — М., 1992. — 63 с. : ил. — (Этнология и проблемы культурного проектирования).
• Кузьмина, Е. Е. Древнейшие скотоводы от Урала до Тянь-Шаня / ред. В. И. Мокрынин. — Фрунзе: Илим, 1986. — 134 с.
• Кузьмина, Е. Е. Происхождение индоиранцев в свете новейших археологических открытий / Е. Е. Кузьмина, К. Ф. Смирнов ; АН СССР, Ин-т археологии; ред. Н. Я. Мерперт. — М. : Наука, 1977. — 83 с.
• Кузьмина, Е. Е. В стране Кавата и Афрасиаба / ред. К. Ф. Смирнов. — М. : Наука, 1977. — 144 с. — (Из истории мировой культуры).
• Кузьмина, Е. Е. Андроновская культура. Вып. 1. Памятники западных областей / Е. Е. Кузьмина и др. ; АН СССР. Ин-т археологии. — М. ; Л. : Наука, 1966. — (Археология СССР: свод археологических источников; вып. В3-2).
• Кузьмина, Е. Е. Металлические изделия энеолита и бронзового века Средней Азии / АН СССР. Ин-т археологии; ред. В. И. Мошинская. — М. ; Л. : Наука, 1966. — (Археология СССР: свод археологических источников; вып. В4-9).

Посилання

• Е. Е. Кузьмина^{[недоступне посилання з Октябрь 2018]} // Публикации ведущих сотрудников Российского института культурологии: библиогр. указ. — М., 2007. — С. 41-45;
• Окороков А. В. Елена Ефимовна Кузьмина [Архівовано 27 березня 2020 у Wayback Machine.] // Культурологический журнал. 2013. № 3 (13);
• Арии степей Евразии: эпоха бронзы и раннего железа в степях Евразии и на сопредельных территориях.: сб. памяти Е. Е. Кузьминой / АлтГУ, РАН, СО, Ин-т археологии и этнографии, Рос. ин-т культурологии; отв. ред. В. И. Молодин, А. В. Епимахов. — Барнаул: Изд-во АлтГУ, 2014. — 600 с. : ил. ISBN 978-5-7904-1777-1