Кулабухов Валентин Федорович
Валентин Федорович Кулабухов | |
---|---|
рос. Валентин Фёдорович Кулабухов | |
Народження | 18 грудня 1913 Ханженково |
Смерть | 9 червня 1975 (61 рік) Київ, Українська РСР, СРСР |
Поховання | Байкове кладовище |
Країна | СРСР |
Рід військ | танкові війська |
Освіта | Військова академія бронетанкових військ імені Маршала Радянського Союзу Р. Я. Малиновського |
Роки служби | 1935–1960 |
Партія | КПРС |
Звання | Генерал-майор |
Війни / битви | Громадянська війна в Іспанії Радянсько-фінська війна Німецько-радянська війна |
Нагороди |
Валентин Федорович Кулабухов (рос. Валентин Фёдорович Кулабухов; 18 грудня 1913, Ханженково — 9 червня 1975) — радянський воєначальник, генерал-майор, Герой Радянського Союзу.
Народився 18 грудня 1913 року на станції Ханженково (нині в межах Макіївської міської ради Донецької області) в родині робітника. Росіянин. У 1932 році закінчив енергетичний технікум в місті Дніпропетровську. Працював техніком-монтажником на шахтах міста Макіївки.
У Червоній Армії з 1935 року. У 1936 році закінчив школу курси молодших командирів. Добровольцем брав участь у Громадянській війні в Іспанії 1936–1939 років. У 1939 році закінчив Курси удосконалення командного складу. Член ВКП (б) з 1939 року.
Учасник радянсько-фінської війни 1939–1940 років. Був командиром танкової роти 112-го танкового батальйону 35-ї танкової бригади 7-ї армії Північно-Західного фронту. З грудня 1939 по лютий 1940 року старший лейтенант Кулабухов брав участь в 15 танкових атаках. Особисто блокував і знищив три дзоти в системі фінської оборони по «лінії Маннергейма».
Указом Президії Верховної Ради СРСР від 21 березня 1940 року за зразкове виконання бойових завдань командування і проявлені при цьому відвагу і геройство Валентину Федоровичу Кулабуховуа було присвоєно звання Героя Радянського Союзу з врученням ордена Леніна і медалі «Золота Зірка» (№ 430).
У 1941 році капітан В. Ф. Кулабухов закінчив військову академію механізації і моторизації РСЧА. Брав участь у німецько-радянській війні. Був начальником штабу важкого танкового полку, бригади.
Після війни продовжував служити в Радянській Армії. У 1956 році закінчив Вищі академічні курси при Військовій академії імені М. В. Фрунзе.
З 1960 року генерал-майор В. Ф. Кулабухов у відставці. Жив у Києві. Помер 9 червня 1975 року. Похований в Києві на Байковому кладовищі.
Нагороджений орденом Леніна, двома орденами Червоного Прапора, орденом Вітчизняної війни 2-го ступеня, двома орденами Червоної Зірки, медалями.
- Герои Советского Союза. Краткий биографический словарь. Том 1. М.: Воениз., 1987.
- Протасов В. Д. Бессмертны имена твоих сынов, Россия. Москва. МГОУ. 2004.
- Народились 18 грудня
- Народились 1913
- Померли 9 червня
- Померли 1975
- Померли в Києві
- Поховані на Байковому кладовищі
- Радянські танкісти Другої світової війни
- Випускники Військової академії бронетанкових військ імені Р. Я. Малиновського
- Члени КПРС
- Генерал-майори (СРСР)
- Герої Радянського Союзу
- Кавалери ордена Леніна
- Кавалери ордена Червоного Прапора
- Кавалери ордена Вітчизняної війни II ступеня
- Кавалери ордена Червоної Зірки
- Уродженці Макіївки
- Учасники Громадянської війни в Іспанії
- Учасники радянсько-фінської війни