Кукавська волость
Зовнішній вигляд
Кукавська волость | ||||
Центр | Мала Кукавка | |||
---|---|---|---|---|
Площа | 16 305 (1885) | |||
Населення | 8908 осіб (1885) | |||
Густота | 50 осіб / км² | |||
Кукавська волость — історична адміністративно-територіальна одиниця Могилівського повіту Подільської губернії з центром у селі Мала Кукавка.
Станом на 1885 рік складалася з 11 поселень, 10 сільських громад. Населення — 8908 осіб (4395 чоловічої статі та 4513 — жіночої), 1352 дворових господарства[1].
Площа, десятин | У тому числі орної, дес. | |
---|---|---|
Сільських громад | 6778 | 6064 |
Приватної власності | 9252 | 5320 |
Іншої власності | 275 | 239 |
Загалом | 16305 | 11623 |
Поселення волості:
- Мала Кукавка — колишнє власницьке село, 477 осіб, 79 дворів, школа, постоялий будинок. За 4 версти — бурякоцукровий завод із постоялим будинком.
- Велика Кукавка — колишнє власницьке село, 896 осіб, 150 дворів, православна церква, кузня.
- Жеребилівка — колишнє власницьке село при річці Лядова, 953 особи, 162 двори, православна церква, постоялий будинок, кузня.
- Іракліївка — колишнє власницьке село при річці Лядова, 537 осіб, 102 двори, каплиця, постоялий будинок.
- Ломазів — колишнє власницьке село при річці Лядова, 504 особи, 75 дворів, постоялий будинок.
- Нижчий Ольчедаїв — колишнє власницьке село при річці Лядова, 751 особа, 131 двір, православна церква, кузня, постоялий будинок, водяний млин, винокурний завод.
- Погоріла — колишнє власницьке село при річці Караєць, 953 особи, 177 дворів, православна церква, постоялий двір, 3 водяних млини.
- Рівне — колишнє власницьке село при річці Караєць, 1095 осіб, 196 дворів, православна церква, школа, поштова станція, постоялий двір, кузня, 2 водяних млини.
- Серебринці — колишнє власницьке село, 1306 осіб, 203 двори, православна церква, постоялий двір, постоялий будинок.
- Яструбна — колишнє власницьке село при річці Лядова, 429 осіб, 73 двори, православна церква, постоялий двір, постоялий будинок, 2 водяних млини, пивоварний і винокурний заводи.
- Волости и важнѣйшія селенія Европейской Россіи. По даннымъ обслѣдованія, произведеннаго статистическими учрежденіями Министерства Внутреннихъ Дѣлъ, по порученію Статистическаго Совѣта. Изданіе Центральнаго Статистическаго Комитета. Выпускъ III. Губерніи Малороссійскія и Юго-Западныя / Составилъ старшій редактор В. В. Зверинскій — СанктПетербургъ, 1885. (рос. дореф.)
- ↑ Волости и важнѣйшія селенія Европейской Россіи. По даннымъ обслѣдованія, произведеннаго статистическими учрежденіями Министерства Внутреннихъ Дѣлъ, по порученію Статистическаго Совѣта. Изданіе Центральнаго Статистическаго Комитета. Выпускъ III. Губерніи Малороссійскія и Юго-Западныя / Составилъ старшій редактор В. В. Зверинскій — СанктПетербургъ, 1885. (рос. дореф.)
Це незавершена стаття про адміністративно-територіальний поділ Російської імперії. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |