Кулдуркаєв Яків Якович

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Кулдуркаєв Яків Якович
Народився 22 жовтня 1894(1894-10-22)
Лобаски, Ардатовський повіт, Симбірська губернія, Російська імперія
Помер 28 липня 1966(1966-07-28) (71 рік)
Лобаски, Атяшевський район, Мордовська АРСР, РРФСР, СРСР
Поховання Лобаски
Країна  Російська імперія
 СРСР
Діяльність поет
Мова творів ерзянська

Яків Якович Кулдуркаєв (22 жовтня 1894, с. Лобаски, Ардатовський повіт, Симбірська губернія, Російська імперія — 28 липня 1966, с. Лобаски) — ерзянський поет і письменник. Автор поеми «Эрьмезь». Жертва російсько-большевицького терору.

Біографія[ред. | ред. код]

Яків Кулдуркаєв народився 22 жовтня 1894 в ерзянській громаді Лобаски (нині Атяшевський район Республіки Мордовія).[1]

У 1903—1906 роках ходив до сільської початкової школи. У 1912 році закінчив Саранське реальне училище. Направився до Сибіру, де працював табельщиком на Амурській залізниці.[2]

1915 мобілізований до Російської Імператорської Армії, брав участь у Першій світовій війні, контужений. Пізніше брав участь у військових конфліктах в рядах Червоної армії. Після повернення з фронту у 1923 році вступив на курси рахівників у Москві. Працював рахівником, бухгалтером, ревізором.

1938 заарештований групою НКВД СССР як «ворог народу». Був ув'язнений у концтаборах СССР на території Комі АРСР, Новгородської і Джамбульської областей. Реабілітований 1958.

Помер 28 липня 1966 року, похований у рідному селі Лобаски.

Творчість[ред. | ред. код]

За словами Кулдуркаєва, перші його літературні твори відносяться до 1910 року. На становлення його творчості вплинули ерзянський фольклор, а також знайомство з письменниками Федором Чесноковим, Петром Глуховим і Артуром Мором.

1928 Кулдуркаєв опублікував перші розділи своєї епічної поеми «Эрьмезь» в газеті «Якстере теште», а 1935 вийшло повне видання поеми. В поемі описується минуле ерзя нації протягом XIII століття.

Після повернення із ув'язнення Кулдуркаєв заходився доопрацьовувати свій твір, але не встиг видати кінцевий варіант. Опублікований лише в 1980-х роках. Низку творів Кулдуркаєв написав для дітей: поема «Сенксь» («Чапля»), розповідь «Андямо», тощо.

Пам'ять[ред. | ред. код]

У рідному селі поета Лобаски на його честь названо вулицю.[3]

Література[ред. | ред. код]

  • Писатели Мордовии: биографический справочник / сост.: Т. С. Баргова, Е. М. Голубчик. — Саранск: Мордов. кн. изд-во, 2004.

Примітки[ред. | ред. код]

  1. ↑ Кулдуркаев Яков Яковлевич [Архівовано 8 березня 2018 у Wayback Machine.] (рос.)
  2. ↑ «Эрьмезень» сёрмадыцянтень сюконямо: к 120-летию со дня рождения Я. Я. Кулдуркаева. Архів оригіналу за 11 серпня 2020. Процитовано 27 квітня 2018.
  3. ↑ Почтовый индекс улица Кулдуркаева, с. Лобаски, Атяшевский р-н [Архівовано 28 квітня 2018 у Wayback Machine.] (рос.)
Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Кулдуркаєв_Яків_Якович&oldid=40076525