Перейти до вмісту

Кульбаба Алла Анатоліївна

Очікує на перевірку
Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Кульбаба Алла Анатоліївна
Народилася3 квітня 1968(1968-04-03) (56 років)
Кривий Ріг, Дніпропетровська область, Українська РСР, СРСР
Країна СРСР
 Україна
Діяльністьдиригентка, освітянка
Alma materНаціональна музична академія України імені Петра Чайковського (1995) і Криворізький обласний музичний коледж (1987)
ЗакладНаціональний академічний театр опери та балету України імені Тараса Шевченка і Національна музична академія України імені П. І. Чайковського
Нагороди
Народний артист України заслужений діяч мистецтв України

Алла Анатоліївна Кульба́ба (нар. 3 квітня 1968(19680403), Кривий Ріг) — українська диригентка і педагог, народна артистка України (2019)[1].

Життєпис

[ред. | ред. код]

Закінчила Київську консерваторію (1992 року — клас хорового диригуван­ня Л. М. Венедиктова, 1995 року — клас опер­­но-симфонічного диригування В. Б. Гнє­­даша).

Від 1995 — асистент головного диригента Національної опери України.

Від 1999 — диригент Національного академічного театру опери та балету України імені Тараса Шевченка.

Викладає в Національній музичній академії України імені Петра Чайковського. З 2009 — доцент кафедри оперної підготовки.

Від 1998 співпрацювала з Київським симфонічним оркестром і хором під ди­ригуванням Роджера Макмеріна[2].

2019 року в якості запрошеної диригентки диригувала в Одеському театрі опери і балету оперу «Аїда» Дж. Верді.

Диригування

[ред. | ред. код]
  • «Євгеній Онєгін», «Винова краля», «Йоланта» П. Чайков­ського
  • «Аїда», «Травіата», «Мак­бет» Дж. Верді
  • «Манон Леско» Дж. Пуччіні
  • «Кармен» Ж. Бізе
  • «Таємний шлюб» Д. Чимарози
  • «Ромео і Джульєтта» Ш. Ґуно
  • симфонічні та камерні твори

Визнання

[ред. | ред. код]

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. Указ Президента України від 8 листопада 2019 року № 834/2019 «Про відзначення державними нагородами України з нагоди Всеукраїнського дня працівників культури та майстрів народного мистецтва»
  2. Українська культура. — 2004. — с. 15

Джерела

[ред. | ред. код]