Куліба Микола Михайлович

Куліба Микола Михайлович
Куліба Микола Михайлович;
Молодший сержант
Загальна інформація
Народження	27 грудня 1960; Срібне
Смерть	23 травня 2016 (55 років); Тарамчук
Громадянство	Україна
Псевдо	«Батя», «Дядя Коля»
Військова служба
Роки служби	2014-2016
Приналежність	Україна
Вид ЗС	Сухопутні війська
Рід військ	Механізовані війська
Формування	«Айдар»
Війни / битви	Війна на сході України Бої за Мар'їнку;
Нагороди та відзнаки
	Орден «За мужність» ІІІ ступеня
	Орден «За мужність» ІІІ ступеня

Мико́ла Миха́йлович Кулі́ба (27 грудня 1960(19601227) — 23 травня 2016) — молодий сержант Збройних сил України, учасник російсько-української війни.

Життєпис

Народився 1960 року в селі Срібне (Радивилівський район), виростав з братом Василем та сестрою Ганною, був наймолодшим.

Став капітаном міліції. Згодом працював на різних дільницях будівництва (гіпермаркетів мережі «Епіцентр»), був бригадиром, завідувачем складів «Епіцентру» в Рівному, Луцьку.

Брав активну участь у подіях Революції Гідності, був у складі 2-ї «афганської» сотні Самооборони Майдану. На фронт пішов добровольцем ще в першому складі «Айдару»; молодший сержант, командир відділення 1-го штурмового взводу 2-ї «афганської» штурмової роти, 24-й окремий штурмовий батальйон «Айдар».

2014 року зазнав важкого поранення, приїхав додому — але ненадовго; видужував у медсанчастині добробату — та знову в стрій.

23 травня 2016 року під час бою поблизу села Тарамчук (Мар'їнський район) бійці «Айдару» виїхали на місце падіння ворожого безпілотника, для цього пройшли на 3 км у бік окупованого Докучаєвська, та наїхали на протитанкову міну. Внаслідок підриву загинули Микола Куліба та сержант Сергій Баула. Мамі до останнього часу не признавався — казав, що на будівництві — дізналася восени 2015-го.

Після прощання у Києві на Майдані Незалежності та в Рівному, 27 травня 2016 року похований у Срібному з військовими почестями; учні місцевої школи стрічали Миколу, стоячи на колінах. 25-26 травня 2016 року в Радивилівському районі оголошені днями жалоби. ^[1]

Без Миколи лишилися мама Антоніна Павлівна, брат із сім'єю, сестра.

Нагороди та вшанування

Указом Президента України № 306/2016 від 20 липня 2016 року «за особисту мужність і високий професіоналізм, виявлені у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України, вірність військовій присязі» — нагороджений орденом «За мужність» III ступеня (посмертно)^[2]

Примітки

↑ На Рівненщині - два дні жалоби. На Рівненщині - два дні жалоби. Телеканал «Рівне 1» (укр.). Процитовано 12 листопада 2022.
↑ Указ Президента України від 20 липня року № 306/2016 «Про відзначення державними нагородами України»

Джерела

Книга пам'яті [Архівовано 27 жовтня 2019 у Wayback Machine.]
Куліба Микола Михайлович («Батя»/«Дядя Коля») [Архівовано 7 грудня 2018 у Wayback Machine.]

Це незавершена стаття про військового чи військову Збройних сил України.
Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її.

[1] На Рівненщині - два дні жалоби. На Рівненщині - два дні жалоби. Телеканал «Рівне 1» (укр.). Процитовано 12 листопада 2022.

[2] Указ Президента України від 20 липня року № 306/2016 «Про відзначення державними нагородами України»

[1]

[2]