Кулягін Андрій Олександрович

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Кулягін Андрій Олександрович
 Старший солдат
Загальна інформація
Народження3 вересня 1992(1992-09-03)
Носи Шишацького району
Смерть21 липня 2014(2014-07-21) (21 рік)
Піски
Військова служба
Роки служби2014
ПриналежністьУкраїна Україна
Вид ЗСЗСУ Збройні сили
Рід військ Механізовані війська
Формування
Війни / битви
Нагороди та відзнаки
Орден «За мужність» ІІІ ступеня
Орден «За мужність» ІІІ ступеня
Орден «Народний Герой України»
Орден «Народний Герой України»

Андрі́й Олекса́ндрович Куля́гін (1993—2014) — старший солдат Збройних сил України, механік-водій, 93-тя бригада, учасник російсько-української війни.

Життєпис

[ред. | ред. код]

Народився 1993 року в селі Носи Шишацького району Полтавської області. Закінчив школу у Вовскобійниках; проходив строкову військову службу, по тому працював робочим у СТОВ «Воскобійники».

30 квітня 2014-го мобілізований Шишацьким районним військовим комісаріатом.

21 липня 2014 року в боях за Піски екіпаж танка, яким командував капітан 93-ї окремої механізованої бригади Лавренко Олександр Миколайович, в складі танкової роти за підтримки механізованого взводу вів бій — по захопленню та знищенню опорного пункту терористів. Після отримання бойового наказу екіпаж танка Лавренка — до складу входили військовослужбовці за призовом навідник молодший сержант Олександр Вохромеєв та механік-водій Андрій Кулягін — в голові колони вийшов на блокпост терористів. На блокпосту танкісти потрапили у засідку, зав'язався бій. Терористи на блокпосту розмістили два танки та кулеметні розрахунки, позаду розташовані мінометна батарея та снайперські позиції.

Прямим пострілом з танка Лавренка вражено один з танків терористів, наступними пострілами знищені кулеметні розрахунки та 2 автобуси терористів. Терористи почали мінометний обстріл, екіпаж БМП-2, що рухалась в колоні за танком, здійснює евакуацію поранених військовиків. Танкісти захопили блокпост та прикривали дії механізованого підрозділу й евакуаційної групи вогнем танкової гармати і кулемета.

Терористи почали контратакувати, танк капітана Лавренка першим рушив на ймовірний рубіж атаки, знищив 2 мінометні обслуги терористів та значно відірвався від основних сил.

При маневруванні задля ухилення від вогню противника, бойова машина потрапила на фугас, Вохромєєв та Кулягін загинули. Капітан Лавренко, важкопоранений, не здався ворогу та не допустив захоплення танка, підірвавши себе. Завдяки діям екіпажа вдалося не допустити контратаки підрозділу терористів «Кальміус» — це надало змогу підрозділам групи 93-ї бригади закріпитись та виконати бойове завдання.

Похований у Воскобійниках.

Без Андрія лишились батьки й двоє братів.

Нагороди та вшанування

[ред. | ред. код]
  • 14 листопада 2014 року за особисту мужність і героїзм, виявлені у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України, вірність військовій присязі під час російсько-української війни, відзначений — нагороджений орденом «За мужність» III ступеня (посмертно)
  • нагороджений відзнакою «Народний Герой України» (2 квітня 2017; посмертно)
  • в школі у Воскобійниках відкрито меморіальну дошку Андрію Кулягіну
  • почесний громадянин Шишацького району (30 березня 2016; посмертно).

Джерела

[ред. | ред. код]