Перейти до вмісту

Кузьмінський Іван Юрійович

Додати посилання
Очікує на перевірку
Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Кузьмінський.
Іван Кузьмінський
Іван Юрійович Кузьмінський
 Старший солдат
Загальна інформація
Народження5 жовтня 1983(1983-10-05)
Бердичів, Житомирська область, Українська РСР, СРСР
Смерть17 травня 2023(2023-05-17) (39 років)
Діброва, Кремінська міська територіальна громада, Сєвєродонецький район, Луганська область, Україна
ПохованняБердичів
ГромадянствоУкраїна Україна
Національністьукраїнець
Alma MaterЖитомирське державне музичне училище імені Віктора Косенка, Київська державна консерваторія
Псевдо«Доцент»
Військова служба
ПриналежністьУкраїна Україна
Вид ЗСЗСУ Збройні сили
Формування
 67 ОМБр
Війни / битвиРосійсько-українська війна
Нагороди та відзнаки
Орден «За мужність» ІІІ ступеня
Орден «За мужність» ІІІ ступеня

Іван Юрійович Кузьмінський (позивний «Доцент»; 5 жовтня 1983, м. Бердичів, Житомирська область — 17 травня 2023, біля с. Діброва, Луганська область) — український музикознавець, режисер, науковець, військовослужбовець, старший солдат 67 ОМБр Збройних сил України, учасник російсько-української війни. Кавалер ордена «За мужність» III ступеня (2024, посмертно). Кандидат мистецтвознавства (2014)[1].

Життєпис

[ред. | ред. код]

Іван Кузьмінський народився 5 жовтня 1983 року в місті Бердичеві на Житомирщині.

Навчався у Десятій середній школі міста Бердичева (нині - Ліцей № 10 "Тріумф" м. Бердичева Житомирської області), а також у Бердичівській музичній школі. У 2003 році закінчив з відзнакою Житомирське державне музичне училище ім. В. С. Косенка (спеціальність - "Музичне мистецтво"), у 2008 році - Національну музичну академію України імені Петра Чайковського (спеціальність - "Музичне мистецтво").

Працював викладачем Житомирського державного музичного училища ім. В. С. Косенка, доцентом кафедри старовинної музики Національної музичної академії України ім. П. І. Чайковського, читав лекції по всій Україні.

У 2014 році в alma mater захистив дисертацію на здобуття наукового ступеня кандидата мистецтвознавства зі спеціальності "Музичне мистецтво" на тему "Витоки, музична теорія та виконавська практика партесного багатоголосся", закінчив докторантуру .

З 2008 року був режисером дитячого телеканалу «Малятко TV».

З початком широкомасштабного російського вторгнення став на захист України. Старший солдат, тимчасово виконуючий обов’язки командира розвідувального взводу 2-го механізованого батальйону "Росомахи" 67-мої окремої механізованої бригади (Україна).

Загинув 17 травня 2023 року від кулі снайпера біля села Діброва на Луганщині.

Похований в рідному місті. Залишилися мати, дружина, донька та син.

Доробок

[ред. | ред. код]

Автор наукових статей про давню українську музику. 2019 року в експозиції Національного музею історії України віднайшов невідомий рукопис музично-теоретичного трактату, який походив з XVIII століття.

Нагороди

[ред. | ред. код]
  • Орден «За мужність» III ступеня (22 березня 2024, посмертно) — за особисту мужність, виявлену у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України, самовіддане виконання військового обов'язку[2].
  • Нагрудний знак "Знак пошани" (20 вересня 2024, посмертно).

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. ↑ Кузьмінський Іван Юрійович. Науковці України.
  2. ↑ Указ Президента України від 22 березня 2024 року № 166/2024 «Про відзначення державними нагородами України»

Джерела

[ред. | ред. код]

Посилання

[ред. | ред. код]
Емблема Збройних сил України Це незавершена стаття про військового чи військову Збройних сил України.
Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її.
Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Кузьмінський_Іван_Юрійович&oldid=44220532