Кузьмін Любомир Ігорович
| Кузьмін Любомир Ігорович | ||
|---|---|---|
 Старший солдат | ||
 | ||
| Загальна інформація | ||
| Народження | 28 серпня 1990 Славське Львівська область | |
| Смерть | 23 травня 2014 (23 роки) Новопавлівка Донецька область | |
| Громадянство |  Україна | |
| Військова служба | ||
| Роки служби | 2014 | |
| Приналежність | Україна | |
| Вид ЗС |  Сухопутні війська | |
| Рід військ |  Механізовані війська | |
| Формування | ||
| Війни / битви | ||
| Нагороди та відзнаки | ||
| ||
Любоми́р І́горович Кузьмі́н (28 серпня 1990, Славське Сколівський район Львівська область — 23 травня 2014, Новопавлівка Волноваський район Донецька область) — старший солдат Збройних сил України, учасник російсько-української війни.
Любомир був найстаршим з чотирьох братів. 2007 року закінчив ЗОШ. Пройшов строкову армійську службу на посаді водія. Працював у Славському різноробом та водієм.
В часі війни мобілізований у кінці березня 2014-го — водій-електрик медичного пункту 1-го механізованого батальйону 51-ї окремої механізованої бригади. Разом із підрозділом у травні 2014 року перебував в районі міста Волноваха на Донеччині.
23 травня 2014 року Любомир виїхав у звичайний рейс. За 5 кілометрів від села Новопавлівка Волноваського району військова санітарна машина УАЗ-«таблетка» була обстріляна автоматною чергою. Солдат Кузьмін загинув. Офіцер, який був поряд із ним, дістав важкі поранення.
За день до того у бою під Волновахою загинули 16 військовослужбовців 51-ї бригади, на місці того бою 2015 року встановлено меморіальну дошку, на ній вказане й ім'я Любомира Кузьміна[1].
Похований у Славському, почесне поховання біля церкви, з військовими почестями. В останню путь проводжали кілька тисяч людей[2][3].
Без Любомира лишились дружина Світлана та 3-річний син Артем. В листопаді 2015 року сім'ю загиблого військовослужбовця забезпечили квартирою у м. Стрий[4].
За особисту мужність і високий професіоналізм, виявлені у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України, вірність військовій присязі, відзначений — нагороджений медаллю «Захиснику Вітчизни» (27.06.2015, посмертно).
22 серпня 2014 року рішенням №479 сесії Сколівської районної ради Любомиру Кузьміну присвоєно звання «Почесний Громадянин Сколівського району» (посмертно).
- ↑ Меморіальна дошка. Архів оригіналу за 28 листопада 2021. Процитовано 23 травня 2017.
- ↑ Славське провело в останню путь свого героя Любомира Кузьміна
- ↑ На Львівщині попрощались із солдатом, який загинув на сході. Архів оригіналу за 22 грудня 2018. Процитовано 23 травня 2017.
- ↑ На Сколівщині купили житло для сім'ї загиблого в АТО бійця[недоступне посилання]
- Указ Президента України від 4 червня 2015 року № 311/2015 «Про відзначення державними нагородами України»
- Кузьмін Любомир Ігорович [Архівовано 3 квітня 2016 у Wayback Machine.]
- Вони загинули за Україну
- Старші солдати (Україна)
- Народились 28 серпня
- Народились 1990
- Померли 23 травня
- Померли 2014
- Військовики 51-ї механізованої бригади
- Нагороджені медаллю «Захиснику Вітчизни»
- Українські воїни, загиблі у російсько-українській війні (з 2014)
- Уродженці Славського
- Померли у Волноваському районі
- Поховані в Сколівському районі
- Почесні громадяни Сколівського району