Кулаковка (Розсошанський район)
| село Кулаковка | |
|---|---|
| Кулаковка | |
| Країна |  Росія
|
| Суб'єкт Російської Федерації | Воронезька область |
| Муніципальний район | Розсошанський |
| Поселення | Старокалитвянське сільське поселення |
| Код ЗКАТУ: | 20247856002 |
| Код ЗКТМО: | 20647456106 |
| Основні дані | |
| Населення | 163 |
| Поштові індекси | 396634 |
| Телефонний код | +7 47396 |
| Географічні координати: | 50°13′19″ пн. ш. 40°03′17″ сх. д. / 50.22194444° пн. ш. 40.05472222° сх. д. |
| Часовий пояс | UTC+4 |
| Водойма | р. Дон |
| Мапа | |
  Кулаковка | |
|
| |
Кулаковка (рос. Кулаковка) — село Розсошанського району Воронізької області. Входить до складу Старокалитвянського сільського поселення.
Населення становить 163 особи за переписом 2010 року (209 осіб 2005 року, (219 осіб 2000 року).
Село розташоване у східній частині району на правому березі річки Дон.
За даними 1859 року на казенному хуторі Кулаковка (Кулаков) Острогозького повіту Воронізької губернії мешкало 628 осіб (310 чоловічої статі та 318 — жіночої), налічувалось 102 дворових господарства, існував православний молитовний будинок[1].
Станом на 1886 рік у колишній державній слободі, центрі Старо-Калитв'янської волості, мешкало 1051 особа, налічувалось 139 дворових господарств, існували православна церква, лавка, 18 вітряних млинів[2].
За переписом 1897 року кількість мешканців зросла до 1032 осіб (511 чоловічої статі та 521 — жіночої), з яких всі — православної віри[3].
| 2010[4] |
|---|
| 163 |
- (рос.) Кулаковка
- ↑ рос. дореф. Воронежская губернія. Списокъ населенныхъ мѣстъ по свѣдѣніямъ 1859 года, томъ IX. Изданъ Центральнымъ статистическимъ комитетомъ Министерства Внутренних Дѣлъ. СанктПетербургъ. 1865 — IV + 157 с., (код 2317)
- ↑ рос. дореф. Волости и важнѣйшія селенія Европейской Россіи. По даннымъ обслѣдованія, произведеннаго статистическими учрежденіями Министерства Внутреннихъ Дѣлъ, по порученію Статистическаго Совѣта. Изданіе Центральнаго Статистическаго Комитета. Выпускъ I. Губерніи Центральной земледѣльческой области. — СанктПетербургъ, 1880. — VI + 413 с.— С. 199.
- ↑ Населенные места Российской империи в 500 и более жителей с указанием всего наличного в них населения и числа жителей преобладающих вероисповеданий : по данным первой всеобщей переписи населения 1897 г. / Под ред. Н. А. Тройницкого — С.-Пб. : Типография «Общественная польза»: [паровая типолитография Н. Л. Ныркина], 1905. — С. 1-32. — X, 270, 120 с.(рос. дореф.)
- ↑ Всероссийская перепись населения 2010 года. Численность населения городских округов, муниципальных районов, городских и сельских поселений, городских и сельских населённых пунктов Воронежской области. Архів оригіналу за 29 січня 2014. Процитовано 29 січня 2014. (рос.)
| Повітове місто | _(1781).png) | |
|---|---|---|
| Волості | Айдарська • Білогірська • Владимировська • Всесвятська • Гниловська • Дальнє-Полубянська • Євдаковська • Євстратовська • Кам'янська • Караяшніковська • Карпенковська • Колибельська • Лізіновська • Лисянська • Лушніковська • Марковська • Мар'євська • Ново-Калитв'янська • Ново-Сотенська • Ольховатська • Подгоренська • Рібенсдорфська • Ровеньковська • Розсошанська • Сагуновська • Семейська • Старо-Калитв'янська • Тростянська • Шапошніковська • Щучанська | |
| Основні поселення (від 900 мешканців на 1859 рік) | Айдар • Владимировка • Кам'янська • Карабут • Колибелка • Кулаковка • Лізіновка • Лозна • Нова Калитва • Ольховатка • Рібенсдорф • Ровеньки • Розсош • Сагуни • Стара Калитва • Терновка | |
|
Це незавершена стаття з географії Росії. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |
