Куликівський Микола Йосипович

Микола Йосипович Куликівський
Микола Йосипович Куликівський;
Прапорщик; Підполковник
Загальна інформація
Народження	6 (18) грудня 1884; Торчин, Луцький повіт
Смерть	не раніше 1945
Громадянство	УНР
Військова служба
Приналежність	УНР
Вид ЗС	Армія УНР
Війни / битви	Перша Світова війна; Українсько-радянська війна
Командування
	комендант бронепотягу «Запорожець».
Нагороди та відзнаки
	Хрест Симона Петлюри

У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Куликівський.

Микола Йосипович Куликівський (6 грудня 1884 — †?) — підполковник Армії УНР.

Біографія

Народився у Торчині Луцького повіту Волинської губернії. Закінчив Волинську духовну семінарію. З 1905 р. служив рядовим у 124-му піхотному Воронізькому полку (Харків), з 1911 р. — у 21-му Сибірському стрілецькому полку. З початком Першої світової війни дістав звання прапорщика, 8 листопада 1914 р. потрапив до німецького полону.

У 1916 р. був одним з ініціаторів створення українських національних гуртків у німецьких таборах для військовополонених російської армії. Став одним з організаторів 1-го Українського полку ім Т. Г. Шевченка (1916—1917), який формувався з військовополонених-українців.

З січня 1918 р. служив у 1-й Українській (Синьожупанній) дивізії.

На початку 1919 р. — начальник розвідчого відділу штабу Чорноморської дивізії Дієвої армії УНР.

З березня 1919 р. — комендант бронепотягу «Запорожець».

З 15 червня 1920 р. — старшина для зв'язку між Головним Отаманом С. Петлюрою та Головою Ради Міністрів.

З 5 жовтня 1920 р. — підполковник.

З 1923 р. жив на еміграції у Варшаві, з 1945 р. — у Мюнхені.

Подальша доля невідома.

Джерела